Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Загальні положення про цінні папери

Загальні положення про цінні папери

Товариство може залучати необхідні фінансові ресурси шляхом випуску та реалізації цінних паперів на фондовому ринку. Цінні папери є грошовими документами, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка випустила ці документи, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

У господарському обігу цінні папери мають певну вартість і разом з грошима є засобом обігу та платежу, виконують роль кредитного інструменту та забезпечують спрощену передачу прав на різноманітні блага.

Цінні папери поділяються на такі групи:

— пайові цінні папери (акції);

— боргові цінні папери (облігації, векселі, ощадні сертифікати тощо);

— похідні цінні папери (фондові деривативи);

— приватизаційні папери (приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки, земельні бони).

Широкий випуск цінних паперів, створення та розвиток їх ринку мають велике значення для розвитку приватного сектора. Разом з іншими джерелами (бюджетом, власними коштами підприємств, кредитом) ринок цінних паперів дозволяє забезпечити альтернативне фінансування різних галузей економіки.

Цінні папери — це фондовий інструмент, за допомогою якого можна одержати доступ до реальних цінностей або забезпечити перехід цих цінностей від одного суб'єкта до іншого.

Правове поняття цінних паперів — це грошові документи, що засвідчують право володіння відносинами позики та визначають відносини між емітентом та власником цінного папера.

Крім того, цінні папери — це документи, які передбачають виплату дивідендів, або відсотків, а також можливість передання грошових або інших прав, що випливають із володіння іншими особами.

Цінні папери — це сукупність економічних, юридичних та технічних вимог.

Цінні папери — це майнове зобов'язання, зафіксоване у вигляді документа.

З економічного погляду, цінні папери — це особлива інвестиційна вартість, яка відображає майнові, позичкові та зобов'язувальні відносини між учасниками фондового ринку.

Якщо поєднати правове та економічне поняття цінних паперів, то можна визначити цінні папери як документовану інвестиційну вартість або документовані інвестиції.

Цінні папери використовують для здійснення розрахунків, як заставу для забезпечення платежів і кредитів.

Вони мають бути випущені у формі строгих документів (контракт, договір, сертифікат), що означає виконання встановленої форми посвідчення відповідних прав, тобто цінні папери повинні бути визначені нормативними актами.

Технічні вимоги: певний формат випуску цінного папера, чіткість зображення, розмір полів, якість паперу, спосіб друку, розміщення реквізитів, ступінь захисту.

Обов'язкові реквізити цінних паперів: назва, серія та номер, назва емітента, назва власника або тримача цінного папера, номінал, дата передання прав, відсоток виплат, підпис і печатка емітента.

Цінний папір перестає бути таким при відсутності обов'язкових реквізитів або при їх невідповідності встановленим формам.

Властивості цінних паперів:

1. Вільно обертатися та мати власний курс.

2. Властивість ліквідності, надійності та дохідності.

Характеристики цінних паперів

Основні характеристики цінних паперів: економічні, технічні, правові (рис. 2.2):

Рис" 2.2. Основні характеристики цінних паперів

Ліквідність — це можливість швидко і без втрат продати цінний папір за реальною ціною, це величина, обернено пропорційна часу, необхідному для перетворення цінного папера в гроші.

Рівень ліквідності — це показник якості цінного папера, який вимірюється від 0 до 1. Найвищий ступінь ліквідності мають державні цінні папери і "голубі фішки".

Дохід з цінних паперів — це відношення доходу, одержаного від цінних паперів (дивіденди, відсотки, премія) до інвестицій у цінні папери. Дохід з цінних паперів виражається у відсотках і прив'язується до річного обчислення.

Розрізняють дохід з цінних паперів та дохід від операцій з цінними паперами.

Дохід з цінних паперів пов'язаний з володінням цінними паперами, а дохід від операцій з цінними паперами — з розпорядженням цінними паперами (передання у траст, передання у заклад або на зберігання).

Курс цінних паперів — це ціна, за якою купують і продають цінні папери на фондовому ринку. Біржовий курс — це ціна на фондових біржах. На розмір курсу впливає дохід з цінних паперів та співвідношення попиту та пропозиції на них.

Надійність — це стійкість курсу цінних паперів до змін ринкової кон'юнктури: це синтетичний показник, що залежить від економічних та політичних факторів; це здатність цінних паперів виконувати покладені на нього функції протягом проміжку часу в умовах урівноваженого ринку.

Розрізняють типи, види та різновиди цінних паперів.

Тип — це поєднання різних комбінацій видів цінних паперів, об'єднаних певною спільною ознакою. Серед цих типів: фондові (акції та облігації), комерційні (векселі і чеки).

Вид — це якісна відмінність одних цінних паперів від інших. Акція — це вид цінних паперів. Проста акція — це різновид цінних паперів.

Різновид — це відмінність цінних паперів одного виду за низкою ознак.

Цінні папери розрізняють за такими класифікаційними ознаками:

1. Відносно одержуваного доходу: боргові та інвестиційні цінні папери.

Боргові містять зобов'язання емітента виплачувати відсотки та погасити заборгованість в обумовлені терміни (облігації, векселі).

Інвестиційні цінні папери дають право власникові на частину активів емітента (всі види акцій усіх типів емітентів).

2. За характером емітента. Емітентом можуть бути державні органи, місцеві органи влади, будь-які юридичні особи.

Усі боргові та інвестиційні цінні папери, з урахуванням характеру емітента, поділяються на:

— казначейські, що їх випускає МФУ від імені держави для забезпечення коштів бюджету (казначейські векселі та казначейські облігації);

— муніципальні та комунальні цінні папери (муніципальні та комунальні облігації, а також акції комунальних підприємств);

— цінні папери корпорацій та фінансових інститутів, наприклад, цінні папери банків (депозитні сертифікати, чеки, закладні листи, власні боргові зобов'язання);

— цінні папери підприємств (акції, облігації, боргові векселі, ф'ючерси, контракти та інші похідні цінні папери).

3. Цінні папери за терміном існування:

— короткострокові цінні папери здійснюють свій обмін на грошовому ринку (казначейські векселі, комерційні папери);

— довгострокові цінні папери (боргові та інвестиційні цінні папери всіх типів емітентів, які здійснюють свій обмін на ринку капіталів).

4. За територією функціонування розрізняють:

— державні;

—реґіональні цінні папери (державні облігації, облігації місцевих органів влади тощо).