Основними параметрами боргових цінних паперів (насамперед облігацій) є номінальна ціна, терміни сплати основного боргу, норма доходу, термін та порядок сплати відсотків.
Номінальна ціна (вартість) - це ціна боргового цінного паперу на час його погашення.
Термін сплати основного боргу (термін погашення) - це дата, коли той, хто випускає цінні папери, має повернути інвестору їх повну (номінальну) вартість.
Норма дохідності - це розмір відсотку, що сплачується, або це купонна ставка, яку позначено на купонному листі.
Термін та порядок сплати відсотків визначає регулярність їх сплати протягом року.
Ринкова вартість відсоткової облігації (PV) визначається за формулою:
(3.29)
де D0 - сума відсотків за облігацією за кожен рік;
N0 - номінальна вартість облігації;
r - середня ставка дохідності на ринку або дисконтна ставка;
n - кількість періодів, які залишилися до погашення облігації.
Приклад. Визначити ринкову ціну облігації, яку випущено на 5 років з номінальною вартістю 1000 грн, купонною ставкою 10 % річних, сплатою відсотків щорічно, при ставці дисконту 12 %.
У випадку, коли вся сума відсотків
виплачується при погашенні облігації, формула 3.27 матиме такий вигляд:
, (3.30)
де - сума відсотків за облігаціями, яка буде нарахована при її погашенні за відповідної ставки.
Приклад. Облігація підприємства номіналом 100 грн. реалізується на ринку за ціною 85 грн. Погашення облігації і виплату відсотків передбачено через 3 роки. Ставка відсотку (купон) складає 20 % річних, норма поточної дохідності за облігаціями такого типу складає 12 %. Необхідно визначити поточну вартість облігації.
Ринкова вартість безвідсоткової облігації визначається за формулою:
(3.31)
Найбільш важливим моментом у розрахунку вартості облігації є визначення ставки дисконтування. Вона повинна відповідати рівню ризику інвестицій. Зазвичай, за базу використовують котирування у брокерських контор за облігаціями з подібними характеристиками. Її також можна спробувати визначити кумулятивним методом:
, (3.32)
де r - ставка дисконтування;
rf - безризикова ставка (найчастіше дохідність за державними цінними паперами відповідних строків погашення); / - премія за ліквідність; і - темп інфляції; rе - реальна ставка відсотку.
Наприклад, rf= 16 %, re= 7 %, 7 = 4 %, і = 9 %, тоді r= 16 + 7 + 4 + 9 = 36 %.
Безризикова ставка (/у) може враховувати інфляцію. Однак якщо інвестор очікує, що інфляція буде розвиватися більш високими темпами, він також врахує це у ставці дисконтування. Купуючи папір, інвестор стикається з ризиком ліквідності, який пов'язаний із тим, наскільки швидко і за якою ціною можна продати папір. Тому цей розмір повинен знайти відображення у ставці дисконтування.
Для оцінки облігацій інвесторами можуть використовуватися такі види дохідності:
1. Купонна дохідність (dk):
(3.33)
де D - річний купонний дохід, грн.;
N - номінальна вартість облігації, грн.
2. Поточна дохідність (dp):
(3.34)
де PV0 - ціна, за якою була придбана облігація інвестором, грн.
3. Кінцева дохідність (dk):
, (3.35)
де DРV - приріст або збиток капіталу, який дорівнює різниці між ціною реалізації (номіналом) та ціною купівлі облігації інвестором, грн.;
n - кількість років обігу облігації.
4. Для облігацій з нульовим купоном дохідність (d) визначається за такою формулою:
, (3.36)
де PVi~ ціна купівлі облігацій, в процентах до номіналу, або в гри.;
PVj - ціна продажу облігацій, в процентах до номіналу, або в грн.;
і - кількість днів з дня купівлі до продажу облігацій.
5. Розрахунок очікуваної прибутковості за облігаціями (R0):
Приклад. Облігація номіналом 100 грн реалізується за ціною 67,5 гри, погашення передбачається через 3 роки. Визначити норму очікуваної дохідності облігації.
