Для зведення шкідливої дії небезпечних факторів до мінімуму використовують різноманітні заходи, прийоми - законодавчі, організаційні, управлінські, технічні. Одним з важливих таких заходів є колективний договір між роботодавцем і трудовим колективом, окремим працівником про забезпечення кожної людини безпечними умовами праці. Це передбачає трудове законодавство України, зокрема Закони України: "Про охорону праці", "Про колективний договір".
3.7.1. Роль стандартів у безпеці людини
На державному та міжнародному рівнях стандартизація вимог до безпеки діяльності полягає в обмежені використання та реалізації шкідливих і небезпечних речовин. Важливим є підвищення вимог до виробничих процесів, які шкідливо впливають на природне середовище, здоров'я людини. Стандарти про безпечну працю вимагають утилізації, знешкодження шкідливих і радіоактивних речовин, забезпечення працівників належною інформацією про небезпеку виробничих процесів і продукції. Необхідним є визначення припустимих рівнів речовинного та параметричного забруднення, уніфікація вимог до засобів індивідуального захисту.
За цими напрямкам здійснюють свою діяльність технічні комітети Міжнародної організації стандартизації, що відображено в міжнародних стандартах: TKISO 11 "Котли та судини, що працюють під тиском", TKISO 92 "Іспити будівельних матеріалів", TKISO 94 "Засоби індивідуального захисту. Захисний одяг і устаткування", TKISO 96 "Вантажопідйомні крани", TKISO 142 "Устаткування для очищення повітря та інших газів". Існують комітети Європейської організації стандартизації та їх нормативні документи: TK/CEN 79 "Респіраторне захисне устаткування", TK/CEN 85 "Устаткування для захисту зору", TK/CEN 70 "Переносні вогнегасники", TK/CEN 72 "Системи автоматичної сигналізації пожежонебезпеки".
На основі міжнародних стандартів приймають і вводять в дію національні стандарти з охорони праці. Для цього використовують наступні етапи введення нормативних документів: ознайомлення з керівними документами і директивами міжнародних організацій, добровільний перехід від національних стандартів на міжнародні. Це забезпечує високий рівень сприйняття і розуміння необхідності постійного удосконалення державних документів. Tаким чином, з огляду на реакцію національних комітетів з безпеки праці, готується ґрунт для широкого впровадження міжнародних стандартів систем управління безпекою праці (МС СУБП), відомі як стандарти ISO серії 9000 та 14000.
Впровадження стандартів на системи управління безпекою праці у Великобританії, Австралії, Новій Зеландії, Данії, Норвегії сприяло зниженню як загального рівня виробничого травматизму, так і кількості смертельних випадків у виробництві.
У країнах, де стан безпеки праці вкрай низький, рівень виробничого травматизму дуже високий. До таких країн відносяться Україна, Росія, Бєларусь. Щоб цьому запобігти необхідно впроваджувати систему управління безпекою праці у найширшому її розумінні - у виробничій, побутовій сферах.
3.7.2. Система управління безпекою
Система управління безпекою праці (СУБП) спрямована на захист людини від дії небезпечних та шкідливих факторів. Її основу складають законодавчі акти, підзаконні акти. Аналіз ефективності функціонування СУБП на підприємстві проводиться в певній послідовності. Наявність цільових програм з попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, усуненню їх причин. У разі відсутності таких програм їх потрібно розробити. Важливим є: цілеспрямованість щорічних комплексних заходів, інших планів роботи з попередження виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня ефективності безпеки праці в будь-якій сфері діяльності. Виконання цих планів, заходів, розпоряджень, пропозицій, посадових інструкцій з безпеки праці - обов'язкове.
Створення мотивації до безпечної роботи полягає в застосуванні організаційно-розпорядницьких, соціально-психологічних і економічних методів управління, тобто виконання наказів, розпоряджень, заходів з охорони праці, право-виховна робота з персоналом. Важливою є оцінка і стимулювання робіт з безпеки праці, відшкодування збитків потерпілому, створення і використання фонду охорони праці.
Важливим є впровадження і виконання вимог системності управління охороною праці (СУОП) - навчання, інструктаж з безпеки праці, контроль наявності вимог з охорони праці в конструкторській і технологічній документації, матеріально-технічному забезпеченні засобами індивідуального і колективного захисту. Система управління безпекою праці вимагає безпечного стану будинків, споруд, устаткування, виробничих процесів, нормалізації санітарно-гігієнічних умов праці, режиму праці і відпочинку.
Важливим є забезпечення людей санітарно-побутовими приміщеннями, лікувально-профілактичним обслуговуванням. Необхідно ролводити професійний відбір кадрів, застосовувати протиаварійний захист, страхування працівників від нещасних випадків, впроваджувати соціальний захист потерпілих. Дуже важливим є протипожежний захист, охорона навколишнього природного середовища. Для ефективного функціонування СУБП на підприємстві складається відповідний план заходів, який відображається в колективному договорі.
Комплексне, системне управління охороною праці, що охоплює всі задачі і функції управління, застосування аудита цієї діяльності - запорука успіху в попередженні травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж на виробництві. Важливим в процесі аудиту є не тільки перевірка організаційно-технічного стану безпеки, але і правильність добору кадрів, застосування при цьому сучасних методів для формування психологічно сумісного колектива.
Питання
1. Яка роль стандартів безпеки
2. Які основні державні та міждержавні вимоги до безпеки праці?
3. Чому необхідно впроваджувати уніфіковані міжнародні стандарти безпечної праці?
4. В чому значення СУБП ?
3.7.4. Біоритми - фізіологічні основи запобігання небезпеки, прояву ризику
РОЗДІЛ 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕНЬ, НАСЛІДКИ ЇХ ВПЛИВІВ НА ЛЮДИНУ
4.1. Хімічні забруднення
4.1.1. Хімічні фактори небезпеки в оточуючому середовищі
4.1.2. Хімічні небезпеки в побуті
4.1.3. Пожежна та вибухова безпека
4.1.4. Основи протипожежної безпеки
4.1.5. Навчання з пожежної безпеки, правила поводження та дії під час пожежі
4.1.6. Основні засоби захисту від хімічної небезпеки