Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Об'єкти і суб'єкти інноваційної діяльності

Згідно з Законом України "Про інноваційну діяльність", об'єктами інноваційної діяльності є:

— інноваційні програми і проекти;

— нові знання та інтелектуальні продукти;

— виробниче обладнання та процеси;

— інфраструктура виробництва і підприємництва;

— організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери;

— сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;

— товарна продукція;

— механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Поняття та класифікація інновацій

Інновації — новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інновації, за Й. Шумпетером, — не просто нововведення, а новий фактор виробництва.

Й. Шумпетер налічує п'ять характерних випадків нових комбінацій:

1. Випуск нового продукту або відомого продукту нової якості.

2. Впровадження нового, досі невідомого в цій галузі, методу виробництва.

3. Проникнення на новий ринок збуту — відомий чи невідомий.

4. Отримання нових джерел сировини чи напівфабрикатів, б. Організаційна перебудова, зокрема створення монополії чи

її ліквідація.

К. Найт дає таке визначення: "нововведення — це впровадження будь-чого нового щодо організації або її безпосереднього оточення" і розглядає нововведення як "особливий випадок процесу змін в організації".

X. Барнет визнає нововведенням будь-яку ідею (діяльність чи речовий результат), що є новою за своїми якісними ознаками порівняно з існуючими формами.

Багато американських дослідників під нововведеннями розуміють процеси виникнення, розвитку, поширення та зміни науково-технічних нововведень у різних сферах людської діяльності.

В. Томпсон: "Нововведення є генерування, прийняття і впровадження нових ідей, процесів, продуктів та послуг".

Б. Твіс: "Нововведення є процес створення і впровадження нового. Це єдиний у своєму роді процес, що поєднує науку, техніку, економіку і управління. Він полягає в здобуванні нового, сягає від зародження ідеї до її комерційної реалізації і охоплює комплекс відносин: виробництво, обмін, споживання".

Отже, інновації — це створені (вдосконалені), поширювані і застосовувані продукти, технології, послуги, рішення, які характеризуються науково-технічною новизною і задовольняють нові суспільні потреби.

Існує декілька класифікаційних схем інновацій. Найпоширенішим вважається розподіл інновацій за змістом та сферою застосування. На основі цього критерію вирізняють:

- продуктові інновації — створення нових продуктів, що споживаються у сфері виробництва (засоби виробництва) чи у сфері споживання (предмети споживання) — винаходи, корисні моделі, промислові зразки, секретні об'єкти, сорти рослин, породи тварин, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, доменні імена, зазначення місцезнаходження товарів, комп'ютерні програми;

— технологічні інновації — нові способи виробництва старих чи нових продуктів, впровадження інформаційних систем — комерційні секрети (ноу-хау), наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, науково-технічна інформація, топографії інтеґральних мікросхем;

— управлінські інновації— нові методи праці, що використовуються апаратом управління, методи моделювання процесів, методи управління персоналом тощо;

— економічні інновації — нововведення у фінансовій та бухгалтерській сфері діяльності;

— юридичні — прийняття нових нормативно-правових актів;

— соціальні інновації — процес змін умов праці, культурних, екологічних та політичних аспектів, зміна способу життя в цілому.

Основною ознакою класифікації є, як правило, новизна інновації, її змістовна сутність, а також вплив на економічні та соціальні процеси.

За ступенем новизни та значущості інновації можуть бути засновані на нових відкриттях чи бути створеними на основі нового способу, застосовуваного до відкриттів. За ознакою економічної значущості інновації поділяють на базисні, що сприяють створенню нових ринків та галузей промисловості; революційні, що забезпечують технологічні прориви та принципово нові рішення проблем на основі нових знань; поліпшуючі, що виникають завдяки адаптації інновацій до вимог ринку.