Сьогодні можна спостерігати дві антагоністичні тенденції розвитку ІТ. Перша тенденція пов'язана з небезпечним впливом машинізації на свідомість та поведінку людей: проникненням ІТ в економічну діяльність суспільства для отримання надприбутків, здійснення інформаційного неоколоніалізму, розгортання інформаційних війн, формування у населення виявів насилля, агресії, перетворення молодшого покоління у комп'ютерних рабів, пропаганда сексуальних збочень. ІТ можуть зруйнувати особисте життя людей та організацій. Великої ваги набуває вплив електронних засобів масової інформації, через відсутність критеріїв відбору якісної та достовірної інформації виникає небезпека дезінформації. Процес адаптації до нових прийомів та методів роботи людьми старшого покоління проходить важче, ніж молодшого покоління. Збільшується дистанція між працівниками інформаційної індустрії та тими, хто не належить до інформаційної еліти.
Формується новий тип людей, які проводять майже весь час біля комп'ютера, - homo medium. Така людина настільки глибоко емоційно входить у віртуальну реальність, що є небезпека втратити здоровий глузд, нормальні контакти із суспільством, а межі між реальним та вигаданим життям не сприймаються. Так, у США, наприклад, відомі прецеденти розлучень подружжя через тривале блукання в просторах Internet одного з них.
Поширення автоматизованих інформаційних систем - електронного бізнесу, оподаткування, електронних магазинів тощо - потребує широкого використання засобів ідентифікації особистості користувачів цих систем. Однозначна ідентифікація населення, що ігнорує принцип "людина більша за число", може призвести до контролю над людьми, прозорості їх діяльності, усування небажаних осіб та стеження за їх поведінкою за допомогою інформаційних систем. Банки, страхові агентства, податкові та інші компанії роками збирали і зберігали дані про людей. Тільки тепер внаслідок впровадження нових ІТ доступ до такої інформації отримали багато осіб. Особисте життя стає прозорим. Приміром, страхові файли містять відомості про хвороби та травми, а також про їх походження; оплата праці через пластикові картки дає змогу отримати фінансовий звіт про доходи та покупки; автоматизовані системи продажу квитків дають змогу фіксувати усі переміщення людини; мобільна телефонія дає можливість відстежувати приватні телефонні розмови, їхню тривалість та територіальну локалізацію. Це ставить багатьох людей у складне становище. Виникає загроза тотального адміністрування, посилення контролю над особистістю, обмеження прав людини, свободи її волі.
У зв'язку з поширенням споживчоорієнтованих систем необхідно враховувати у процесі розвитку інформаційного суспільства, що: однозначна ідентифікація людини та присвоєння їй унікальної цифри з відповідною прив'язкою до неї може призвести до контролю за людьми і стеження за їх поведінкою через ІКТ, чого взагалі не можна допустити ні за яких обставин.
Разом з технічними перевагами, створення та об'єднання інформаційних масивів персональної інформації, а також розвиток електронних засобів розпізнавання фізичної особи приховують чимало небезпек. Так, зростає залежність людини від неминучих технічних збоїв, помилок, неуважності персоналу або втручання зловмисників; не виключена також можливість централізованого збору відомостей про особисте життя громадян і про їхні переконання. Це створює загрозу правам і свободам громадян, веде до тотального контролю за життям людини, зокрема за її світоглядом. Такий розвиток подій посилює небезпеку виникнення упередженого ставлення до людини на підставі її релігійних, політичних або інших поглядів.
Автоматизація виробництва збільшує небезпеку поширення глобальних техногенних катастроф, викликаних некваліфі-кованими діями або не до кінця продуманими технологіями. У цьому виявляється агресивність ІТ.
Друга тенденція розвитку ІТ полягає в тому, що застосування сучасних технологій має формувати гармонійне, культурне суспільство без державних кордонів, вікових, освітніх, статевих, національних обмежень, на основі миролюбства, духовності та партнерства. Зменшується відстань між спеціалістами ІТ та користувачами. Прогнозується перетворення всієї земної кулі в єдине інформаційне суспільство, де люди проживатимуть в електронних квартирах і працюватимуть у віртуальних офісах, обладнаних уніфікованим програмним та апаратним забезпеченням.
