Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Акції як пайові цінні папери

Акції як пайові цінні папери

До цінних паперів акціонерного товариства належать акції, облігації та інші цінні папери.

Акція — цінний папір, що засвідчує часткову участь у статутному фонді товариства і надає її власнику певні корпоративні права.

Встановлене чинним законодавством поняття акції чітко визначає особливі майнові права її власника на частину прибутку товариства, а також на частину майна у разі його ліквідації. У решті випадків товариство не зобов'язане повертати власнику акцій його внесок до статутного фонду товариства та викуповувати акції, що йому належать. Повернути вкладені кошти власник акції може через продаж акцій, які йому належать, на вторинному (біржовому, позабіржовому) ринку цінних паперів за ринковою ціною.

Чинне законодавство обмежує відповідальність власників акцій за зобов'язаннями товариства у межах належних їм акцій. Наприклад, у разі банкрутства підприємства акціонер ризикує втратити лише ті кошти, що були внесені ним в обмін на акції товариства. Володіння акцією не передбачає наявності трудових відносин її власника з товариством.

Право на випуск акцій в Україні мають лише акціонерні товариства. Акції, що випускаються товариством, поділяються за: способом обігу, характером дивідендів, величиною доходів, ступенем ризику (рис. 2.3):

Рис. 2.3. Класифікація акцій

Найбільш поширеними на фондовому ринку України є прості іменні акції.

Для визначення типу та категорії акцій, що випускаються, необхідно брати до уваги встановлені чинним законодавством обмеження, а саме:

— у процесі приватизації майна державних підприємств шляхом їх перетворення у відкриті акціонерні товариства можна випускати тільки прості іменні акції;

- привілейовані акції можна випускати лише на таку суму, яка не перевищує 10 % статутного фонду акціонерного товариства.

Випуск певної категорії акцій також залежить від того, хто буде їх потенційним покупцем. Під час емісії цінних паперів товариству необхідно враховувати інтереси потенційних інвесторів, адже такі інвестори купуватимуть ту чи іншу категорію акцій товариства, виходячи з поставлених цілей. Потенційні інвестори можуть прагнути отримати доступ до управління справами товариства (тому їх буде цікавити придбання простих акцій) або знизити ризик своїх капіталовкладень, отримуючи гарантовану норму прибутку та маючи можливість у разі ліквідації товариства повернути вкладені кошти позачергово (тому купуватимуть привілейовані акції).

Оплату акцій товариства можна здійснювати грошовими коштами (у тому числі іноземною валютою), цінними паперами, матеріальними цінностями, майновими правами. Форма оплати акцій визначається статутом товариства. Незалежно від форми внеску вартість акцій виражається у гривнях.

Облігація — цінний папір, що засвідчує вкладення її власником грошових коштів, а також підтверджує зобов'язання товариства відшкодувати йому номінальну вартість такого цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Випуск облігацій здійснюють у разі виникнення таких потреб:

— залучити додатковий капітал, не зменшуючи вже існуючих часток акціонерів;

— отримати капітал при нижчих відсотках, ніж надають банки та інші фінансові джерела;

— забезпечити довгострокове надання фіксованих відсотків;

— ефективно та в доступній формі отримати кредит безпосередньо у потенційних кредиторів;

— розширити та урізноманітнити кредитні ресурси товариства;

— встановити кредитний рейтинг товариства, що свідчить про рівень його кредитоспроможності (платоспроможності).

Облігації можуть бути іменні та на пред'явника, відсоткові та безвідсоткові (цільові), такі, що вільно обертаються, і такі, що мають обмежене коло обігу.

Відповідно до чинного законодавства акціонерні товариства можуть випускати облігації лише після повної оплати всіх раніше випущених акцій. При цьому сума випущених облігацій не може перевищувати 25 % від розміру статутного фонду. Всім, без винятку, видам підприємств заборонено випускати облігації з метою формування та поповнення статутного фонду емітента, а також для покриття збитків, пов'язаних з їх господарською діяльністю.

Вексель — безумовне грошове зобов'язання однієї сторони сплатити іншій стороні визначену суму грошей у певному місці та в певний термін.

Вексель є універсальним фінансовим інструментом, який використовують як зручний засіб оформлення кредитно-розрахункових відносин. Вексельний обіг прискорює розрахунки і розширює можливості кредитування.