Інвестиційний аналіз - Боярко І.М. - 1.7. Аналіз інвестицій в умовах інфляції

Проведення аналізу впливу інфляції на показники ефективності інвестиційних проектів зумовлює використання при цьому таких понять як номінальна сума грошових коштів та реальна сума грошових коштів.

Реальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної спроможності грошей внаслідок інфляції. Номінальна сума грошових коштів - це оцінка реальної суми з врахуванням зміни купівельної спроможності внаслідок інфляції.

В фінансово-економічних розрахунках, що пов'язані з інвестиційною діяльністю, інфляція може бути врахована одним з таких способів:

- шляхом коригування нарощеної вартості грошей;

- шляхом формування ставки відсотка з врахуванням інфляції, яка буде використовуватись для нарощування та дисконтування;

- при прогнозуванні рівня доходів від інвестицій з врахуванням темпів інфляції.

Інфляційне коригування грошових потоків при прогнозуванні рівня доходів від інвестицій може бути виконане шляхом використання двох типів цін:

- незмінних (постійних);

- поточних (прогнозних).

Постійні ціни забезпечують зіставність різночасових показників. При проведенні попереднього аналізу інвестиційного проекту, як правило, найчастіше використовуються саме ціни, зафіксовані на рівні, що існує у момент ухвалення рішення. Розрахунок показників в постійних цінах має певні переваги, пов'язані з простотою розрахунку, оскільки вони базуються на реальній динаміці ключових параметрів проекту (собівартість продукції, обсяг продажів тощо), позбавлені ймовірних помилок прогнозу.

Якщо грошові потоки розраховуються в постійних цінах, то розрахунки слід проводити в твердій валюті. Саме з цієї причини у більшості випадків при аналізі проектів міжнародними організаціями використовуються грошові потоки в постійних цінах, виражені в доларах США або євро.

Розрахунок грошових потоків в гривнях слід проводити в поточних (прогнозних) цінах.

Врахувати інфляцію можна й шляхом коригування нарощеної суми. Таке коригування називається дефліруванням і здійснюється шляхом ділення майбутньої вартості грошового потоку на індекс інфляції:

РУ

РУИ =-^, (1.15)

де РУр - реальна майбутня вартість без врахування інфляції, грош. одн.;

¥Ун - номінальна майбутня вартість, грош. одн.; І - індекс інфляції, одн.

Дану формулу можна перетворити таким чином:

РУИ = ІХ^ = ру(1 + Е)' , (1.16)

И 1 + Т (1 + Т)£

де Т - коефіцієнт приросту інфляції (темп інфляції, виражений в частках одиниці).

Приклад 1.5. Припустимо, що номінальна ставка відсотка складає 15%, а очікуваний темп інфляції в рік - 10%. Необхідно визначити номінальну майбутню вартість обсягу інвестицій 10 тис. грн. через 2 роки.

Підставляємо дані у формулу 1.16, отримуємо:

РУ" = 10-и ' = 10,929 (тис. грн.). Н (1 + 0,1)2

Аналіз формули 1.15 свідчить, що в оцінках інвестиційних проектів ймовірні такі варіанти впливу співвідношення темпів інфляції та номінальної ставки відсотка на майбутню вартість грошових коштів:

- Е = Т : нарощування реальної вартості грошей не відбувається, оскільки їх приріст повністю поглинається інфляцією;

- Е > Т: реальна майбутня вартість грошей зростає, процес інвестування при такій ситуації прибутковий;

- Е < Т : реальна майбутня вартість грошей знижується, а процес інвестування при цьому стає збитковим.

При дефліруванні доходів та витрат інвестиційного проекту приймається, що амортизаційні відрахування не підлягають інфляційному коригуванню.

Найпростішою є методика коригування коефіцієнта дисконтування на індекс інфляції. З цією метою коефіцієнт дисконтування визначається не за реальною (Ер), а за номінальною нормою дисконту

(ен).

Ці ставки пов'язані між собою наступним співвідношенням, яке називається моделлю І. Фішера:

1 + Ен = (1 + Ер + Т), (1.17)

з якого виходить, що:

ЕН = Ер + Т + Ер-Т. (1.18)

Величина (Т + ЕР-Т ) дозволяє компенсувати інфляційні втрати та називається інфляційною премією.

При невеликих значеннях Е та Т та невеликих обсягах інвестування можна ігнорувати, так званий, "змішаний ефект" та скористатись спрощеною формулою:

Ен = Ер + Т. (1.19)

Слід мати на увазі, що коригування процентних ставок за моделлю Фішера не усуває необхідність використання прогнозних цін при формуванні грошових потоків інвестиційного проекту, оскільки інфляція приводить до зміни потреби в позиковому фінансуванні, що не може бути враховано при розрахунку в поточних цінах.

Для практичного розрахунку корисно наступним чином класифікувати види впливу інфляції:

- вплив на цінові показники, який визначається внутрішньою інфляцією іноземної валюти і є практично некерованим для менеджменту проекту;

- вплив на потребу у фінансуванні, який залежить тільки від нерівномірності інфляції, тобто її зміни в часі. Зауважимо, що найменш вигідною для проекту є ситуація, при якій на початку проекту існує висока інфляція (а отже, позиковий капітал береться під високий кредитний відсоток), а потім вона знижується. Для уникнення невиправдано високих процентних виплат доцільно при укладанні кредитних угод передбачати перегляд процентної ставки залежно від інфляції;

- вплив на потребу в оборотному капіталі, який залежить як від неоднорідності інфляції, так і від її рівня. По відношенню до цього виду впливу всі проекти в залежності від співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей поділяють на дві категорії. Ефективність проектів першої категорії, в якій дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, зі зростанням інфляції падає, а другої - зростає. Зауважимо, що, якщо вжито заходи для зменшення впливу інфляції на потребу у фінансуванні, то для проектів другої категорії слід використовувати мінімально можливий рівень інфляції (наприклад, проводити розрахунок в поточних цінах), а для проектів першої категорії з усіх обґрунтованих прогнозів інфляції слід вибирати максимальний.