Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Підходи до розрахунку дохідності інвестиційних проектів

Основними показниками розрахунку ефективності інвестицій з погляду теорії часової вартості грошей є: чиста теперішня вартість (NPV)> внутрішня норма дохідності (IRR), дисконтовані показники рентабельності (RI) та періоду окупності (Pod).

Показник чистої теперішньої вартості капіталу визначає динамічну норму ефективності інвестицій як норму приведення (дисконту), при якій сума дисконтованого доходу (прибутків) за певний час стає рівною інвестиційним витратам.

Через те, що надходження грошових коштів розподілене в часі, їх дисконтування здійснюється при відсотковій ставці d.

Важливим моментом є вибір рівня відсоткової ставки або ставки порівняння, яка повинна відображати очікуваний рівень позичкового відсотка. В якості загальної рекомендації з урахування можливих втрат від скорочення надходжень (тобто врахування інвестиційного ризику) пропонується вводити ризикову поправку до рівня відсоткової ставки. Вона повинна характеризувати дохідність з безризикових вкладень (наприклад, державних цінних паперів), тобто додавати деяку ризикову премію. Ця премія повинна враховувати як специфічний ризик, пов'язаний з невизначеністю одержання доходу від конкретного капіталовкладення, так і ринковий ризик, пов'язаний з кон'юнктурою ринку.

При разовій інвестиції чиста теперішня вартість розраховується за формулою:

При прогнозуванні надходжень А/* за роками враховуються надходження виробничого та невиробничого характеру. Так, наприклад, кошти від продажу обладнання або вивільнені оборотні кошти враховуються як доходи відповідних періодів.

Якщо інвестиція носить не разовий характер, а передбачає інвестування протягом кількох т років, це знаходить своє відображення в розрахунку МРУ таким чином:

Особливості показника чистої теперішньої вартості.

Показник МРУ різних проектів можна сумувати, що дозволяє використовувати його в якості основного при формуванні інвестиційного портфеля.

Вибір ставки порівняння сі є суб'єктивним моментом. Тому при аналізі інвестиційних проектів рекомендується визначити МРУ не для однієї ставки, а для деякого діапазону ставок.

Чистий приведений дохід на момент і визначається таким чином:

Термін "чистий" має таке значення: кожна сума грошей визначається як алгебраїчна сума вхідних (позитивних) і вихідних (негативних) потоків. Наприклад, якщо у другий рік реалізації інвестиційного проекту об'єм капітальних вкладень становить 15 000 дол., а грошовий прибуток у той же рік — 12 000 дол., то чиста сума грошових коштів у другий рік становить 3 000 дол. Відповідно до суті методу сучасне значення всіх вхідних грошових потоків порівнюється з сучасним значенням вихідних потоків, зумовлених капітальними вкладеннями для реалізації проекту. Різниця між першим і другим є чисте сучасне значення вартості, яке визначає правило прийняття рішення.

Процедура методу:

Крок 1. Визначається сучасне значення кожного грошового потоку, вхідного і вихідного.

Крок 2. Підсумовуються всі дисконтовані значення елементів грошових потоків, визначається критерій (МРУ).

Крок 3. Приймається рішення:

— для окремого проекту: якщо МРУ = 0, то проект приймається;

— для декількох альтернативних проектів: приймається той проект, який має більше значення МРУ, якщо воно позитивне.

Типові вхідні грошові потоки:

— додатковий об'єм продажу і збільшення ціни товару;

— зменшення валових витрат (зниження собівартості товару);

— залишкове значення вартості обладнання в кінці останнього року інвестиційного проекту (оскільки обладнання може бути продане або використане для іншого проекту);

— вивільнення оборотних коштів у кінці останнього року інвестиційного проекту (закриття рахунків дебіторів, продаж залишків товарно-матеріальних запасів, продаж акцій і облігацій інших підприємств).

Типові вихідні грошові потоки:

— початкові інвестиції в перший (перші) рік (роки) інвестиційного проекту;

- збільшення потреб в оборотних коштах у перший (перші) рік (роки) інвестиційного проекту (збільшення рахунків дебіторів для залучення клієнтів, придбання сировини і комплектуючих для початку виробництва);

— ремонт і технічне обслуговування обладнання;

— додаткові невиробничі витрати.

Дисконтований термін окупності інвестицій. При високому рівні ставки сі віддалені платежі мало впливають на величину ЛГР^ Через те інвестиційні проекти, що розрізняються періодом окупності, можуть бути рівнозначними за рівнем чистого доходу.

Дисконтований термін окупності інвестицій РО(і визначається як період, протягом якого сума чистих доходів, дисконтована на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі стартових інвестицій:

Більш обґрунтованим вважається інший метод визначення окупності капіталовкладень, при якому РОа — період, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.

Не будь-який рівень доходу при інших рівних умовах призводить до окупності інвестицій. Термін окупності існує, якщо не порушуються певні співвідношення між надходженнями та витратами.

Так, при щорічному надходженні постійних доходів (один раз на рік) це співвідношення має вигляд:

долік показника періоду окупності як міри ефективності — він не враховує весь період функціонування інвестиції, тобто він не враховує надходження за межами періоду окупності. Тому показник не може служити критерієм вибору інвестицій, а може використовуватись лише у вигляді обмеження при прийнятті інвестиційних рішень.

Метод внутрішньої норми прибутковості. При оцінці доцільності інвестицій обов'язково встановлюють (розраховують) ставку дисконту, тобто відсоткову ставку, яка характеризує норму прибутку, відносний показник мінімального щорічного прибутку інвестора, на який він сподівається.