(14%)
Між курсовою вартістю та дохідністю до погашення облігації існують певні залежності.
à Ціна облігації та дохідність до погашення перебувають у зворотній залежності. При підвищенні дохідності ціна облігації падає, при зниженні - зростає.
à Якщо дохідність до погашення нижче купонного відсотку, то облігація продається з премією.
à Якщо дохідність до погашення вище купонного відсотку, облігація продасться зі знижкою,
à Якщо дохідність до погашення дорівнює купонному відсотку, ціна облігації дорівнює номіналу.
• За зниження дохідності до погашення на 1 % ціна облігації зростає більше, ніж під час її падіння за збільшення дохідності до погашення на 1 %.
Для оцінки ефективності фінансових операцій із векселями використовують такі розрахунки:
1. Сума процентів - дохід (ІB) нараховується на основі річної процентної ставки nа періоду обігу векселя за такою формулою:
, (3.38)
де ІB - вексельний дохід, гри.;
iB - річний відсоток по векселю, коефіцієнт;
t - кількість днів обігу векселя;
РH - номінал векселя, грн.
2. Дисконтний дохід (Id - різниця між номіналом векселя та дисконтною ціною (ціною придбання векселя) визначається за такою формулою:
, (3.39)
де Рпр ціна придбання векселя.
3. Дохідність векселя (Ід) за строк позики визначається за формулою:
(3.40)
4. Дохідність векселя за рік:
, (3.41)
де і - кількість днів обіг у векселя.
5. При продажу фінансового векселя на ринку цінних паперів до закінчення строку боргового зобов'язання дохід ділиться між продавцем та покупцем. Дохід, який одержить покупець (Iпок) розраховується за формулою:
(3.42)
де Iпок - дохід покупця, грн.;
іr - ринкова ставка на момент угоди за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя, грн.;
РH - номінальна ціна векселя, грн.;
ti - кількість днів до погашення векселя.
З одного боку, дохід покупця не повинен бути менше тієї суми, що він отримав би при ринковій ставці за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя. З іншого - його реальний прибуток визначається як різниця ціни погашення (номіналу) та ціни купівлі (Рr):
(3.43)
Дохід продавця - першого векселедержателя - визначається як різниця між ринковою ціною векселя та ціною його розміщення за формулою:
(3.44)
Дохід покупця - другого векселедержателя - визначається як різниця між номінальною ціною векселя та його ринковою ціною за формулою:
(3.45)
Загальний дохід за векселем (IB) визначається як сума доходу продавця (Іпр) та покупця (Iпoк).
6. У банківській практиці при врахуванні простих векселів використовуються такі розрахунки: сума, яку банк віднімає з вексельної суми як премію за дострокове погашення кредиту, мас назву дисконту (D). Розмір дисконту визначається як різниця вексельної суми та її приведеного розміру на момент врахування векселя комерційним. Приведений розмір вартості векселя залежить від строку, який залишився до дати погашення боргового зобов'язання, та визначається шляхом комерційного обліку на основі облікової ставки, визначеної самим банком. При визначенні приведеного розміру вексельної суми використовується така формула:
, (3.46)
де Р - приведений розмір вексельної суми на момент врахування банком, грн.;
S - вексельна сума, грн.;
r - облікова ставка банку, коефіцієнт;
t - кількість днів від дати врахування до дати погашення векселя.
Дисконт на користь банку визначатиметься таким чином:
(3.47)
Аналогічні розрахунки проводяться з переказним векселем.
ТЕМА 4. РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
4.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
4.2. КРУГООБІГ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
4.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБ'ЄКТІВ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ (ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТА ОБОРОТНИХ КОШТІВ)
4.4. СТАНДАРТИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТІВ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
4.5. МЕТОДИ ОЦІНКИ ОБ'ЄКТІВ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Метод Інвуда
Метод Хоскольда
Метод непрямої капіталізації або дисконтування майбутніх доходів