Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. - 8.2. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

Сучасний побут людини, іі житло насичені різноманітними джерелами небезпеки, які характерні і для виробничого середовища. Найбільш інтенсивно вони проявляються на урбанізованих територіях - містах, селищах. Урбанізація (від лат. - міський ) - процес збільшення кількості міст і чисельності людей у них. В результаті виникли урбоекологічні проблеми. Це - збільшення народонаселення на планеті - в середньому на 2% за рік. Для порівняння: у 1800 р. у містах мешкало 3% населення планети, у 1900 - вже 13,6, 1950 р. -30 %, 1970 - 40, у 1980 - 44%, а на кінець 1999 року біля 65 %.

На початку 90-х рр. більше 20 міст світу перевищили 10 мільйонний рубіж: Токіо - 26 млн мешканців, Мехіко - 25, Каїр - 17, Нью-Йорк - більше 16, Москва - біля 11 млн мешканців. В деяких містах щільність населення складає 150 тис. мешканців на 1 кв. км. За даними ООН один мільон міських мешканців щодобово потребують 2 тис. т харчів, 625 тис. т води, 10 тис. т палива, утворюють 1,6 тис. т твердих відходів та 500 тис. т стічних вод, видихають 25 тис. т вуглекислого газу та вдихають 400 тис. т кисню. Для його відновлення місто з таким населенням повинно мати майже 50 тис. га зелених насаджень.

Міста мільйонери породжують велику кількість соціальних проблем - поповнюються ряди бомжів, проституток, наркоманів, кримінальних груп. Прикладом може бути Київ, місто яке заклало фундамент культури всього слов'янського світу тепер руйнується під тиском маргиналів, сучасних вандалів. Найбільша кількість вбивств, згвалтувань припадають на великі міста. Вони стали центрами небезпечних природних, соціальних явищ.

У величезних містах виникають процеси, явища котрі є предметом вивчення урбоекології, до складу якої входять медична, інженерна, технічна, архітектурна, будівельна екологія. Ці науки вивчають зв'язки, сукупності процесів, що обумовлюють результати, які впливають на мешканців, природу міст.

Головне завдання урбоекології - знайти шляхи, що пом'якшують негативні явища процесу урбанізації. Дію їх наслідків можна зменшити до певної межі, якщо при будівництві міст враховувати особливості клімату (троянда вітрів, температура, вологість, освітленість), рельєфу, розміщення функціональних зон міста - промислової, житлової (селітебної), рекреаційної, суспільної, використовувати екологічно чисті засоби пересування.

Бурхливий розвиток галузі знань про залежність людини, її здоров'я від стану природи прийшлося на 60-ті роки ХХ ст. Вже у 1921 р. з'явився термін "Екологія людини", який першими використали американські вчені Борджес і Парк. Цей розділ науки спочатку розуміли як частину медицини, який вивчає вплив середовища, зокрема антропогенного походження, на людину. Частково такий вплив вивчають і соціологія, техніка, архітектура, економіка, право.

Одне з перших визначень соціальної екології дав у 1927 р. Р. М. Кензил. Він характеризував екологію людини як науку про територіальні і часові відношення, на які впливає середовище. Пізніше, у

50-х роках Л. Шуор та Д. Дункан в своїх працях визначили поняття про екологічний комплекс. Воно складається з чотирьох складових: популяція, середовище, технологія і структурна організація, які тісно пов'язані між собою причинно і функціонально. Прикладом такого комплексу у біосфері є об'єкти, створені розумом і руками людей.

Це техносфера - фізичне середовище антропогенного походження. Взаємодіюча сукупність об'єктів техносфери з біосферою утворює екосферу. Вона складається з природних біогеоценозів, об'єднаних з антропогенними екосистемами, або агроекосистемами - полями, пасовищами, садами, та техноекосистемами - заводи, шахти, системи зв'язку, міста.

Тому, екосистема - це життєве середовище людини, в якому взаємодіють природні та антропогенні потоки речовин, енергії, інформації, створюючи антропосферу - сфера діяльності людини. Вона містить у собі промислове, сільськогосподарське виробництво, транспорт, комунікації, джерела енергії, тобто всі види діяльності людини і її наслідки.

Важливими характеристиками території є щільність населення, норма населеності, перенаселеність, які характеризують комфортність, безпечність проживання населення на певній території. Дуже часто використовують поняття щільність населення, як середню кількість людей на одиниці площі поверхні планети. При цьому забувають, що фізіологічно комфортні території за температурою, кількістю опадів, наявності родючих земель, придатних для проживання людей, обмежені. Чинник перенаселеності більш показовий і важливий, ніж щільність населення. Територія вважається перенаселеною, якщо люди, що живуть на ній не можуть забезпечити себе комфортного проживання, не приводячи до швидкого виснаження невідновлюваних джерел життєзабезпечення, не перетворюючи відновлювані ресурси - питна вода, повітря, рослини, тварини, люди у невідновлювані, зменшуючи при цьому потенціал життєзабезпечення місцевого природного середовища.

Отже, територія перенаселена, якщо цей потенціал знаходиться в стані прогресуючого виснаження під впливом діяльності людей. Перенаселені всі держави, особливо так звані багаті, тому що вони виснажили свої природні ресурси і тепер виснажують їх на територіях інших держав. От чому так гостро ставиться питання про обмеження росту чисельності населення на планеті - одне з найважливіших, від якого залежать інші.

