Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. - 10.2. Класифікація КІС

Концепція сучасної КІС управління бізнесом об'єднує численну кількість модулів, що використовують єдину базу даних або сховище даних та підтримують задачі бухгалтерського й управлінського обліків, аналізу господарської діяльності, планування та збуту підприємства тощо. До класифікаційних ознак КІС слід віднести: функціональні можливості, масштаб підприємства (великі, середні, інтегровані системи), терміни впровадження, програмно-апаратну платформу, що використовується, галузь, до якої належить система.

Весь спектр інтегрованих систем управління, від великих КІС до невеликих, поділяється на кілька груп за ступенем інтеграції: великі, середні, малі та локальні системи, що відрізняються за функціями, вартістю, складністю впровадження. Приклади найбільш поширених КІС наведено у табл. 10.1.

Особливості зарубіжних КІС такі: побудовані на референтних моделях, тобто на ідеальних моделях, орієнтовані на стру-ктуровану систему бізнес-процесів, базуються на загальноприйнятих наборах стандартів, підтримують повний набір функцій управління, численна кількість застосувань.

Таблиця 10.1. Приклади найпоширеніших КІС

10.3. Впровадження й експлуатація КІС

Основними причинами впровадження КІС є: інтеграція всіх бізнес-процесів підприємства за єдиними правилами і забезпечення оперативного отримання інформації керівництвом про всю діяльність підприємства; задоволення вимогам бізнесу в режимі реального часу завдяки використанню ERP-cиcтeм.

Підвищенню конкурентоспроможності підприємства сприяють такі переваги: з'являється можливість приймати більш оперативні рішення, доступ усіх користувачів до єдиного сховища даних, підвищення продуктивності праці персоналу, підвищення якості обслуговування клієнтів, швидкий зв'язок з постачальниками, поліпшення ефективності планування діяльності підприємства, зменшення витрат на виробництво та управління, підвищення ефективності управління фінансовими та іншими ресурсами.

Критерії вибору КІС

Практика впровадження КІС виявляє низку факторів, які необхідно враховувати у процесі вибору КІС: повноту функціональних можливостей системи; рівень реалізації функціональних модулів системи; вартість і тривалість впровадження; вплив системи на бізнес і бізнес-процеси підприємства; ефективність використання системи на підприємстві .

Стратегії розроблення КІС

Для досягнення економії ресурсів необхідно вжити такі заходи:

o експертиза проектів КІС;

o аналіз ПрО, проектування та реалізація КІС;

o комплексний аналіз стану підприємства, ви роблений рекомендацій щодо реструктуризації підприємства з поступовим впровадженням ІС;

o контроль реалізації КІС (відповідність вибраним стандартам, планам розроблення, рекомендованим технологіям);

o взаємодія з розробниками ІТ.

Особлива увага приділяється етапам аналізу та проектування на початку створення КІС.

КІС може стати нежиттєздатною внаслідок:

o монолітності;

o закритості (складності перенесення на інші платформи);

o складності внесення змін;

o високої вартості підтримки;

o відсутності документації.

Головна причина нежиттєздатності КІС виникає на початковому етапі її розроблення, якщо системна інтеграція апаратних і програмних компонентів ведеться виключно для внутрішніх потреб конкретного підрозділу, не передбачаючи взаємодії з компонентами інших відділів підприємства.

Закрита архітектура КІС різко підвищує вартість Ті розроблення і подовжує термін реалізації. Тому першочерговим завданням створення КІС є формування стратегії розробки та подальшого використання КІС з можливістю нарощування нових компонентів.

Матеріальні витрати, час і ресурси мають бути визначені на етапі попереднього аналізу діяльності підприємства: вирізняються вимоги до КІС з обґрунтуванням рішень та врахуванням організаційних, фінансових і технічних обмежень.

Основні групи вимог до стандартної КІС:

1. Загальні вимоги до КІС.

2. Відповідність міжнародним стандартам.

3. Вимоги безпеки функціонування КІС.

4. Вимоги до апаратної частини та системного ПЗ:

o серверні платформи;

o платформи клієнтів;

o телекомунікаційні мережі.

5. Вимоги до інтерфейсів користувача.

