Електронна нервова система дозволить вести бізнес зі швидкістю думки, а це і є ключ до успіху в двадцять першому столітті.
Вілл Гейтс
На сучасному етапі суспільного розвитку інформатизація економіки та інших сфер життя стала центральним соціально-економічним процесом усіх розвинутих країн.
Згідно із Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2016 роки" основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є надання кожній людині на засадах широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому розвитку країни на основі цілей і принципів, проголошених Організацією Об'єднаних Націй, Декларації принципів та Плану дій, напрацьованих на всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства та постанови Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні" від 1 грудня 2005 року.
Інформаційно-комунікаційна технологія (ІКТ) - це система методів, процесів та способів використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збирання, передавання, пошуку, обробки та поширення інформації з метою ефективної організації діяльності людей.
Розвиток інформаційного суспільства в Україні і впровадження інформаційних технологій та інформаційних систем в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади визначається одним із пріоритетних напрямів державної політики.
Основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні полягають у прискоренні розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя; забезпеченні комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, розвитку національної інформаційної інфраструктури та її інтеграції зі світовою інфраструктурою; державній підтримці нових електронних секторів економіки; створенні загальнодержавних інформаційних систем; використанні ІКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами; досягненні ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив; захисті інформаційних прав громадян; вдосконаленні законодавства з регулювання інформаційних відносин; покращенні стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ та обчислювальної техніки в Україні.
Станом на 1 січня 2010 р. органами державної статистики було проведено обстеження стану існуючого парку обчислювальної техніки за формою № 2-інф. За результатами статистичного спостереження, відповідну інформацію надали 324,7 тис. (68,9 % загальної кількості обстежених) суб'єктів господарської діяльності, інші 146,8 тис. - інформацію про стан обчислювальної техніки не надали.
Більшість підприємств-респондентів (288,9 тис. од., або 89,0 %) з кількістю працюючих до 1-50 осіб віднесено до малих, 32,4 тис. підприємств, або 10,0 %, - до середніх (з кількістю працюючих 51-999 осіб) та 1,3 тис, або 0,4 %, - до великих (з кількістю працюючих понад 1000 осіб), 18,0 тис, або 5,5 %, не надали інформацію про кількість працюючих, внаслідок чого їх не можна віднести до відповідної категорії. Середньооблікова кількість штатних працівників на підпри-ємствах-респондентах становила 10,6 млн осіб, більшість з яких (5,4 млн, або 50,6 % загальної кількості) працювали на середніх підприємствах, на великих працювали 3,0 мли осіб, або 28,4 %, на малих - 2,3 млн осіб, або 21,0 %.
Серед підприємств, що надали інформацію, 15,0 тис. од. (4,6 % загальної кількості) брали в оренду у фізичних осіб (включаючи випадки наявності на балансі своїх ЕОМ) комп'ютерну техніку. На орендованих комп'ютерах працювали переважно малі підприємства (14,2 тис, або 95,1 %), 508, або 3,4 %, - середні підприємства та 35, або 0,2 % - великі підприємства.
Переважна більшість підприємств, що брали в оренду техніку (14,0 тис, або 93,2 % їхньої загальної кількості), використовували в роботі 1-9 од. обчислювальної техніки, 713 суб'єктів господарювання, або 4,8 %, - 10-99 од. та 295 підприємств, або 2,0 %, - 100 і більше комп'ютерів. Із загальної кількості суб'єктів господарської діяльності, що звітували на початок 2010 p., було зареєстровано 101,6 тис, або 31,3 %, таких, що використовували глобальні мережі. Мали доступ до INTERNET комп'ютери 76,0 тис. малих підприємств (74,8 % загальної кількості тих, що отримали доступ до глобальних мереж), 24,1 тис. середніх підприємств (23,7 %,) та 1,2 тис. великих підприємств (1,2 %). На 1 січня 2010 р. більше половини (177,81 тис.) підприємств та організацій, що надали відповідь, мали на своєму балансі електронно-обчислювальні машини. Порівняно з 2008 р. їхня кількість збільшилась на 4,3 тис, або на 2,5 %. Збільшення кількості підприємств - власників ЕОМ протягом 2009 р. спостерігалося у Київській - на 12,5 %, Черкаській - на 10,9, Кіровоградській - на 10,2, Житомирській - на 6,8, Рівненській - на 6,2, Волинській - на 5,4 % областях.
Протягом 2009 р. кількість ЕОМ усіх типів порівняно з 2008 р. зросла на 111,6 тис. од., або на 3,8 %, і становила
3045,3 тис. ЕОМ. Збільшення парку обчислювальної техніки відбулося виключно за рахунок персональних комп'ютерів. Частка великих і середніх стаціонарних ЕОМ у структурі наявного комп'ютерного парку незначна (0,01 %) і продовжує знижуватися. У 2009 р. кількість великих стаціонарних ЕОМ (мейнфреймів) порівняно з 2008 р. зменшилась на 9 од., або на 9,1 %, і становила 90 од., кількість середніх (типу CM) стаціонарних ЕОМ зменшилась на 181 од., або на 37,8 %, і становила 298 од.
Майже дві третини всіх персональних обчислювальних машин (ПОМ) зосереджено на підприємствах м. Києва - 777,2 тис. (25,5 %) загальної кількості ПОМ, Дніпропетровської - 249,3 тис. (8,2 %), Донецької - 247,8 тис. (8,1 %), Харківської - 223,6 тис. (7,3 %), Одеської - 136,8 тис. (4,5 %), Львівської - 136,0 тис. (4,5 %), Запорізької - 132,4 тис. (4,3 %) областей та Автономної Республіки Крим - 104,1 тис. (3,4 %). Із 3044,9 тис. ПОМ, що перебували на балансі підприємств та організацій України, 1435,8 тис. од. використовувались у роботі на середніх підприємствах, 853,2 тис. од. - на малих і 750,2 тис. од. - на великих підприємствах.
З усієї кількості наявних ПОМ 1127,3 тис. од. (37,0 %) мали доступ до INTERNET. На середніх підприємствах працювало з глобальною мережею 542,4 тис. комп'ютерів (48,1 %), на малих - 314,9 тис. (27,9 %), на великих - 269,3 тис. (23,9 %).
Аналіз стану персональних комп'ютерів, які перебували на балансі підприємств та організацій України на початок 2010 p., свідчить, що з урахуванням нових критеріїв поділу більш ніж половину ПОМ (1735,8 тис. од., або 57,0 %) становили машини сучасного рівня. У цьому класі значну частку (80,9 %) становили комп'ютери з типами процесорів, розроблених фірмою-виробником INTEL, на процесори фірми AMD припадало 13,6 %, на інші процесори - 5,5 %. Частка машин початкового рівня порівняно з 2008 р. зменшилась на 2,9 в. п. і становила 30,7 % (934,5 тис. од.). Значна частина в цьому класі машин (71,7%) належала комп'ютерам розробки фірми INTEL, тоді як частка процесорів фірми AMD становила 8,7 %. Частка ПОМ із процесорами Power PC, з архітектурою процесорів, що позиціонуються для недорогих рішень (VIA, RISE, CENTAUR), застарілих (8080 і нижче класом; PC/XT, PC/AT, 586, CYRIX) та інших процесорів початкового рівня становила 19,6 %.
Частка наявних високопродуктивних персональних комп'ютерів з надпотужними процесорами в загальній кількості ПОМ на початок 2010 р. збільшилась порівняно з відповідним періодом минулого року на 2,7 в. п. і становила 12,3 % (374,6 тис), з яких переважну більшість становили ПОМ із типами процесорів останніх розробок фірми-виробника INTEL (83,2 %). На частку процесорів фірми AMD припадало 12,7 %, на інші надпотужні процесори - 4,1 %. Порівняно з 2008 р. наявність ПОМ фірми INTEL збільшилась на 107,8 тис. од. (4,7 %), фірми AMD - на 14,1 тис. од. (4,0 %) і становила відповідно 2386,6 тис. та 364,8 тис. комп'ютерів, інших фірм - зменшилась на 10,0 тис. од. (3,3 %) і становила 293,4 тис. комп'ютерів. Упродовж 2009 р. парк персональних обчислювальних машин було поповнено (взято на баланс) на 269,0 тис. од. техніки проти 473,3 тис. од. у 2008 p., що на 43,2 % (204,3 тис. од.) менше, введено в дію 255,1 тис. од. проти 454,3 тис. од. у 2008 p., що на 43,8 % (199,2 тис. од.) менше.