Велике значення для народжуваності, смертності, здоров'я населення має поняття екологічної комфортності умов проживання. Підрахунки показують, що для комфортного проживання на одну людину повинно припадати 1 га орної землі, придатної для ведення сільського господарства. У світі її площа складає 3,2 млрд га, а в Україні біля 35 млн га. Якби всі люди захотіли харчуватися так як середній американець, то це було б можливо тільки для половини теперішнього населення планети (6,5 млрд людей). Саме через перенаселеність біля третини людства живе в стані постійного голоду.

Для аналізу існуючих і виникаючих проблем в 1968 році був створений Римський клуб - асоціація економістів, демографів, екологів, соціологів, політиків, бізнесменів, які ще у 1974 р. розробили моделі майбутнього розвитку цивілізації: "Межі росту" (керівник -американський вчений Д. Медоуз, США), "Стратегія виживання" (М. Мессарович, США і Е. Пестель, ФРН), "Латиноамериканська модель розвитку" (А. Арейра, Аргентина), "Новий погляд на розвиток" (Я. Кайя, Японія), "Перебудова міжнародного порядку" (Я. Тінберген), "Цілі для людини" (3. Ласла, США). Всі ці моделі враховують і передбачають небезпеки, пов'язані з подальшою урбанізацією життя. Вони враховують параметри: народонаселення, економічне зростання, виробництво продовольства, виснаження невідновлюваних ресурсів, забруднення природного середовища. З матеріалів доповіді Римського клуба та висновків вчених Массачусетського технологічного інституту в США, зроблених ще в 1972 р. випливало, що до 2000 р. призупиниться промислове зростання через вичерпання легко доступних природних ресурсів, а біля 2020 р. може відбутися катастрофа всієї індустріальної системи. Тому стримування росту чисельності населення на планеті є найважливішою глобальною проблемою сучасності. Без цього відбувається дуже швидке, майже неке-роване виснаження всіх природних ресурсів, деградація природного середовища на фоні змін кліматичних умов і посилення напруженості в соціально-економічних міжнародних відношеннях.

Урбоекологічний стан в Україні, як і в більшості країн світу, загрозливий, тому що більшість природних ресурсів виснажено, природне середовище змінене в гіршу сторону. В багатьох містах України - Запоріжжя, Маріуполь, Кривий Ріг, Макіївка, Лисичанськ, Дніпродзержинськ, Донецьк, Дніпропетровськ концентрації шкідливих речовин перевищують їх ГДК в 25-100 разів. Про стан повітря в містах України свідчить рис. 5 :

Забрудненість атмосферного повітря в містах

Рис. 5. Забрудненість атмосферного повітря в містах

У повітряний басейн щорічно надходить більше 20 млн т шкідливих речовин - близько 400 кг на кожну людину - більше 1 кг на одну людину за добу. Результатом видобутку надмірно великих кількостей корисних копалин стала руйнація 0,7% площі республіки (226 тис. га), ще 4-5% втрачено після чорнобильської кризи, 2,1% родючих грунтів (700 тис. га) затоплено штучними водоймами. З видобуваємої кількості корисних копалин тільки біля 10% використовується з користю, а 90% - губиться, накопичується в природному середовищі у вигляді відходів, кількість яких кожні 12-15 років подвоюється. На початок 2004 року накопичилося біля 26 млрд тон різноманітних відходів наплощі майже 130 тис. Гектарів про що свідчить рис. 6.

Якщо терміново не змінити промислові технологічні процеси, то до середини ХХ1 ст. в природному середовищі кількість різноманітних шкідливих речовин зросте: заліза - в 2 рази, цинку і свинцю - в 10, ртуті, кадмію, стронцію - в 100, миш'яку - в 250 разів. А це призведе до порушення хімічної рівноваги і сформуються незво-ротні процеси, несумісні з життям. Вкрай забруднений повітряний басейн, поверхневі води, які є основним джерелом питної води, як у світі, так і в Україні.

Київ входить у двадцятку великих міст світу з найгіршими екологічними умовами та у 123 міста планети, розташованих в ареалах з гострою екологічною ситуацією. Це результат антропогенного забруднення природного середовища.

Розміщення відходів на території України

Рис. 6. Розміщення відходів на території України

Території надзвичайного забруднення та екологічної біди займають біля 15% площі держави. До надзвичайно забруднених віднесені промислові регіони Донецької, півдня Луганської, Дніпропетровської областей, а також узбережжя України - прибережні регіони Азовського і Чорного морів. Ще в постанові Верховної Ради СРСР від 27 листопада 1989 року "Про невідкладні заходи екологічного оздоровлення країни" вказувалося, що на грані екологічної кризи знаходиться Придніпров'я, Придністров'я, Донбас, басейни Чорного та Азовського морів. В результаті приріст населення в Україні в 3 рази менший, чим в середньому у світі, тривалість життя на 8-10 років менше, ніж у розвинених країнах. Темпи росту загальної захворюваності за останнє десятиріччя зросли на 35-40%, переважно за рахунок злоякісних пухлин, серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми, цукрового діабету, алергій.

Питання

1. Що таке екологічний комплекс, урбанізація, які їх проблеми?

2. Охарактеризуйте проблеми соціальної екології.

3. Які прогнози розвитку цивілізації?

4. Яка урбоекологічна ситуація в Україні, Північному Приазов'ї?

5. Чому необхідно стримувати зростання населення у світі, в Україні?

8.3. Основи екологічної безпеки
РОЗДІЛ 9. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
9.1. Класифікація та загальні характеристики надзвичайних ситуацій
9.2. Антропогенні небезпеки
9.3. Техногенні аварії та катастрофи
9.4. Природні небезпеки та людина
9.4.1. Стихійні лиха
9.5. Безпека населення в надзвичайній ситуації
9.6. Забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайного стану
9.7. Дії в різних умовах надзвичайного стану
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru