Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. - Класифікація ОС

Комп'ютерна програма - це алгоритм вирішення певної задачі на мові, зрозумілій комп'ютеру. Програмне забезпечення складається з операційної системи, мов програмування та застосовуваних програм.

Операційна система (ОС) - це комплекс спеціальних програмних засобів, призначених для управління завантаженням, запуском і виконанням прикладних програм, вводом-виводом даних, а також для планування та управління обчислювальними ресурсами комп'ютера.

Та частина ОС, що взаємодіє з апаратними засобами безпосередньо і тому постійно зберігається в комп'ютері, називається ядром ОС. Програмне забезпечення, що входить до складу ядра ОС, відповідає за перевірку працездатності компонент комп'ютера і виконання елементарних операцій, пов'язаних з роботою дисплея, клавіатури, магнітних накопичувачів і т. ін. При вмиканні комп'ютера ОС автоматично завантажується в оперативну пам'ять.

Крім ядра, ОС містить сервісні програми для тестування обладнання, зміни параметрів його функціонування, форматування магнітних дисків тощо.

Кожна прикладна програма пов'язана з певною ОС і може експлуатуватися тільки на тих комп'ютерах, де є відповідна ОС.

ОС як система управління ресурсами (процесорами, оперативною пам'яттю, зовнішніми пристроями, пристроями передачі даних між пристроями) забезпечує максимальну ефективність їх функціонування. Управління ресурсами пов'язане з розв'язанням двох загальних задач, що не залежать від типу ресурсу:

1) планування ресурсу, тобто визначення того, кому, коли й у якій кількості необхідно надати цей ресурс;

2) відстеження стану ресурсу, тобто оперативне інформування про зайнятість ресурсу.

Класифікація ОС

За кількістю завдань, що можуть виконуватися одночасно, ОС поділяють на ті, що виконують одне завдання (MS DOS, MSX), та ті, що здатні виконувати одночасно багато завдань (OS/2, UNIX, Windows 95), а за кількістю користувачів, що працюють одночасно, - на ОС, що взаємодіють з одним користувачем (MS DOS, Windows 3.x), і ті, що взаємодіють з багатьма (UNIX, Windows NT).

Файлова система забезпечує взаємодію програм і фізичних пристроїв вводу-виводу. її основні функції можна поділити на дві групи: 1) для роботи з файлами (створення, видалення, зміна атрибутів), 2) для роботи з даними, що зберігаються у файлах (читання, запис, пошук тощо).

Основний атрибут файла - його ім'я. Це символьний рядок, довжина якого залежить від конкретної файлової системи (приміром, у MS DOS - 11 символів, у Windows NT - 255 символів). Зауваження: використання в іменах файлів літер кирилиці досить часто призводить до проблем.

Мови програмування - це інструментальні засоби, призначені для створення програмного забезпечення. Програма розробляється на зрозумілій людині формалізованій мові, а потім за допомогою транслятора перетворюється в машинні коди.

Є два типи трансляторів: інтерпретатори, що обробляють команди безпосередньо у процесі виконання програми, та компілятори, що переробляють програму в машинні коди до її виконання. Програми, що інтерпретуються, працюють повільніше за програми, що компілюються. Компілятори зберігають результати обробки в окремих файлах, які можна використовувати на інших комп'ютерах.

Прикладне програмне забезпечення - це програми, призначені для розв'язання конкретних задач або класів задач у певній ПрО.

Прикладні програми призначені для вирішення конкретних завдань, що стоять перед користувачами, - як спеціалізованих, так і загальновживаних. Найпоширеніші типи прикладних програм:

1) текстові процесори: введення (набір із клавіатури, сканування і розпізнавання, голосове введення), редагування, збереження документа, публікація (друк, електронна публікація, пошук і відкриття збереженого документа), переклад;

2) процесори електронних таблиць: обробка таблиць, що містять інформацію, проведення розрахунків на їх основі, забезпечення візуалізації цієї інформації і результатів її обробки. Інформація структурується безпосередньо при введенні даних;

3) графічні редактори: програми, призначені для обробки зображень, поданих в електронній формі;

4) системи управління базами даних;

5) архіватори: програми, призначені для зменшення обсягу пам'яті, що потрібна для збереження інформації;

6) антивірусні програми: програмні засоби, здатні знаходити та знешкоджувати комп'ютерні віруси.

Нині розроблено різні ІС, побудовані як для вищої ланки управління відповідних організаційних структур, так і для відділів підприємств у вигляді автоматизованих робочих місць.

Виділено три класи типових АРМ:

1) керівника;

2) спеціаліста;

3) технічного та допоміжного персоналу. Комплектація АРМ залежить від призначення і тематики

розв'язуваних задач (адміністративно-організаційні, професійно-творчі, технічні тощо). Наприклад, адміністративно-організаційна робота - контроль виконання, аналіз поточного стану справ і планування роботи; професійно-творча - розроблення документів, аналіз інформації; технічна робота - одержання, передача, збереження, друкування документів, звітів, контроль за рухом документів.

При проектуванні ПЗ АРМ необхідно витримувати принцип орієнтації програмних засобів, що відповідають професійним інтересам фахівця.

Проектування проілюструємо АРМ на прикладі всім зрозумілих процедур розрахунку заробітної плати на підприємстві.

Починається проектування зі створення логічної моделі БД за результатами дослідження вимог користувачів відповідних служб, що потім відображається у низці зовнішніх моделей, об'єднаних згодом у єдину концептуальну модель, що відповідає загальній схемі баз даних.

АРМ "Розрахунок заробітної плати" обробляє інформацію про розрахунок заробітної плати співробітників підприємства. За довідниками "Співробітники", "Ставка", "Тарифи", "Підрозділи", "Посади", операціями нарахувань і утримань по фонду заробітної плати і виконаними роботами проводиться нарахування персональної заробітної плати кожному працівнику підприємства.

Функції АРМ зводяться до меню, що може мати такі блоки: "Система", "Редагувати", "Розрахунки", "Сервіс" з відповідними підменю (рис. 4.2).

За функціонально-інформаційною моделлю бізнес-процесу інфологічна модель цього АРМ на рис. 4.2 визначає сутності, їх властивості (атрибути) та відношення між ними (зв'язки), що виражаються дієсловом і розміщаються над лінією зв'язку на діаграмі.