Кров і лімфа - це рідинні внутрішні органи, що забезпечують захисні, або імунні властивості та сталість внутрішнього середовища організму, його хімічного складу, температури, транспортують живильні речовини, гормони, кисень до внутрішніх органів, виводять метаболіти - відпрацьовані речовини, виконують гуморальну функцію, регулюючи активність діяльності організму за рахунок різноманітних речовин - зокрема білкової природи.
Кров містить білок - резус-фактор, виявлений вперше у крові мавп виду макака резус. Він міститься у 85% людей (Rh+), а якщо він відсутній, то кров називається резус негативною (Rh-). Резус чинник має особливе значення для плину вагітності.
На кровотворну функцію і склад крові впливають вітаміни, тобто гуморальні, або речовинні чинники, які містяться в продуктах харчування. Тому необхідно приділяти увагу правильному і раціональному харчуванню.
Від складу продуктів харчування залежить такий важливий показник крові як кислотно-лужна рівновага (КЛР), величина якої повинна бути в межах від 7,37 до 7,44 одиниць рН. Вихід цього показника за межі 6,8-7,8 не сумісний з життям. Закислення крові (зменшення рН), міжтканинної рідини, тканин веде до ацидозу, до отруєння клітин, тканин, до хвороб, передчасного старіння, смерті. Підвищення значень рН в лужну сторону сприяє зменшенню шкідливих речовин в організмі. Цьому можуть сприяти певні дієти, продукти харчування. Зміщують у кислотну сторону КЛР м'ясні, хлібні вироби, сир, тваринні жири - вони несприятливі для організму. Навпаки, в лужну сторону зміщують КЛР, овочі, фрукти, тобто рослинні, вегетаріанські продукти харчування. Вони сприяють омолодженню організму, зменшують швидкість старіння, вірогідність прояву хвороб.
Питання
1. З чого складаються кров і лімфа, які їх функції?
2. Від чого залежать функції крові та лімфи?ї
3. Що такерезус-чинник, його види, значення?
5.7. Шкіра - бар'єр між організмом і зовнішнім середовищем
Шкіра - складний орган, що покриває тіло зовні, забезпечує захист від зовнішніх шкідливих чинників і складається з епідермісу (нежива шкіра), дерми (жива шкіра) і підшкірної клітковини. Вона захищає організм від дії зовнішніх шкідливих чинників - мікроорганізмів, токсинів, ультрафіолетового випромінювання і виконує функції дотику, обміну речовин, терморегуляції. У зв'язку з цим в процесі еволюції виробилися системи другорядних органів шкіри - волосся, сальні і потові залози, нігті. При надмірному опроміненні прямими сонячними променями, що містять жорсткі ультрафіолетові промені на ній можуть виникнути пухлини - доброякісні: гемангіоми, лімфангіоми, ліпоми, фіброми і злоякісні: рак, саркома, меланома.
Шкіра служить захисним бар'єром між зовнішнім і внутрішнім середовищем, захищає внутрішні органи і тканини від механічних подразнень, зсадин, від висихання, всмоктування отрут. Профілактикою захворювань є пігментація шкіри, що виникає при помірному сонячному загарі, який захищає її від прямих сонячних променів. Особливо чутлива шкіра дітей до впливу УФ-випромінювання, отрутохімікатів.
Питання
1. Яка будова шкіри, її функції, значення для безпеки людини?
2. Які аналізатори знаходяться в шкірі, які їх функції?
3. Які причини патологічних змін шкіри, як їм запобігти?
5.8. Дихальна система - посередник між зовнішнім і внутрішнім середовищами
Дихання - безупинний біологічний процес газообміну між організмом і зовнішнім середовищем. В процесі дихання атмосферний кисень переходить у кров, а вуглекислий газ виводиться з тканин із видихуваним повітрям. Часто повітря, особливо великих міст, містить шкідливі для здоров'я домішки - пил, оксиди азоту, вуглецю - чадний газ (отрути крові), бензопірени, диоксини - мутагени, тератогени, канцерогени. Ці речовини містяться у вихлопних газах і тому, по можливості, необхідно обминати великі скупчення автомобілів.
Особливо чутливі до нестачі кисню (гіпоксія) діти. Нечутливість до гіпоксії підвищується з віком, тому 9-10 річні діти можуть витримувати гіпоксію при 30% нестачі кисню, 13-14 річні - 40-42%. Тому важлива гігієна дихання, що впливає на нервовий центр дихання, який регулює цей процес. Дихання складається з двох пов'язаних процесів - зовнішнього (легеневий) і внутрішнього (тканинний). Внутрішнє дихання починається з моменту доставки кисню від легеневих капілярів до тканин, що здійснюється еритроцитами, зокрема гемоглобіном, 1 г якого зв'язує 1,34 мл кисню (100 мл крові зв'язують 20 мл кисню) - це киснева ємність крові. Гуморальна регуляція дихання здійснюється шляхом зміни збуджуваності дихального центру при дії хімічних подразників або біологічно активних речовин, що надходять в кров. Збільшення збуджуваності дихального центру пов'язано із збільшенням концентрації вуглекислого газу в крові (гіперкапнія). Так, якщо його вміст зростає на 0,2%, то легенева вентиляція збільшується в 2 рази, а різке його зменшення в крові призводить до тимчасового припинення подиху. Дихання -процес рефлекторний.
У процесі дихання величезне значення має хімічний склад повітря, шкідливі домішки, які в ньому можуть міститися. Наявність в ньому хімічно активних речовин - тютюнового диму, в якому міститься більше тисячі небезпечних сполук (канцерогени, нікотин, альдегіди, радіоактивні речовини), вихлопні гази (бензопирен, діоксини, сполуки важких металів - свинцю, ванадію) призводять до захворювань крові, легень - частіше усього злоякісним. Паління - самоотруєння і отруєння навколишніх, що зменшує тривалість життя в середньому на 8-12 років. Існує наказ Міністра освіти про заборону куріння на території вищих навчальних закладів будь-якої форми власності. В багатьох країнах заборонено паління у громадських місцях - навіть на вулицях, парках.
Питання
1. Які функції дихання?
2. Яка роль легенів і крові в диханні?
3. Значення складу вдихуваного повітря
4. Чим шкідливе паління?
5.10. Залози внутрішньої секреції - хімічні регулятори діяльності людини
5.11. Обмін речовин - причина і результат безпеки людини
5.12. Поняття про здоров'я людини
5.13. Основні методи долікарняної допомоги при ушкодженнях організму
РОЗДІЛ 6. ЛЮДИНА В ОТОЧУЮЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ
6.1. Шкідливі, небезпечні фактори та організм людини
6.2. Корпоративна або економічна безпека
6.3. Правова безпека людини
6.4. Інформаційна безпека