Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. - 3.7.3. Методи добору кадрів

Застосування наукових методів при доборі кадрів сприяє зменшенню загальної небезпеки, збільшує психічну стійкість колективу, окремого працівника. Це важливо для здійснення моніторингу професійно важливих якостей, для отримання комплексної картини функціонального стану людини-оператора, кількісної оцінки ступеню напруги її адаптаційних можливостей і співвіднести дані моніторингу з психофізіологічними вимогами до професії.

Психофізіологічний моніторинг, тобто неперервне спостереження за станом людини, може також виконувати експертну функцію. Його результати можуть бути використані для контролю успішності виробничої та побутової стратегії діяльності людини. Для цього в Україні існує певна нормативно-правова, методична база. На державному рівні цьому слугує Закон "Про охорону праці" (ст. 19), який регламентує професійний добір. Важливість цієї проблеми відображає постанова від 20.04.2000 року №1659-111 Верховної Ради України "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання законодавства з питань охорони праці".

Проблема людського фактора у виробництві розглядається в постанові №64 від 27.01.93 року Кабінету Міністрів "Про заходи для виконання Закону України "Про охорону праці". Постанова №1320

Кабінету Міністрів "Про затвердження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на 2001-2005 роки" затвердила відповідну Національну програму. Необхідним для формування професійного психофізіологічного добору кадрів є ряд спеціальних наказів Міністерства охорони здоров'я України і Державного комітету з нагляду за станом безпеки праці. Це наказ від 23.09.94 р. № 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де необхідний професійний добір" і наказ № 102/85 від 06.06.95 р. "Про внесення змін у Перелік робіт, де необхідний професійний добір". На міжнародному рівні діє Директива №89/391/ЄЕС Ради Європейського Економічного Співтовариства від 12.06.89 року "Про проведення заходів з метою поліпшення безпеки і захисту здоров'я робітників під час роботи". Пункт 2 ст. 6 цього документа підкреслює необхідність прийняття до уваги людського фактора в роботі, а пункт 3б пропонує прийняти до уваги придатність робітника до роботи, з огляду на його безпеку і збереження здоров'я.

Проведення обов'язкового професійного психофізіологічного добору передбачено для наступних видів робіт: всі види підземних робіт; робота в кесонах; барокамерах; замкнутому просторі; водолазні роботи; роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи зв'язані з підйомом на висоту; роботи з обслуговування діючих електроустановок; роботи із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- і вогненебезпечних виробництвах; роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї; аварійно-рятувальні роботи і роботи з гасіння пожеж; роботи зв'язані з нервово-емоційною напругою (авіадиспетчери, диспетчери на залізничному транспорті; оператори енергетичних систем); роботи з технічного обслуговування та експлуатації компресорних нафтоносних і газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів; роботи зв'язані з бурінням, видобутком і переробкою нафти, газу, конденсату і підготовкою їх до транспортування та збереження; роботи, безпосередньо зв'язані з виробництвом чорних і кольорових металів.

Інженерна психологія вивчає діяльність людини у взаємодії з машиною, тобто систему "Людина-техніка-середовище", психічні якості, процеси, які супроводжують діяльність людини-оператора у всіх сферах діяльності. Основу інженерної психології складають інтелектуальні властивості людини - мислення, пам'ять, увага, емоції, воля та інші психічні якості людини.

Важлива функція людини-оператора - опрацювання інформації. Для цього необхідні такі функції як об'єм оперативної пам'яті, здатність до інтерполяції та коригування помилок. Пам'ять дозволяє людині використовувати досвід минулої діяльності. Але крім цього потрібно враховувати ще ряд психічних характеристик, без яких професійний відбір буде неефективним. Під час добору виявляють психічні якості, пов'язані з нейрофізіологічними особливостями людини, її потенційною здатністю оволодіти необхідною системою знань, вмінь та навичок, вольовими здібностями. Професійний відбір можна здійснювати різними методами: стихійний, медичний, конкурсний та інженерно-психологічний.

Стихійний відбір кандидатів на посаду оператора - коли з групи претендентів відбирають необхідну кількість претендентів без урахування їх індивідуальних здібностей. Така група людей може бути працездатною, але для неї буде характерним високий рівень ризику травматизму, аварій і навіть створення надзвичайних ситуацій.

Медичний відбір враховує лише один фактор - стан здоров'я, як правило фізичний. Такий відбір часто використовують для виконання низько-кваліфікованої або короткочасної роботи.

Конкурсний відбір - проводять за результатами перевірки індивідуальних здібностей шляхом іспитів або конкурсу документів. Найбільш ефективний - інженерно-психологічний, або професійний відбір.

Інженерно-психологічний відбір найбільш повно враховує антропологічні, фізіологічні, психічні дані. В основі цього методу лежать два основних принципи: активність та етапність добору. Активність добору означає подальше навчання кандидатів на посади з наступною перевіркою засвоєних знань, врахування їх пропозицій з удосконалення методів навчання та управління майбутнім об'єктом.

Важливим у цьому методі є використання тестів (Айзенка, Анфімова). Етапність відбору дає можливість за допомогою таких, або інших тестів, перевірок виділити найперспективніших претендентів на дану посаду Для формування емоційної стійкості в колективі при розподілі функціональних обов'язків на відповідальні посади потрібно призначати людей, які мають найвищу емоційну стійкість. По можливості в складі групи потрібно мати декілька операторів з високою емоційною стійкістю.

Результат професійного добору - вміння відібраного персоналу ідентифікувати потенційні небезпеки, визначати їх просторові та часові координати, прогнозувати можливість прояву небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів на людину. Суттєвим у професійному доборі працівників є знання ними нормативно-правової бази безпечної життєдіяльності, вміти планувати заходи щодо створення здорових та безпечних умов для праці та відпочинку людини в сучасному середовищі життя. Особливо важливим для керівного складу є уміння використовувати в своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньовиховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов життєдіяльності людини.

При доборі кадрів для створення ефективно працюючого колективу велике значення має людський та особистісний фактори. Перший пов'язаний з працездатністю системи "Л-М", а другий визначає індивідуальні характеристики людини безвідносно до технічних властивостей машини. Ці фактори мають вирішальне значення у раціональній організації діяльності колективу і вони передбачають аналіз його структури. При цьому треба враховувати характер спілкування між членами колективу та розподіл функціональних обов'язків між ними, інтелектуальні якості кожного працівника. Але часто виникає необхідність корекції поведінки, професійної діяльності людини. Для цього розроблені методи психофизіологічна реабілітація як фактор підтримки професійної працездатності.

Згідно ДСТУ 2293-93 "Професійна реабілітація" - це відновлення здібностей працівника до праці за своєю професією і кваліфікацією або за іншою адекватною професією. Психофізіологічна реабілітація складається з декількох понять - превентивна, клінічна, функціональна, психологічна, соціально-професійна. Реабілітація повинна проводитися на основі дотримання принципів законності, гуманності, прав людини, добровільності, доступності, необхідності, достатності здійснюваних заходів відповідних сучасному рівню знань

Питання

1. Що таке професійний психофізіологічний добір?

2. Для яких професій необхіден психофізіологічний добір?

3. Що таке психологія праці?

4. Які методи професійного добору використовують, охарактеризуйте їх?

5. Що таке психофизіологічна реабілітація,її види та цілі?