За визначенням, внутрішня норма прибутковості (іноді кажуть "прибутковість") — це таке значення показника дисконту, при якому сучасне значення інвестиції дорівнює сучасному значенню потоків грошових коштів за рахунок інвестицій, або значення показника дисконту, при якому забезпечується нульове значення чистого справжнього значення інвестиційних вкладень.

Економічне значення внутрішньої норми прибутковості полягає в тому, що це така норма прибутковості інвестицій, при якій підприємству однаково ефективно інвестувати свій капітал під IRR % в які-небудь фінансові інструменти або в реальні активи, що генерують грошовий потік, кожний елемент якого, в свою чергу, інвестується під IRR %.

Внутрішня норма дохідності (IRR) — це середньозважена величина прибутковості інвестицій, що мають різні джерела інвестування, яка не є тотожна нормативному коефіцієнту ефективності.

Внутрішня норма дохідності може розраховуватись як: загальна за інвестиціями, тільки за акціонерним капіталом, з урахуванням позичкового капіталу (без нього), загальна статична, загальна динамічна.

IRR інвестицій — це мінімально допустимий розмір чистого прибутку, який припадає на кожну одиницю інвестиційних витрат.

Для забезпечення дохідності та окупності інвестицій необхідно, щоб чиста теперішня вартість була більша від нуля або дорівнювала нулю. Для цього необхідно підібрати таку відсоткову ставку дисконтування потоку платежів, яка забезпечить виконання цих умов. Така ставка або бар'єрний коефіцієнт повинні відображати очікуваний усереднений рівень позичкового відсотка на фінансовому ринку з урахуванням фактора ризику.

Під внутрішньою нормою дохідності розуміють ставку дисконтування, використання якої забезпечує рівність поточної вартості надходжень і витрат. Тобто при нарахуванні на суму інвестицій К відсотків за ставкою, що дорівнює IRR, забезпечується одержання розподіленого в часі доходу.

Показник внутрішньої норми дохідності характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат за цим інвестиційним проектом.

Наприклад, при реалізації проекту за рахунок банківського кредиту рівень відсотків за кредит не повинен перевищувати значення IRR, бо таке перевищення робить проект збитковим.

Економічний зміст цього показника передбачає порівняння розрахованого значення IRR з "ціною" залучених фінансових ресурсів (ZR).

Практика використання показника IRR вимагає здійснення послідовних ітерацій, з допомогою яких знаходиться дисконтний множник, що забезпечує виконання рівності NVP=0.

Підходи до розрахунку дохідності інвестиційних проектів

З метою розрахунків можливих варіантів дохідності інвестиційного проекту з урахуванням різних обставин його реалізації практично використовується кілька методів аналізу середовища.

Аналіз чутливості проекту до змін окремих факторів, що впливають на дохідність інвестицій. Найважливішими факторами, які враховуються при аналізі, є такі: ціна реалізації, собівартість, обсяг виробництва, вартість обладнання тощо. Розрахунки показують, що найбільші зміни МРУ у разі зміни фактора на 1 % відбуваються для ціни реалізації продукції. Цей фактор має найбільше значення під час оцінки майбутньої дохідності проекту. Наступним важливим фактором є собівартість одиниці продукції, далі — обсяг реалізації, розмір інвестицій та ставки дисконтування.

Аналіз прогнозних сценаріїв розвитку загальноекономічних умов та здійснення самого інвестиційного проекту. Практично розрахунки здійснюються за трьома сценаріями: базовий розрахунок за середніх найбільш ймовірних умов, оптимістичний варіант (при найкращому збігу обставин), песимістичний варіант, у який закладаються найгірші можливі ситуації на ринку.

Метод статистичних випробувань, який передбачає розрахунок варіантів дохідності проекту залежно від показників — факторів у заданих діапазонах їх змін. У результаті отримуємо середні показники і статистичні характеристики їх змін та розподілу для подальшого аналізу найважливіших показників та ризикованості проекту за різними напрямками.

При аналізі інвестиційних проектів застосовуються дві групи критеріїв: 1) засновані на дисконтованих оцінках: чистий приведений ефект; індекс рентабельності інвестицій; внутрішня норма прибутку; модифікована внутрішня норма прибутку; дисконтований термін окупності інвестицій; 2) засновані на облікових оцінках: термін окупності інвестиції; коефіцієнт ефективності інвестиції.

В умовах невизначеності та необхідності виробничих інвестицій основним завданням підприємств є вибір оптимального варіанта інвестування. З розширенням кола стабільно працюючих українських підприємств кредитно-фінансові установи нададуть перевагу середньо- і довгостроковому кредитуванню таких підприємств, оскільки короткострокові кредити як найприбутковіші операції вже відживають. Крім того, однією із сторін, що беруть участь в інвестиційному проекті, може виступати держава, розміщуючи на конкурсній основі централізовані інвестиційні ресурси України.

При виборі проекту, оцінці його ефективності потрібно враховувати чинники невизначеності та ризику.

Основними обставинами, що впливають на інвестиційну активність загалом та ускладнюють оцінку ефективності інвестиційних проектів, є:

— загальна нестабільність і непередбачуваність розвитку подій у всіх сферах життя країни;

— специфіка ринку фінансових ресурсів;

— недосконалість чинного законодавства, що не дозволяє повною мірою враховувати вплив темпів інфляції тощо.