6. Вимоги до систем доступу даних, СУБД, інформаційних сховищ.

7. Вимоги для сумісної роботи з іншими КІС.

8. Вимоги до КІС з погляду еволюції успадкованих платформ, середовищ та систем.

9. Вимоги до адміністрування КІС.

КІС має підтримувати державні й нормативні документи та інструкції підприємства, для якого вона розробляється. Вона не може залежати від виробників апаратних, телекомунікаційних та програмних засобів. Необхідно також забезпечити розширюваність системи, можливість додання нових компонент у систему.

Етапи виконання проектів КІС включають такі стадії:

1) обстеження підприємства і моделювання його бізнес-процесів;

2) розроблення плану реінжинірингу підприємства;

3) виконання мережевих проектів будь-якої складності;

4) підбір, постачання, установка, технічна підтримка обладнання, сучасного системного і прикладного ПЗ;

5) проектування БД КІС;

6) розроблення прикладного ПЗ засобами технології клієнт-сервер;

7) інтеграція ІС з ПЗ підприємства;

8) навчання всіх категорій користувачів.

Технічні пропозиції на розроблюваний проект містять:

o моделювання бізнес-процесів, у тому числі опис організаційної структури підприємства, технологічних процесів і систем документообігу, а також зв'язків з зовнішніми організаціями;

o розроблення планів реінжинірингу підприємств;

o визначення АРМ та взаємодії між АРМ і зовнішніми БД;

o визначення основних задач КІС;

o опис всіх функціональних підсистем;

o розроблення технології розв'язання задач в умовах автоматизації;

o проектування концептуальної моделі БД;

o визначення основних вхідних і вихідних потоків;

o визначення вимог до системного ПЗ;

o визначення вимог дотехнічних засобів та засобів зв'язку, що забезпечують надійну, ефективну експлуатацію системи;

o визначення конфігурації і складу КІС;

o визначення організаційних структур та експлуатаційного персоналу КІС.

Для побудови КІС підприємства необхідно провести:

1) по детальне опрацювання всіх етапів розробки проекту, його контрольних точок та потрібних ресурсів;

2) узгодження із замовником таких компонентів:

o ABB (Activity Based Budgeting - операційне планування бюджету) - планування бюджету компанії або проекту інвестицій з використанням принципів, засобів, методів аналізу вартості;

o ABC (Activity Based Costing - аналіз вартості) - метод визначення вартості, інших характеристик виробів та послуг на основі функцій і ресурсів, що забезпечують бізнес-процеси;

o АВМ (Activity Based Management - управління на основі аналізу вартості) - методологія, що описує засоби, способи управління організацією для удосконалення бізнес-процесів та підвищення прибутковості на основі інформації, запропонованої за результатами досліджень АВС-аналізу;

o ARP (Activity Resource Planning - функціональне планування ресурсів) - метод планування ресурсів компанії на основі аналізу функцій, задіяних у бізнес-процесах і даних АВС-аналізу;

o BPR (Business Process Reengenering - реорганізація бізнес-процесів) - фундаментальне перевизначення та радикальне перепланування критичних бізнес-процесів з метою підвищення їх ефективності згідно з затратами, якістю виконання та швидкістю;

o СРІ (Continuous Process Improvement) - неперервне вдосконалення якості бізнес-процесів;

o CPN (Color Petri Nets - кольорові мережі Петрі) - методологія створення динамічної моделі бізнес-процесів, що дає змогу проаналізувати часові характеристики виконання процесу та розподіл ресурсів щодо вхідних потоків різної структури;

o DFD (Data Flow Diagrams - діаграми потоків даних) - методологія структурного аналізу, що описує зовнішні джерела, логічні функції, потоки даних, сховище даних;

o ERD (Entity-Relationship Diagrams - діаграми "суть - зв'язок") - спосіб визначення даних та відношення між ними, що забезпечують деталізацію сховищ даних ІС проекту, включаючи ідентифікацію об'єктів (сутностей), властивостей цих об'єктів (атрибутів) та їх відношень з іншими об'єктами (зв'язками);

o IDEF 0 - методологія функціонального моделювання, що є складовою SADT та дозволяє описувати бізнес-процес у вигляді ієрархічної системи взаємопов'язаних функцій;

o SADT (Structured Analysis and Design Technique - технологія структурного аналізу та проектування STD (State Transition Diagrams - діаграми переходів станів)) - методологія моделювання послідовного функціонування системи на основі проходження її попереднього та поточного функціонування TQM (Total Quality Management - глобальне управління якістю)) - напрямок діяльності, що вивчає бізнес-процеси з погляду гарантій ідеальної якості продукції.

