1. Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, якщо можливо, захистіть віконницями або щитами.
2. Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся у підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.
3. Зачиніть вікна та відійдіть від них подалі.
4. Загасіть вогонь у пічках, вимкніть електро- та газопостачання.
5. Якщо знаходитесь на відкритій місцевості, щільно притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.
6. Якщо ви їдете автомобілем, зупиніться. Ні в якому разі не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.
7. Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.
8. Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите, що погода псується, негайно пливіть до берега.
Відомо, що коли у морі зароджується шторм, на березі різко погіршується стан знати хворих, зростає кількість самогубств і дорожньо-транспортних пригод. Винуватець — інфразвук.
При штормах і сильних вітрах у морі генеруються могутні інфразвукові коливання з частотою в середньому 6 Гц, а вже частота в 7 Гц є смертельною для людини. При вищих частотах можливі ефекти, аналогічні нападам божевілля.
У разі швидкості вітру 20 м/с потужність "голосу моря" може сягати 3 Вт з кожного метру фронту хвилі. Порівняно невеликий шторм генерує інфразвук потужністю в десятки кіловат, який може поширитися, не послаблюючись, на сотні і тисячі кілометрів як у повітрі, так і у воді.
Біологічна активність інфразвуку приблизьмо пояснюється збігом частот інфразвуку й альфа ритму головного мозку.
Смерч — великої руйнівної сили повітряний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота. Розрідження повітря, яке виникло всередині смерчу, настільки сильне, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, руйнувати будинки. У таких випадках треба рятуватися у підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оборони.
Наслідки сильних вітрів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.
Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, які стають причиною повені.
Топологічні — повені (наводки), селі, снігові лавини та ін.
Повінь (паводок) — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звиклого рівня. Причинами цього стихійного лиха є зливи, інтенсивне танення снігу, виникнення заторів льоду. Повінь може бути також наслідком верхових "нагонів" води з боку моря. Якщо загрожує повінь, проводяться попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах затоплення. Своєчасно інформують населення про стихійне лихо і правила поведінки, посилюють спостереження за рівнем води, перевіряють стан дамб, гребель, мостів, усувають виявлені недоліки, готують сили і засоби на випадок проведення рятувальних робіт. Для зменшення збитків у небезпечних районах інколи евакуюють населення, вивозять матеріальні цінності. У першу чергу це стосується дитячих закладів та лікарень, зокрема інвалідів і людей похилого віку. Людей і матеріальні цінності вивозять, як правило, автотранспортом, тварин переганяють. У крайніх випадках використовуються катери, баржі, човни, шлюпки та інші плавзасоби. Для тих, кого евакуйовують, існують такі основні правила: перед тим, як залишити будинок (квартиру), необхідно перенести на верхні поверхи та інші незатоплювані місця все те, що може зіпсуватися, обов'язково вимкнути світло і газ. Із собою треба взяти найнеобхідніші речі, документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів і прибути на місце збору.
Катастрофічні наводки на річках Закарпаття у 1998—2001 роках зав-знати дали значних руйнувань, призвели до людських жертв та великих матеріальних втрат. Там було зруйновано 4908 і серйозно пошкоджено 21 227 помешкань, знищено 66 км гідрозахисних споруд, 75 мостів, виведено з ладу сотні кілометрів доріг і багато інших життєво важливих об'єктів. Для відбудови помешкань та інших робіт було виділено 439 млн. грн. бюджетних коштів. Збитки від паводків у Закарпатті у 1998 році становили 810 млн. грн., у 2001 році — 300 млн. грн.
2002 року трапилася 441 надзвичайна ситуація техногенного і природного характеру та майже 60 тисяч пожеж, у яких загинуло 4135 осіб і постраждало 3409. А всього за 2002 рік від небезпечних ситуацій та в невиробничій сфері загинуло понад 75 тисяч осіб.
Сель — раптово сформований у руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів. Причинами його виникнення є інтенсивні зливи, швидке танення снігу або льоду. Сель характеризується великою масою і швидкістю пересування — до 3—5 м/с. Руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, спричиняє загибель людей і тварин. Під загрозою виникнення сельових потоків знаходяться території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей та Автономна республіка Крим.
Снігові лавини — це сходження з гірських вершин снігових мас, що виникають унаслідок перевантаження схилу снігом, під час відлиги, внаслідок формування в нижчих частинах снігової площі горизонту розрихлення. Лавини загрожують об'єктам, які розташовані на їх шляху.
Наслідки селів та лавин: значна кількість травмувань і людських жертв, завалювання грязьо-кам'яною або сніговою масою та руйнування будинків, споруд, потенційно небезпечних об'єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення; знищення лісових масивів та полів.
Гідрометеорологічні явища, які відносять до стихійних лих, на прикладі Львова і Львівської області:
— шквальний вітер зі швидкістю ЗО м/с і більше;
— заметіль 15 м/с впродовж 12 год. і більше;
— сніг за кількістю опадів до 200 мм за 12 год.;
— дощ, сніг з дощем у селенебезпечних районах до 30 мм;
— град діаметром 20 мм;
— мороз, температура до —35 °С і нижче;
— спека, температура до +35 °С і вище;
— туман, видимість до 100 м упродовж 13 год. і більше;
— ожеледиця — 20 мм;
— налипання мокрого снігу при діаметрі 36 мм;
— високий рівень води у річках;
— селі, сходження сніжних лавин (Сколівський, Самбірський і Турківський райони).
Тектонічні — землетруси, виверження вулканів, моретруси тощо.
Землетрус — підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.
Правила поведінки людини під час землетрусу
Техногенні небезпеки радіаційного походження
Правила поведінки при аваріях на АЕС
Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни
Контроль за грошима, забрудненими радіоактивними речовинами, які потрапляють у банківські установи
Техногенні небезпеки хімічного походження
Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини
Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою