Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТА НАПРЯМИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННaЯ

3.1. Іноземні інвестиції в Україні

Характеристика проблеми іноземних інвестицій в Україні

Економічні перетворення в Україні повинні бути націленими на вирішення найважливішого завдання — радикальних змін у системі управління економікою як на макрорівні, так і на мікрорівні (рівні підприємств і об'єднань). Зміни на мікрорівні полягають у перебудові організаційної структури управління діяльності підприємств, створенні промислово-фінаясових груп, холдингових компаній. Необхідність створення і розвитку нових в Україні форм підприємництва об'єктивно обумовлена потребою підприємств у більш гнучких структурних формах, здатних адаптуватися до швидких змін зовнішнього середовища.

Розв'язання проблем трансформації національної економіки України на ринкових засадах, перехід до нових прогресивних технологічних процесів вимагає залучення значних обсягів інвестицій. За оцінками спеціалістів, для створення повноцінної експортно орієнтованої економіки Україні необхідно 40—50 млрд дол. СІНА. Внутрішні можливості інвестування наразі обмежені та залежать від загальноекономічної ситуації в Україні, яка нині негативно позначається на всіх інвестиційних процесах. У теперішніх умовах господарювання практично припинився процес оновлення основних фондів. Коефіцієнт їх вибуття становить менше 1 % . Знос основних фондів у ряді галузей становить

70—80 %. Це свідчить про зниження технічного рівня та конкурентоздатності виробництва. За оцінками фахівців, Україна має потенційні можливості для ефективного освоєння зовнішніх інвестицій у сумі 2—2,5 млрд дол. США за рік. Така сума достатня для реконструкції пріоритетних галузей економіки впродовж 5 років. А при орієнтації лише на власні резерви цей процес неминуче триватиме 20 і більше років.

Інвестиції, у тому числі іноземні, є не лише механізмом розвитку, але й способом регулювання економіки шляхом переливання капіталу. На сучасному етапі розвитку ринку іноземні інвестиції виступають основним джерелом отримання новітніх конкурентоздатних технологій. Купівлю українських підприємств чи їх частки, тобто здійснення процесів злиття (поглинання), іноземні інвестори розглядають як привабливий спосіб інвестування з тих позицій, що зменшується ризик через неефективний менеджмент. Разом із тим збільшуються шанси застосування передового досвіду у сфері отримання нових технологій та оборотних коштів у період затяжної кризи.

Поняття та особливості іноземного інвестування

Іноземні інвестиції — це всі види цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти підприємництва чи інші види діяльності для одержання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інвестування може здійснюватись іноземними інвесторами у вигляді іноземної валюти, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, прав інтелектуальної власності та майнових прав, прав на господарську діяльність, платних послуг, в іншому вигляді, що не суперечить українському законодавству.

До іноземних інвесторів належать: іноземні держави, юридичні особи, створені та правоздатні здійснювати інвестиції відповідно до законів країни свого місцезнаходження, а також іноземні фізичні особи або особи без громадянства за умови, що останні зареєстровані як підприємці в країні їх громадянства чи постійного місця проживання.

Фактори, що визначають динаміку іноземних інвестицій:

— внутрішня політична стабільність;

— характер та темпи здійснення ринкових реформ;

— стабільність економічного законодавства;

- гарантії недоторканості приватної власності та закордонних вкладень;

— сприятливі зовнішньоекономічні умови.

Потреба в іноземних інвестиціях визначається:

— надзвичайно низькою інвестиційною активністю власних товаровиробників та громадян (в умовах тривалої економічної кризи, стагнації виробництва, шаленої інфляції процес внутрішнього капіталовкладення останнім часом практично зупинився);

— гострою необхідністю технічної та технологічної модернізації виробництва, всієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин та устаткування;

— потребою впровадження в усі сфери господарювання нових методів управління та маркетингу.

Існує кілька напрямків залучення іноземного капіталу в Україну. Найважливіші з них:

— прямі підприємницькі інвестиції через різні форми інвестування;

— портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам цінних паперів;

— кредити та позики (гранти) міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ тощо;

— створення вільних економічних зон та точкових зон вільного підприємництва.

Згідно з законодавством України, іноземні інвестори можуть здійснювати прямі реальні чи портфельні інвестиції у таких формах, як:

— часткова участь іноземних інвесторів у підприємствах України;

— створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам;

— придбання діючих підприємств;

— придбання рухомого та нерухомого майна;

— участь у приватизації державного майна України.

Гарантії захисту іноземних інвестицій в Україні:

— у випадку зміни українського законодавства щодо іноземних інвестицій протягом 10 років для інвестора зберігаються умови, що діяли на момент його реєстрації;

- іноземні інвестиції не підлягають націоналізації і не можуть бути реквізовані державними органами;

— інвестори мають право на компенсацію збитків зі сторони держави;

— інвестори мають право на вивіз своїх інвестицій в грошовій чи товарній формі в разі припинення інвестиційної діяльності;

— держава гарантує реінвестування прибутку;

— для збереження прибутків іноземні інвестори можуть мати поточні рахунки в банках України, вільно ними користуватись для придбання іноземних валют чи закупівлі товарів та їх вивозу.

Діяльність іноземних інвесторів на території України регулюється ЗУ "Про іноземні інвестиції", ДКМ "Про режим іноземного інвестування", ЗУ "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну", ЗУ "Про правовий статус іноземців".

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ та регулюється Верховною Радою України.

Безпосереднім залученням іноземних інвестицій займаються такі державні інституції:

— Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;

— Національне агентство України по реконструкції та розвитку;

— Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

— Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

— Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні;

— Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;

— Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва.