Митні інформаційні технології - Пашко П.В. - 1.2. Інформаційні ресурси організації

Наприкінці XX ст. уперше в історії людства основним предметом праці в суспільному виробництві промислово розвинутих країн стає інформація. Виникли тенденції неухильного перекачування трудових ресурсів зі сфери матеріального виробництва в інформаційну сферу. Національні інформаційні ресурси — це нова економічна категорія. Інформація стає таким самим ресурсом, як матеріал та енергія, тому важливі питання: "Хто ним володіє? Хто в ньому зацікавлений? Наскільки він доступний? Чи можливе його комерційне використання?".

Ресурс — це запас, джерело чого-небудь. Розглядаючи народне господарство країни, будь-яку галузь, підприємство, тобто організацію будь-якого масштабу, можна виокремити матеріальні, природні, трудові, фінансові, енергетичні ресурси. Ці поняття є економічними категоріями.

Для нормального функціонування організації будь-якого масштабу недостатньо мати матеріальні, фінансові та людські ресурси — необхідно знати, що з цим усім треба робити, знати про технології їх використання. Тому інформація, інформаційні ресурси нині розглядаються як окрема економічна категорія.

Інформаційний ресурс — це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, нагромаджених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для збирання, реалізації та відтворення.

Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей. Зокрема, на відміну від інших (матеріальних) ресурсів, він практично невичерпний. З розвитком суспільства і зростанням обсягу використовуваних знань цей ресурс не зменшується, а навпаки, зростає. Застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого потенційно може спричинити дії радикального характеру, багаторазово підвищити продуктивність праці, поліпшити використання інших ресурсів тощо.

Як і будь-яким ресурсом, інформаційними ресурсами можна управляти. Хоча ще не розроблено методологію кількісної та якісної оцінки інформаційних ресурсів, а також прогнозування потреби в них, однак на рівні організації можна і треба вивчати інформаційні потреби, планувати й управляти інформаційними ресурсами.

Управління інформаційними ресурсами означає:

оцінювання інформаційних потреб на кожному рівні та в межах кожної функції управління;

вивчення документообігу організації, його раціоналізацію, стандартизацію типів і форм документів, типізацію інформації і даних;

подолання проблеми несумісності типів даних;

створення системи управління даними тощо.

З поняттям "інформаційний ресурс" тісно пов'язане поняття "інформаційна технологія" (технологія обробки інформації).

1.3. Інформаційні технології

Поняття інформаційної технології виникло в останнє десятиріччя XX ст. у процесі становлення інформатики. Особливість інформаційних технологій в тому, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а засобами праці — засоби обчислювальної техніки та зв'язку. Інформаційна технологія як наука про виробництво інформації виникла тому, що інформація стала реальним виробничим ресурсом поряд з іншими матеріальними ресурсами.

Під технологією мають на увазі сукупність методів обробки виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. В інформаційних технологіях матеріалом і продуктом є інформація. Але це якісно нова інформація про стан

Основні поняття, проблеми і роль інформаційних технологій об'єкта, процесу або явища. Технологія — це методи та способи роботи персоналу і технічних пристроїв з інформацією.

Інформаційна технологія — це система методів і способів збирання, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання й використання інформації (далі — IT).

Інформаційні технології реалізуються в автоматизованому і традиційному (паперовому) вигляді. Автоматизована інформаційна технологія передбачає існування комплексу відповідних технічних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційного процесу, і системи управління цим комплексом технічних засобів.

Автоматизована інформаційна технологія (далі — АІТ) — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, обробки, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням вибраного комплексу технічних засобів. Тобто це системно організована для виконання завдань управління сукупність методів і засобів збирання, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, опрацювання і захисту інформації на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Мета будь-якої інформаційної технології — отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії. При цьому є обмеження на вартість опрацювання даних, трудомісткість процесів використання інформаційного ресурсу, надійність і оперативність процесу опрацювання інформації, якість одержуваної інформації.