На початок 2010 р. підприємствами й організаціями України було знято з балансу 164,7 тис. персональних комп'ютерів усіх модифікацій, що на 26,9 тис. од. (19,5 % ) більше, ніж було знято на початок 2009 р. ПОМ, що не підлягають експлуатації, у 2009 р. було знято з балансу на 5,5 тис. од. (6,4 %) більше, ніж у 2008 р. Так, поповнення парку ПОМ комп'ютерами із сучасними процесорами порівняно з 2008 р. зменшилось майже наполовину (47,8 %), або на 132,5 тис. од., з надпотужними процесорами - трохи більше ніж на третину (38,6 %), або на 56,3 тис од., з процесорами початкового рівня - майже на третину (31,1 %), або на 15,6 тис од.
Частка обчислювальної техніки початкового рівня у структурі поповнення комп'ютерного парку ПОМ ще досить висока і становить 12,8 % загальної кількості ПОМ. Це можна пояснити не тільки розширенням кола звітуючих суб'єктів, а й переведенням до класу початкового рівня значної частини персональних обчислювальних машин з процесорами AMD DURON (вище за 1600 Mhz), Power PC-G2 та VIA.
Більше половини підприємств та організацій, які звітували про наявність обчислювальної техніки, зосереджено в м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській областях. На решту регіонів припадало менше половини суб'єктів господарської діяльності, що мали на балансі обчислювальну техніку.
Завдяки збереженню у звітному періоді тенденції до поповнення парку обчислювальної техніки переважно за рахунок придбання ЕОМ на базі процесорів із сучасною архітектурою і одночасному виділенню у структурі вибуття більшої частини техніки застарілих конфігурацій на початок 2010 р. спостерігалося якісне покращання загального стану парку персональних комп'ютерів. Мали на балансі ЕОМ 177 822 підприємства, з них підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 39 930; підприємства, пов'язані з операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям - ЗО 515; у сфері державного управління - 22 569; переробної промисловості - 21 329; будівництва - 15 496; сільського господарства, мисливства та лісового господарства - 7620 тощо.
Вигоди інформаційних технологій і систем (ITC), що полягають у стимулюванні конкуренції, сприянні розширенню виробництва, створенні й підтримці економічного розвитку та збільшення зайнятості населення, безсумнівні і відкривають для підприємств потужні перспективи.
Для досягнення цих цілей важливо допомагати підприємствам автоматизувати виробництво, ефективніше використовувати переваги нових інформаційних технологій і систем; впроваджувати телекомунікаційні мережі, що забезпечуватиме швидкий, надійний, безпечний та економічний доступ до інформації всіх користувачів, розвивати IT-кадровий потенціал, сприяти наданню інформаційних послуг у режимі реального часу.
Підприємство, що виготовляє продукцію для споживачів і/або надає їм послуги, у нинішніх умовах має функціонувати у режимі реального часу, що можливо тільки при широкому використанні інформаційних технологій і систем у його бізнес-процесах. У режимі реального часу необхідно проглядати корпоративні плани і події, ключову інформацію щодо критичних процесів, у тому числі за витратами й ефективністю, тобто потрібна аналітика за специфічними процесами для підтримки прийняття обґрунтованих і швидких рішень у сфері фінансів, продажу і маркетингу, кадрів, операцій, закупівель, що дійсно можливе тільки при застосуванні новітніх інформаційних технологій.
Властивості інформації
Семантична та прагматична міри інформації
Інформаційні ресурси для управління діяльністю підприємства
Поняття інформаційного простору
Структура інформаційного простору
1.2. Інформаційні технології
Використання IT в управлінні соціально-економічними системами
Структура інформаційної технології
Стратегія розвитку IT на підприємстві