Проектування КІС. Фірма Ra t ion al Software є лідером у галузі об'єктно орієнтованого аналізу та проектування ІС з компонентною архітектурою. Детальніше проблеми проектування ІС розглядалися у розд. 4. Методологія фірми, що базується на використанні уніфікованої мови моделювання UML, підтримується спектром ПЗ візуального моделювання, мовами програмування C++, Java, Visual Basic, SmallTalk, середовищем розроблення - MS Visual Studio, Delphi, PowerBuilder, автоматизованого тестування та документування (детально у розд. 4).

Популярними засобами візуального моделювання, що підтримують стандарти UML, є Paradigm Plus (продукт фірми PLATINUM Technology), SELECT (SELECT Software), система Together/J компанії Object International, системи ObjectTeam, ClassDesigner компанії Cayenne Software, система Rational Rose компанії Rational Rose. Rational Rose - програмний продукт зі зручним інтерфейсом і набором інструментів моделювання, що орієнтується на розробників ІС, на бізнес- та системних аналітиків. На основі Rational Rose був створений Visual Modeler - засіб візуального проектування, що є складовою середовища розроблення Microsoft Visual Studio.

Paradigm Plus є зручною програмою для фахівців, які найбільше цінують можливість максимальної адаптації інструменту до своїх потреб, навіть до налагодження шаблонів (скриптів), на основі яких реалізується генерація коду програмної системи.

Засіб візуального моделювання SELECT схожий на традиційний CASE (Computer-Aided System Engineering - засіб моделювання) та орієнтований на аналітиків. Усі ці продукти підтримують UML і компонентну технологію проектування ІС.

Компонентна технологія проектування ІС містить усі необхідні засоби візуального аналізу та моделювання. З'явилися "конструктори" готових інформаційних систем, що складаються з набору компонент різних виробників.

Основні етапи побудови КІС:

Етап І. Проведення інформаційного дослідження організації.

Етап II. Вибір архітектури КІС. Етап III. Вибір СУБД.

Етап IV. Вибір системи автоматизації документообігу (САД). Етап V. Вибір системи управління електронними документами (СУЕД).

Етап VI. Вибір спеціалізованого ПЗ.

Етап VII. Вибір СППР.

До компонент КІС відносять:

o апаратне забезпечення;

o серверне устаткування (сервери БД, файл-сервери, ЛД/еЬ-сервери, сервери застосунків);

o клієнтське устаткування (ПК, робочі станції, термінали, касові апарати), мережеве устаткування (активне, пасивне, концентратори, маршрутизатори, комутатори, кабельна мережа);

o телекомунікаційне устаткування (сервери доступу, модеми);

o програмне забезпечення;

o системне забезпечення (ОС, сервісне забезпечення);

o СУБД;

o прикладне ПЗ;

o спеціалізоване ПЗ.

Проведення інформаційного дослідження організації. ІС потрібна підприємству для обробки фінансових і товарних потоків інформації, підтримки основної та допоміжної діяльності.

Мета детального інформаційного обстеження підприємства:

o формування та опис функцій, задач кожного підрозділу компанії;

o опис технології роботи "як є" кожного підрозділу компанії та розуміння необхідних задач автоматизації для кожного підрозділу в певній послідовності;

o формування технології роботи "як потрібно" для кожного підрозділу компанії відповідно до бізнес-плану та перспектив діяльності компанії;

o відображення технології "як потрібно" на структуру компанії, визначення її функціонального складу та кількості автоматизованих робочих місць у кожному структурному підрозділі компанії, опис функцій автоматизованих робочих місць, що повинні автоматизуватися;

o опис основних шляхів та алгоритмів проходження вхідних, внутрішніх, вихідних документів та технології їх обробки.

