Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. - 3.2. Оцінка ступеню ризику діяльності людини

Ступінь ризику можна визначити за допомогою коефіцієнта нещасних випадків (Н_В) на тисячу людей: Н_В=(Н/Л)х10³, де Н - кількість нещасних випадків, Л - кількість відпрацьованих людино-годин у році. Професор Русак О.Н. - президент Міжнародної Академії наук екології та безпеки життєдіяльності визначає ризик як коефіцієнт його частоти. Ступінь ризику має дуже багато форм, видів і різновидів. Це коефіцієнт частоти смертельного та інвалідного травматизму, коефіцієнт частоти важкого травматизму.

Важливим є питомий коефіцієнт частоти ризику (Кр), рівний відношенню кількості нещасних випадків (Н) до загального числа людей (Р): Кр=Н/Р. Цей коефіцієнт дозволяє порівняти небезпеку різноманітних видів робіт у межах певної системи (організації, галузі природи).

Ризик і безпека тісно пов'язані залежністю "Безпека-Якість-Надійність" (Б-Я-Н). Це ключове поняття, яке характеризує стан безпеки будь-якої ситеми. Ці складові тісно пов'язані і тому важко визначити, яке з них є первинним. Всі вони важливі. І якщо раніше ці поняття розглядалися незалежно одне від іншого, то зараз їх розглядають у взаємозв'язку як важливі принципи безпеки.

Принцип перший - системний або комплексний підхід до менеджменту безпеки праці та якості соціально-виробничих процесів: створення цілісної системи для рішення цільових задач найбільш ефективним способом, організація взаємозв'язку і взаємодії суб'єктів і об'єктів управління, розподіл ролей і обов'язків персоналу, безупинне удосконалення системи на основі оцінки фактичного стану з наступним коригуванням дій.

Принцип другий - людський фактор - загальна і головна ланка системи безпеки, якості і надійності - це людина, її керуюча, організуюча і виконавча роль. Персонал підприємства, компанії - найвища цінність і тому участь працівників всіх категорій є необхідною умовою ефективного функціонування системи.

Тому третій принцип - управлінський - залучення людей до процесу управління та адекватне використання їх здібностей і потенціалу стосовно задач, цілей, інтересам суспільства. Це виражається розумінням людьми важливості їх рольової участі у вирішенні проблем, відповідальності за ці проблеми і можливі шляхи їх вирішення.

Основне завдання безпеки - формування у людини ідеології, адекватної до вимог новітньої системи менеджменту, до числа ключових факторів якої відносяться безпека, якість, надійність. На це повинні бути спрямовані всі форми психологічного впливу, професійного навчання, тренінгу, пропаганди безпечної діяльності.

Світова практика свідчить, що компанії, які прийняли і реалізують такий підхід в системах менеджменту досягають особливо високих показників ефективності, зменшують показники травматизму, професійних захворювань, підвищують результативність праці.

Питання.

1. Як визначають ступінь ризику?

2. Які принципи складають основи мало ризикованої діяльності?

3. В чому полягає позитивний успіх праці?

4. Як визначити коефіцієнт частоту ризик?у

5. Як пов'язана формула "Б-Я-Н" з проявами ризиків?

3.3. Причини та результати ризику

В системі "людина-машина" перша ланка є найслабшою, з-за своєї складності, а отже, саме тут можливе зростання вірогідності проявлення помилок, які спричиняють формуванню ризику. Наприклад, 90% всіх травм є наслідком прямої вини потерпілих (Англія). Із 100 загиблих у США пілотів 90 є жертвами власних помилок. Щоб таких помилок було менше у людини повинна поступово формуватися обережність, яка є набутою психічною властивістю, наслідком свідомого і дисциплінованого ставлення людини до праці, обов'язків. Протилежністю є необережність. Це дії, які виходять за рамки вимог безпеки, правил та інструкцій, режиму праці і відпочинку, через недисциплінованість чи незнання технологічних процесів і пов'язаних з ними потенційних небезпек. Часто це наслідок анатомо-фізіологічних і психічних вад людини або наслідок звикання до безпеки. Надмірна обережність також робить людину незахищеною в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути в інших ланках.

Для зменшення ризику, як негативного явища важливою є така комплексна риса, як компетентність. Це наявність певних знань, умінь і повноважень, необхідних для вирішення справи. Компетентність - запорука підвищення на посаді. Її протилежністю є некомпетентність, яка часто і стає причиною аварій, надзвичайних ситуацій. Часто цьому сприяють зовнішньо-внутрішні фактори. Ними можуть бути внутрішні біологічні ритмічні процеси, на які впливають зовнішні фактори - зміни дня та ночі, сонячна активність. Біоритми - внутрішні, багатофункціональні "годинники", в основі роботи яких знаходяться складні біохімічні та біофізичні процеси, які впливають на життєдіяльність людини. Роботи, пов'язані з підвищеною небезпекою, несприятливими умовами праці, широко поширені. Це призводить до зростання кількості помилок, підвищення напруженості праці і в результаті - погіршення здоров'я працюючих. Виникає потреба в здійсненні заходів, спрямованих на врахування "людського фактора". Для запобігання дії від'ємних факторів необхідно враховувати їх стресогенний характер в ускладнених умовах, коли люди піддаються впливу різних екстремальних факторів (наприклад інформаційних). З-за цього у людини знижуються адаптаційні можливості організму, збільшується число помилкових дій. В результаті - закономірне виникнення і наступний розвиток розладів здоров'я.

Для зменшення небезпеки необхідно враховувати чотири складових ризику. Перша - професійна, яка враховує складність професії і ступінь відповідальності людини за прийняті рішення, а також медичні, соціальні, екологічні та економічні наслідки її помилкових дій. Друга - якість психофізіологічних функцій, яка враховує особливості зміни професійно важливих характеристик за певний час і відхилення їх рівня від зафіксованого. Третя - період, що пройшов після відпочинку, який впливає на функціональний стан людини. Четверта - річна періодична зміна функціонального стану людини, в чому важливу роль відіграє зміна фаз біоритмів. При неврахуванні цих складових у діяльності людини в будь-якій сфері виникають травми, нещасні випадки, причини яких треба вивчати з метою їх запобігання.

Питання

1. Охарактеризуйте значення психіки людини у прояві ризику.

2. Яке значення компетентності фа у запобіганні ризику?

3. Які професійно-психологічні характеристика запобігають проявам ризику?

4. Охарактеризуйте складові ризику.

5. Що таке людський фактор?

6. Що таке компетентність, її значення в безпеці?