Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Визначення курсу акцій

Кожен власник акції усвідомлює, що вона є його капіталом, який приносить прибуток. Йому не байдуже, яка вартість цього капіталу сьогодні, адже вартість грошей з часом змінюється, водночас змінюється і вартість акції. Ціна на акції на даний момент часу називається курсом, або ринковою ціною акції. Як визначити теперішню вартість (курс) акцій привілейованих і звичайних? Акції — цінні папери без терміну погашення. Власники привілейованих акцій систематично одержують фінансові дивіденди від компанії, яка їх випустила. Тому виплата дивідендів — нескінченний потік рівномірних платежів, які утворюють вічну фінансову ренту.

Теперішня вартість довічної ренти складається із суми вартості кожного надходження на даний момент часу (дисконтованих платежів):

Отже, ринкова ціна привілейованої акції змінюється прямо пропорційно до дивідендів і обернено пропорційно до дисконтної ставки.

Дивіденди на звичайні акції не гарантуються власникам. Вони можуть бути вищими або нижчими від дивідендів, що сплачувалися за попередній рік, а за окремі роки дивіденди взагалі можуть бути не виплачені. З огляду на це, визначення ціни звичайних акцій потребує обережного прогнозу майбутніх дивідендів.

Ціну звичайних акцій визначають три фактори: річні дивіденди; темпи зростання дивідендів; дисконтна ставка.

Ставка, за якою дисконтуються майбутні дивіденди, називається необхідною ставкою доходу.

Розглянемо три можливі випадки оцінки звичайних акцій таких видів:

1) з постійними дивідендами;

2) з постійним приростом дивідендів; 8) з непостійним приростом дивідендів.

Наприклад, корпорація "Дельта" сплачує річний дивіденд 5 г. о. на акцію, приросту майбутніх дивідендів не сподівається, а необхідна ставка (дисконтна) доходу від акцій — 10 %. Якою має бути ціна звичайної акції?

За допомогою моделі Гордона обчислимо ціну звичайної акції:

Через обернену залежність між цінами та ставками дисконту активність на ринку цінних паперів падає, коли зростають відсоткові ставки, і навпаки — коли відсоткові ставки падають, на фондовій біржі, як правило, починається піднесення ділової активності.

3. Оцінка акцій з плаваючим приростом дивідендів. Протягом перших кількох років дивіденди можуть зростати, а потім темпи зростання змінюються. Як оцінити акцію, коли дивіденди мають різні темпи приросту? Основний принцип такої оцінки — ціна цінних паперів є теперішньою вартістю їх майбутніх доходів (дисконтованою).

Коли дивіденди на звичайну акцію зростають нерівномірно, то слід обчислити майбутні дивіденди окремо за кожен період, потім дисконтувати ці суми до теперішньої вартості й підсумувати отримані результати.

В усіх трьох випадках при визначенні теперішньої вартості акції припускалося, що дисконтна ставка відома (&,). Практично це не так. Часто треба спочатку обчислити необхідну ставку доходу, яка пов'язана з ризиком (чим більший рівень ризику, тим вища необхідна ставка доходу). Визначити ризик непросто, бо слід урахувати багато факторів. Математичні розрахунки рівня ризику вимагають знання теорії ймовірності. Спрощено визначити ризик допомагає Модель Оцінки Капітальних Активів (MOKA). Згідно з моделлю, існує тісний зв'язок між доходами окремих власників цінних паперів та загальними доходами ринку цінних паперів. Рівень розвитку визначається чутливістю доходів від акцій до ситуацій на ринку. Якщо доходи від певних акцій піднімаються або падають більше у відсотковому відношенні, ніж у цілому на ринку, то їх називають ризикованішими за сам ринок. Якщо доходи від акцій зростають чи падають менше, ніж доходи цілого ринку, такі акції вважаються менш ризикованими.

Отже, ризикованість акцій можна визначити простим порівнянням їх дохідності зі загальним індексом ринку.

Чутливість до ризику (міра чутливості акцій до ринку) називають коефіцієнтом Ь і визначають за формулою:

Чутливість = дохідність акції/дохідність ринку. Наприклад, чутливість різних акцій на ринку різна:

Розглянуті оцінки різних видів акцій — це методи обчислення курсу акцій, тобто їх ринкової ціни. Як бачимо, ринковий курс акцій залежить, в основному, від співвідношення між пропозицією та попитом. Якщо попит на конкретні акції більший від пропозиції, то ціни зростають. Якщо ситуація протилежна, тобто кількість бажаючих продати більша, ніж охочих купити, ціни знижуються. Проте величина попиту та пропозиції кожного виду акцій у цей момент формується під впливом ряду факторів, а це, у свою чергу, формує курс акцій.

Основні фактори, які змінюють курс акцій (попит і пропозицію), такі: обсяги виплачених і очікуваних у перспективі дивідендів; розміри банківської відсоткової ставки (позичкового відсотка), ціни на золото, товари і нерухомість, оскільки це альтернативні вкладення вільних коштів; ліквідність, тобто можливість перетворення без втрат акцій у готівку; біржова спекуляція — ку-півля-продаж акцій з надією отримати за короткий період прибуток від різниці між курсами.

Існує ще багато суб'єктивних факторів, які теж впливають на зміну курсу акцій.

Купівля і продаж акцій, як і інших цінних паперів, проводяться на біржі, де продавцями і покупцями можуть виступати лише брокери (маклери), які виконують замовлення своїх клієнтів і за це отримують певний відсоток з обігу (комісійні).

Банки через брокерів (маклерів) теж продають і купують акції для своїх клієнтів, відкриваючи при цьому спеціальні рахунки — фондові рахунки. У цих випадках банки турбуються про отримання дивідендів.

Дохідність операцій з акціями

Доходи від підвищення ринкової ціни акцій отримують ті, хто купує дохідні акції на певний період, за який ринкова ціна акції зросла. При продажу таких акцій через деякий час власник отримає дохід не лише від дивідендів, а й від різниці вартості акції на момент продажу та купівлі (дисконт). Ринкову ціну часто називають курсом акцій. Уважний інвестор, який стежить за діяльністю фірми, в яку він вніс свої кошти, постійно спостерігає за курсом акцій фірми на ринку цінних паперів, щоб не прогаяти момент продажу акцій у випадку спаду виробництва фірми.

Доходи від відносного збільшення кількості акцій у результаті їх подрібнення. Подрібнення акцій — це процедура, при якій загальні акції, викуплені акціонерами, діляться на більшу кількість акцій, наприклад, у співвідношенні 2 :1; 3 :1; 4 :1. Після такого подрібнення акціонер, який спочатку володів, наприклад, 10 акціями, має уже 20, ЗО, 40 акцій.

Така процедура знижує ринкову вартість акцій і вони стають більш привабливими для покупців, особливо якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або знижується у меншій пропорції. Такі фактори свідчать про те, що їх курс буде через деякий час знову зростати, отже, збільшаться пропорційно подрібненню доходи першочергових інвесторів.

Якщо до цієї суми додати щорічні дивіденди, то сума доходу власника пакету акцій зросла би ще більше. Це свідчить про доцільність довготермінових інвестицій. Акції приносять значний прибуток саме з часом, за умови, що фірма, яку обрали для інвестицій, успішно працює. Коли корпорація приймає рішення про подрібнення акцій, що, як бачимо, вигідне акціонерам? У випадку процвітання акціонерного товариства, різкого зростання на біржі курсу його акцій настає час, коли ніхто їх не купує (бо ніхто не продає). Це невигідно фірмі і вона приймає рішення про подрібнення акцій, наприклад, 2:1, водночас ціна цих акцій знижується вдвічі, і збільшується їх купівля-продаж. Отже, процедура подрібнення акцій вигідна обом сторонам: емітенту й інвестору.