Внутрішні бізнес-процеси підприємства поділяються на основні і допоміжні. Основні процеси (процеси виробництва, виготовлення нових продуктів) створюють додаткову вартість, допоміжні процеси (управління фінансами, управління персоналом) формують інфраструктуру підприємства.

У результаті обстеження організації створюються моделі діяльності компанії та її інформаційні інфраструктури, на основі яких розробляється проект КІС, вимоги до програмно-апаратних засобів та специфікації на розроблення прикладного програмного забезпечення.

Розроблення (аналіз, проектування та реалізація) здійснюється за методологією, вибір якої необхідно обґрунтувати. Згідно з вибраною методологією формується технологія, яка враховує всі аспекти розроблення КІС.

Вимоги до ПЗ КІС середнього масштабу:

o можливість одночасної роботи не менше 50 користувачів у великих офісах та близько 10 користувачів у менших офісах;

o використання обладнання, що вже знаходиться в експлуатації (приміром, ПК Intel-архітектури), під управлінням встановлених ОС (MS Windows XX, MS Windows NT, UNIX);

o оперативний доступ користувачам усіх рангів: керівництву, службовцям, робітникам до документації з експлуатації системи;

o шлюз та інтерфейс обміну інформацією з зовнішніми фінансовими системами;

o СОМ API-інтерфейс до всіх власних функцій;

o багатопотоковість обслуговування запитів через ORB;

o прямий доступ до серверів застосувань стандартного клієнтського ПЗ, таких, як MS Windows Explorer, MS Word, MS Excel і Internet Browser;

o КІС має підтримувати багатомовний інтерфейс користувача, надійно зберігати різномовні дані. Бажано, щоб КІС використовувала українську мову.

Вимоги до апаратного забезпечення КІС середнього масштабу. Сьогодні користувач має широкий вибір конфігурацій апаратного забезпечення, важливими характеристиками якого є умови гарантійного обслуговування, яке забезпечує постачальник комп'ютерної техніки: термін гарантії, наявність сервісного центру та сервісних партнерів у різних регіонах країни. ПК стандартного робочого місця використовують мережеві персональні комп'ютери (NetPC), Windows-термінали, мережеві комп'ютери (NC).

Основні принципи реалізації проекту впровадження КІС: ефективність впровадження має оцінюватися віддачею від інвестицій через такі показники: загальна вартість ПЗ, апаратних засобів і послуг провайдерів; час впровадження; час окупності впровадження; бізнес-процеси підприємства мають бути чітко прописані і проаналізовані до впровадження, впровадження має виконуватися поетапно і починатися з модулів, здатних швидко принести реальну віддачу, у процесі обстеження підприємства має бути проаналізована існуюча апаратна платформа, необхідно дотримуватися затверджених планів і графіків, успішне впровадження КІС можливе за наявності зворотних зв'язків і повної підтримки керівництва.

КІС має відповідати технологічному рівню підприємства. До неї висувають такі вимоги:

а) можливість гнучкого нарощування системи;

б) можливість спільної роботи з різним ПЗ:

o ПЗ управління електронним документообігом;

o ПЗ інформаційної підтримки ПрО;

o комунікаційне ПЗ;

o колаборативне ПЗ (системи Workflow);

o ПЗОЬАР;

o ПЗ управління проектами;

в) багатофункціональність для всіх підрозділів підприємства, підтримування бізнес-процесів підприємства, методів та структури управління підприємством;

г) модульний принцип побудови системи з незалежних функціональних блоків, використовуючи багаторівневу архітектуру (сервер БД, сервер застосунків, клієнт);

д) розподілена обробка інформації;

е) підтримка Internet-технології,

КІС як сукупність взаємодіючих компонентів має такі рівні:

o апаратний - комп'ютери, телекомунікаційне обладнання тощо;

o системний - ОС, протоколи;

o прикладний - засоби middleware, СУБД, OLAP, інтерфейси;

o застосування ПрО;

o компоненти підтримки моделі предметної області;

o загальна інфраструктура сукупність компонентів КІС, що можуть бути використані в різних ПрО.

Типову КІС можна представити через функціональні блоки адміністративного та оперативного управління, управління виробництвом, бухгалтерського обліку (рис. 10.1).