На сучасному етапі розвитку суспільства ринкова економіка - це передусім інформаційна економіка. Накопичені інформаційні ресурси - ключ до успіху в економічній діяльності. Забезпечення сумісності є важливою технологічною проблемою для постачальників та користувачів інформаційних продуктів. Щоб вирішити цю проблему, Міжнародна організація з питань стандартизації (ISO - The International Standards Organization) розробила систему стандартів, які дають змогу розробникам програмних та апаратних засобів створювати сумісні інформаційні продукти, координуючи, наприклад, протоколи взаємодії та стандартні інтерфейси.
Зручність оброблення інформації зумовлює ліквідацію його проміжних ланок. Так, у банківській діяльності грошові суми видаються через банкомати, інтелектуальні агенти обслуговують клієнтів у електронних магазинах, заміняючи касирів, спеціальні механізми заміняють телефоністок на пошті. Автоматизація певних сфер людської праці змінює виробничі технології і збільшує кількість осіб, які використовують безпапе-рові технології.
Можна говорити про тенденцію ускладнення інформаційних товарів та послуг, оскільки за індивідуальними замовленнями надаються такі телекомунікаційні послуги і товари, як телемаркетинг, телемедицина, телеробота, дистанційне навчання, теледіагностика тощо.
Глобальні процеси планетарного масштабу змінили типове уявлення про робоче місце: офісом може бути салон автомобіля, вагон поїзда, власний дім, борт літака. До інформаційної системи планети можна підключатися цілодобово, використовуючи мобільний телефон, пейджер, персональний комп'ютер. Економіка стає відкритою, її інформаційна інфраструктура визначається глобальним телематичним комплексом планети.
Крім того, посилюється тенденція поєднання різних функцій в одному приладі (приміром, поєднання функцій принтера, сканера і ксерокса в одному пристрої). Це зменшує собівартість кожного з виробів, стимулюючи їх використання, але значно впливає на їх надійність та інші експлуатаційні характеристики.
Сучасну промисловість неможливо уявити без інформаційної індустрії. Відбуваються процеси:
o індустріалізації науки в тісному зв'язку з інформаційною індустрією;
o стандартизації як концептуальної основи ІТ;
o створення міжнародної системи спеціалізованих організацій для розробки нових концепцій і технологій, їх стандартизації та сертифікації, управління життєвим циклом стандартів ІТ, підтримки їх в узгодженому стані, розробки методів та засобів атестації ІС;
o бюрократизації IT.
Структура інформаційної технології
Інформаційна технологія - цілісна система, яка функціонує в єдиному інформаційному просторі завдяки злагодженій роботі усіх її компонентів. Реалізація системи та її розгортання у часі забезпечують динаміку розвитку інформаційної технології, її модифікацію, реструктуризацію, приєднання нових компонентів системи та модернізацію. ІТ складається із взаємопов'язаних компонентів, об'єднаних у три групи: базові технології, специфічні технології ПрО та база знань ПрО.
Потреба в оперативному, поглибленому і комплексному аналізі інформації створює об'єктивну необхідність упорядкування великих обсягів даних та автоматизації пошуку у цих масивах. У ІС має функціонувати автоматизований банк даних (АБД) - така частина ІС, яка здійснює формування, накопичення, коригування і збереження даних, а також забезпечує колективний доступ до цих даних у різних режимах: розподілу часу, пакетної обробки (прямої і дистанційної), діалогу "людина - машина".
Головна перевага АБД полягає в незалежності даних, збережених у БД, тобто функції вводу, збереження і коригування даних відокремлені від програм оброблення даних, а приклад-
ні програми не залежать від зміни фізичних характеристик і розміщення даних. Структура АБД складається з БД, СУБД та служби адміністратора АБД, яка несе відповідальність за забезпечення надійного функціонування і дотримання регламенту доступу до збережених даних.
Математичне забезпечення (МЗ)
Апаратне забезпечення
Архітектура ЕОМ
Коротка історія розвитку обчислювальної техніки
Технічні засоби обробки інформації
Пристрої збереження інформації
Пристрої виводу інформації
Програмне забезпечення
Класифікація ОС