Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. - 2.4. Ергономіка та безпека людини

Порівняно нещодавно з'явилися та інтенсивно розвиваються нові наукові напрямки вивчення діяльності людини - наука про безпеку праці, ергономіка, які вивчають проблеми взаємного пристосування людини і техніки. При цьому перевагу потрібно надавати людині. Такий принцип одержав назву антропоцентризма (людина в центрі), в якому важливими є умови праці. У трудовому процесі людина вступає у взаємодію з предметами, знаряддями праці, іншими людьми. На робітників впливають різноманітні параметри виробничої обстановки, в якій відбувається трудовий процес.

Важливою проблемою у системі "Людина-Машина" (Л-М) є розподіл функцій між людиною-оператором і технічним засобом -машиною та класифікація їх функцій. Стрункої класифікації системи "Л-М" ще не побудовано, але виділяють 5 основних класів систем, де людина виступає в різних іпостасях.

Перший - людина безпосередньо є елементом технологічного процесу - наприклад оператор автоматизованих ліній.

Другий - є оператором-спостерігачем або контролером (диспетчери на будь-якому виробництві, оператор радіолокаційної станції).

Третій - робітник виконує функції оператора-маніпулятора, керуючи роботами, машинами-підсилювачами м'язової енергії людини.

Четвертий - оператори-дослідники, наприклад дешифрувальник.

П'ятий клас - оператори-керівники, які приймають відповідальні рішення (менеджери, керівники виробництва). В кожному класі проявляються характерні для нього небезпеки і використовуються характерні засоби, методи їх запобігання.

Важливими є санітарно-гігієнічні елементи виробничого середовища, які складають першу групу факторів: освітленість (природна і штучна), мікроклімат (температура і відносна вологість, природний газовий склад повітря, швидкість руху повітряного потоку), шкідливі домішки (аерозолі, пил, пари і гази), випромінювання (інфрачервоне, ультрафіолетове, електромагнітне, іонізуюче), механічні коливання (вібрація, шум, ультразвук, інфразвук), біологічні фактори - мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсії, спірохети, грибки, найпростіші) і макроорганізми (отруйні рослини і тварини).

Друга група факторів - соціально-психічні елементи: згуртованість колективу, взаємозамінність, характер міжгрупових відносин у колективі, сімейно-побутові умови, економічна обстановка в суспільстві та політична атмосфера в державі.

Третя група поєднує сукупність естететичних факторів виробничого середовища і природного пейзажу.

Четверту групу складають фактори праці, що істотно впливають на психофізіологічний стан робітника-оператора: фізичне навантаження та робоча поза, травмонебезпечність і нервово-психічне навантаження, режим праці і відпочинку (внутрішньозмінний, добовий тижневий та річний). Відповідно до проведених досліджень, помилки в системі "людина-середовище-техніка" відбуваються з вини оператора приблизно у 80% випадків.

Найбільш вираженою причиною помилкових дій оператора є нервово-психічні розлади, які є наслідком навантаження та напруженості праці і залежать від інтенсивності роботи мозку з отримання, аналізу інформації та прийняття рішення. Вони характеризується наступними параметрами: увага (число об'єктів, за якими необхідно спостерігати одночасно), час зосередженої уваги та активних дій, напруженість аналізаторів слуху та зору, інтелектуальна та емоційна напруженість, монотонність.

Зазначені фактори можуть викликати розумову перенапругу, яка спричиняє прояви синдрому нервового виснаження. Він характеризується розладами психічної працездатності при повній інтелектуальній схоронності (зниження психічного тонусу - інтенції, порушення активної уваги, специфічні зміни асоціативної діяльності), емоційні порушення, що розвиваються на фоні зміненого самопочуття - пригніченість, безпричинне нездужання, що сполучається з дратівливістю, занепокоєнням, соматичні та вегетативні дисфункції, що сприяють порушенню функціонування органів і систем організму людини-оператора.

Тривала розумова перенапруга може привести до розвитку прикордонних психічних розладів. Для зняття нервово-психічної напруженості і відновлення функціонального стану центральної нервової системи можуть бути використані деякі методи супестивної психотерапії: пряме навіювання в стані гіпнотичного сну, непряме навіювання, самонавіювання за методом Куе, аутогенне тренування, різні види естетотерапії, наприклад у кімнатах психічного розвантаження.

Для поліпшення умов праці, підвищення її результативності використовують методи сучасного науково-технічного прогресу (НТП), які вносять принципові нововведення у всі сфери матеріального виробництва. В більшості галузей промисловості НТП супроводжується поліпшенням умов праці, ліквідацією на багатьох виробництвах важкої фізичної праці, широким впровадженням нових ефективних засобів забезпечення безпеки. Відбувається значний розвиток науково-дослідних конструкторських робіт. Але іноді неграмотне впровадження методів НТП, відсутність раціонального управління приводять в ряді випадків до погіршення умов праці. Зростання кількості одночасно керованих об'єктів спричиняє збільшення обсягу інформації, значно ускладнює аналіз і оцінку виробничої обстановки, призводить до підвищення нервово-психічних навантажень на людину-оператора.

Відоме положення про те, що механізація, автоматизація трудових процесів полегшує фізичну вагу праці, має потребу в деякому уточненні. Безумовно, якщо оцінювати тяжкість праці тільки енерговитратами, то праця людини, яка обслуговує сучасні машини, складні технічні комплекси, конвейєрні лінії, різні види транспорту, можна вважати легкою. Але високомеханізована праця відбувається в умовах обмеженої рухливості - гіподинамії. Це зв'язано з тривалою м'язовою статичною напругою, що викликає підвищену стомлюваність м'язової діяльності. Праця людини в умовах надмірної нервової напруги і тривалого статичного навантаження з обмеженою рухливістю, призводить до виникнення неврозів, нервово-психічних і серцево-судинних захворювань. Збільшення потужностей і швидкостей роботи устаткування, заміна традиційних технологічних процесів новими (електрофізичними, електрохімічними, ультразвуковими, лазернними) призводять до зростання впливу на працюючих таких несприятливих факторів, як шум, вібрація, ультразвук. Великого економічного значення набуває також зниження втрат робочого часу через травматизм, професійні та виробничо обумовлені захворювання. Таким чином, НОП впливає на умови праці. Це комплекс чинників, які впливають на ефективність будь-якого виробництва, працездатність і здоров'я людини. Але єдине визначення цього поняття в літературі відсутнє.

Умови праці - сукупність факторів середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці. Для цілеспрямованої діяльності з поліпшення умов праці необхідно знати фактори, що впливають на їх формування. Відповідно до класифікації, розробленої НДІ праці, ці фактори утворюють три групи: соціально-економічні, технічні та організаційні і природно-антропогенні. Дію та прояв вказаних факторів визначають небезпечні та шкідливі фактори. Небезпечний фактор при певних умовах веде до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Якщо небезпечний фактор призводить до захворювання, зниження працездатності, то його вважають шкідливим (ГОСТ 12.0.002-80). Державний стандарт ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація" систематизує елементи умов праці. Їх підрозділяють на чотири групи: фізичні, хімічні біологічні і психофізіологічні.

До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться: машини та механізми, що рухаються, рухливі частини виробничого устаткування, що пересуваються, вироби (матеріали, заготовки), конструкції, підвищена запиленість, загазованість повітря робочої зони, підвищена чи знижена температура поверхонь обладнання та матеріалів; підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвукових коливань, підвищений чи знижений барометричний тиск або його різка зміна; підвищені або знижені вологість, рухливість, іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань; відсутність або недостатність світла у робочій зоні; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї та задирки, шорсткість на поверхні заготовок, інструментів, устаткування; розташування робочого місця на значній висоті щодо землі (підлоги); невагомість.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори - речовини, які за характером впливу на організм людини підрозділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні, негативно впливають на всі функції організму, перед усім на репродуктивну. За шляхами проникнення в організм людини їх поділяють на проникаючі через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви та слизуваті оболонки.

До біологічних небезпечних і шкідливих факторів віднесені патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності, а також макроогранізми (рослини і тварини). Психофізиологічні - нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Кожна складова з вказаних груп безпосередньо впливає на життя та здоров'я людини. Відомо більше 40 визначень поняття умов праці, але виділяють шість основних його параметрів.

Комфортні умови забезпечують оптимальний рівень діяльності, безпечні - допускають певний ризик прояву несприятливих факторів.

Несприятливі умови затруднюють процес праці і можуть негативно позначитися на здоров'ї людини.

Загрозливі - вимагають певних зусиль у подоланні дії негативних факторів. Шкідливі умови праці є основою втрати працездатності та певних функцій організму.

Небезпечні сприяють прояву шокового стану, професійних захворювань, травм. Деякі вчені під умовами праці розуміють виробниче середовище (обстановку), де здійснюється діяльність людини, інші - всі чинники, які впливають на людину, як під час роботи, так і поза неї, треті - тільки ті впливи, які відчуває людина безпосередньо на робочому місці.

Виробниче середовище - це не просто сума матеріально-речовинних і санітарно-гігієнічних умов, в яких здійснюється праця людини, а значно більш складне соціальне середовище, яке складається не тільки з речовинних елементів технічного і природного характеру, а є результатом впливу продуктивних сил і відношень, які впливають на психофізілогічний стан робітника. Однією з характеристик виробничого середовища є тяжкість праці.

Питання

1. Як пов'язані безпека праці та ергономіка?

2. Що таке антропоцентризмюдину.

3. Від чого залежать умови праці, які їх параметри?