У XXI столітті відбулися значні зміни в зовнішньоекономічній діяльності як України, так і всього світового суспільства. Ці зміни потребують більш якісного підходу до реалізації державної митної політики.
Стратегія розвитку суспільства однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують і вміло розпоряджаються наявною інформацією. У наш час збір та обробка великих обсягів інформації можливі лише в результаті застосування інформаційних технологій, що реалізуються шляхом побудови комп'ютерних інформаційних систем.
Тенденції світового розвитку встановлюють нові завдання, зокрема зі спрощення митних процедур та процедур логістики на території будь-якої країни, зменшення ризиків порушення безпеки мешканців, для чого створюються комп'ютерні інформаційні системи, функціонально сумісні між аналогічними системами різних країн, а отже, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.
Всесвітня митна організація визначила підходи до прискорення і спрощення митних процедур у своїх програмних документах — Міжнародній конвенції щодо спрощення й гармонізації митних процедур, Рамкових стандартах безпеки і полегшення світової торгівлі. Європейська спільнота вбачає шлях до цього у зменшенні розбіжностей між митними процедурами країн світу, практичним засобом реалізації якого є створення системи "Електронна митниця".
Цілком очевидно, що прискорення і спрощення митних процедур не можливі за умови використання старих технологій, заснованих на паперових документах. Тут на перший план виходять інформаційні митні технології, основою яких є електронний документообіг. Впровадження електронного документообігу дає змогу значно скоротити час на отримання, опрацювання і прийняття рішення щодо переміщення товарів через митний кордон України, випуску товарів у вільний обіг, зменшити ризики, пов'язані з митними правопорушеннями і контрабандою, що у свою чергу забезпечить зростання товарообігу, а отже, і збільшення надходжень до бюджету держави.
Держави - члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури "Електронної Європи", тобто простого і безпаперового середовища стосовно митних адміністрацій та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Виходячи з цього аналогічні завдання щодо втілення новітніх технологій у митну справу ставлять перед собою митні адміністрації багатьох країн СНД, Азії та Америки. Ці завдання відрізняються лише термінами реалізації та окремими деталями. Тому "Електронна митниця" — це не тільки утворення декількох країн, це майбутнє митної спільноти світу.
"Електронна митниця" є багатофункціональною комплексною системою, яка діє в митних органах країни, поєднуючи інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування, що дає можливість підвищити якість митного регулювання і вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки держави шляхом:
— технологічної підтримки безперервного двостороннього потоку електронної інформації від органів державної влади, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних адміністрацій інших держав до митної адміністрації країни, а також її накопичення та обробки;
— впровадження новітніх процедур автоматизації процесів митного контролю та оформлення, їх супроводження;
— створення і технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінювання якості виконання митної справи
— інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності, контролю за переміщенням товарів, а також виконання інших функцій, покладених на митні органи.
Україна поетапно просувається до створення власної інформаційної системи. Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" від 24 лютого 2003 р. № 208 встановлено, що одним із пріоритетних завдань розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.
Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 p. № 851-IV встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу і використання електронних документів.
Митна служба України розпочала втілення новітніх технологій в митну справу ще в 1992 р. У 2005 р. почався новий етап роботи з розробки принципів побудови системи "Електронна митниця" та її часткової реалізації. Однак організація і проведення цієї роботи потребують єдиного підходу та комплексного вирішення.
"Електронна митниця" повинна поєднувати в собі такі підсистеми, як електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, у тому числі від органів виконавчої влади; автоматизоване здійснення всіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних і довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення аудита та правоохоронної діяльності. Об'єднуючий стрижень митної служби — інформаційні механізми. У цьому запорука посилення авторитету та могутності митниці. Інші шляхи — це крок назад.
Ця система повинна бути заснована на новітніх інформаційних технологіях і, відповідно, на сучасній матеріальній базі, що дасть можливість створити модернізовану багаторівневу систему із застосуванням телекомунікаційних технологій, забезпечену комплексною системою захисту інформації, однак це потребує тривалого часу та значних капіталовкладень.
Це також важливо для втілення в життя міжнародних стандартів якості, які є міжнародним еталоном для створення та оцінки систем якості, у тому числі якості виконання митної справи. Критерії оцінки якості виконання митної справи можуть і мають стати складовою оцінки роботи митних органів, сприяти підвищенню основних показників їх роботи та повному виконанню завдань, які покладаються державою на митну службу, що зрештою і є основною метою всіх перетворень.
Важко переоцінити роль інформаційних технологій у будь-якій сфері державної діяльності, але у митній справі це особливо очевидно. Необхідно зазначити, що митна служба на сьогодні — один із небагатьох органів державної влади, де застосування інформаційних технологій є пріоритетним завданням.
Створення і функціонування комплексної системи "Електронна митниця" не тільки забезпечить виконання митної справи, а й внесе значний вклад у розвиток та впровадження інформаційного суспільства та "е-урядування", яке здійснює взаємодію органів державної влади з населенням, що базується на широкому застосуванні інформаційних технологій, у тому числі за допомогою мережі Інтернет, з метою доступності та якості державних послуг, зменшення термінів їх надання, а також зниження адміністративного навантаження на громадян та організації, обумовленого їх отриманням.
Впровадження "е-урядування" забезпечить якісно новий рівень управління державою і суспільством у цілому, зміцнить довіру до держави та її політики, вдосконалить взаємодію між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, бізнесом, громадянами і державними службовцями.
Сподіваюся, що ця книга допоможе курсантам Академії митної служби, студентам інших вищих навчальних закладів України, які здійснюють підготовку спеціалістів для роботи в митниці, отримати необхідні знання з побудови та використання Єдиної автоматизованої інформаційної системи Митної служби України, познайомитися з професійними програмними продуктами, що дають змогу вирішувати прикладні завдання в рамках митної справи.
А.В. Толстоухов, доктор філософських наук, член кореспондент НАПН України, міністр Кабінету Міністрів України
Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ПРОБЛЕМИ І РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
1.1. Інформація і дані
1.2. Інформаційні ресурси організації
1.3. Інформаційні технології
Етапи розвитку IT
Класифікація IT
Перспективи розвитку IT
Розділ 2. ТИПОВА СТРУКТУРА І СКЛАД ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
2.1. Інформаційні системи