2.1. Інформаційні системи
Розвиток комп'ютерної інформаційної технології нерозривно пов'язаний з розвитком інформаційних систем, які в економіці використовуються для автоматизованого (людино-машинного) розв'язування економічних задач. Для розв'язування будь-якої задачі за допомогою комп'ютера необхідно створити інформаційне (забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розв'язування задачі, за якою складається програма для ЕОМ).
Завдання інформаційних систем — це виробництво інформації, яка потрібна організації для забезпечення ефективного управління всіма своїми ресурсами, створення інформаційного і технічного середовища з метою управління організацією.
Інформаційна технологія — це спосіб перетворення інформації, який реалізується в межах інформаційної системи, де можуть використовуватися багато таких технологій. Проте вона ширша за інформаційну систему і може існувати поза нею.
Для успішної роботи інформаційної системи необхідно таке:
· виявлення інформаційних потреб;
· добір джерел інформації;
· збирання інформації;
· введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;
· опрацювання інформації;
· виведення інформації для надання її споживачам або передачі в іншу систему;
· організація використання інформації для оцінки тенденцій, розробки прогнозів, оцінки альтернатив рішень і дій, вироблення стратегії;
· організація зворотного зв'язку інформації, переопрацьованої людьми такої організації, корекція вхідної інформації.
В основі будь-якої системи лежить процес, зокрема в основі інформаційної системи — процес виробництва інформації. У цьому розумінні ми можемо розглядати інформаційну систему як систему управління, де цей процес є об'єктом управління.
Зростання обсягів інформації в інформаційній системі організацій, потреба у прискоренні й більш складних способах її переопрацювання зумовлюють необхідність автоматизації роботи інформаційної системи, тобто автоматизації опрацювання інформації.
Автоматизована інформаційна система управління організацією є взаємопов'язаною сукупністю даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збирання, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що випливають з діяльності організації. Як правило, це система для підтримки прийняття рішень і виробництва інформаційних продуктів, що використовує комп'ютерну інформаційну технологію, і персонал, який взаємодіє з комп'ютерами і телекомунікаціями.
Технологія роботи в комп'ютеризованій інформаційній системі має бути доступна для розуміння фахівцем некомп'ютерної галузі та може бути успішно використана для контролю процесів професійної діяльності й управління ними.
2.2. Типи інформаційних систем
Створенню інформаційних систем у всьому світі приділяється багато уваги. За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси управління проблему створення 1С слід розглядати як велике народногосподарське завдання. Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером і обсягом розв'язуваних задач та низкою інших ознак.
Загальноприйнятої класифікації 1С досі немає, тому їх можна класифікувати за різними ознаками. Найбільш поширеними протягом тривалого часу були такі класифікаційні угруповання систем.
За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.
За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформацій-но-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні 1С тощо.
За ступенем централізації обробки інформації — централізовані 1С, децентралізовані 1С, інформаційні системи колективного використання.
За ступенем інтеграції функцій - багаторівневі 1С з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання об'єднання - галузь та ін.), багаторівневі 1С з інтеграцією за рівнями планування тощо.
Державні 1С призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів У них складають перспективні й поточні плани розвитку країни, ведуть облік результатів і регулюють діяльність окремих
ланок народного господарства, розробляють державний бюджет, контролюють його виконання тощо.
Центральне місце в мережі державних ІС належить автоматизованій системі державної статистики (далі - АСДС) Роль та місце АСДС в ієрархії управління визначається тим, що вона є основним джерелом статистичної інформації, дуже необхідної для функціонування всіх державних і регіональних 1С.
Серед 1С, з якими взаємодіє АСДС, важливе місце посідає автоматизована система планових розрахунків (далі — АСПР). АСПР функціонує при Міністерстві економіки України і є інформаційною системою, призначеною для розробки народногосподарських планів та контролю за їх виконанням в умовах застосування засобів обчислювальної техніки для збирання й обробки інформації.
АСДС взаємодіє також з державною інформаційною автоматизованою системою фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України. АСФР призначена для автоматизації фінансових розрахунків на базі сучасної обчислювальної техніки з формування державного бюджету країни та контролю за його виконанням. При цьому вона використовує статистичну інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси й витрати фінансових ресурсів та ін.
Відомі й інші державні 1С: автоматизована система обробки інформації з цін (далі — АСОІ цін), автоматизована система управління Національним банком (далі — АСУ банку), автоматизована система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.
Територіальні (регіональні) 1С призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. До них належать 1С області, міста, району. Ці системи обробляють інформацію, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.
Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві 1С діють у промисловості та сільському господарстві, будівництві, транспорті тощо. У них вирішуються завдання інформаційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві 1С різняться за сферами застосування — промислова, непромислова, наукова.
Інформаційні автоматизовані системи управління підприємствами (далі — АСУП) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко -
математичних та інших методів для регулярного розв'язування завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.
Інформаційні автоматизовані системи управління технологічними процесами (далі - АСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верстата, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає, передусім, у характері об'єкта управління: для АСУ ТП — це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших АСУ — колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передавання інформації: для АСУ ТП — це сигнал, а для інших АСУ — документи.
Залежно від мети функціонування та завдань, які покладено на 1С на етапах збирання і змістового оброблення даних, розрізняють такі типи 1С: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні (управлінські), інтелектуальні інформаційні системи та системи підтримки прийняття рішень.
2.3. Компоненти інформаційних систем
Компоненти системи опрацювання даних
Частина 2. ЄДИНА АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 3. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 4. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЄАІС ДЕРЖМИТСЛУЖБИ УКРАЇНИ
Розділ 5. СТРУКТУРА, СКЛАД І ФУНКЦІЇ ЄАІС
Частина 3. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МИТНІЙ СПРАВІ
Розділ 6. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
6.1. Вимоги до уніфікованої системи документів