4.1. Поняття та сутність інноваційної діяльності
Інноваційна діяльність як складова інвестиційної діяльності
Згідно з Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. № 1560—XII, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути:
— кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
— рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
— майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;
— сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (ноу-хау);
— права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
— інші цінності.
Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.
Інноваційна діяльність як одна із форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає:
— випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;
— прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;
— реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;
— фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;
— розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального та екологічного становища.
Згідно з Законом України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. № 40—IV, інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.
Згідно з нормами Господарського кодексу України № 436—IV від 16 січня 2003 р., що набрав чинності з 1 січня 2004 р., інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій, з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.
Згідно з Господарським кодексом України, формами інвестування інноваційної діяльності є:
— державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;
— комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва;
— соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер;
— іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими державами;
— спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.
Об'єкти і суб'єкти інноваційної діяльності
Поняття та класифікація інновацій
Інноваційні проекти, інноваційна продукція
Правове регулювання інноваційної діяльності
4.2. Загальна характеристика інноваційних процесів
Поняття і класифікація їх видів
Вплив інноваційних процесів на виробництво
Методика обчислення показників
Технічний розвиток підприємства, суть і основні форми