Історія України - Коваль М.В. - Радянізація нових областей

Господарське й культурне будівництво в Західній Україні здійснювалося за складних умов. Діяли перевірені на сході України вольові, адміністративно-командні методи, а не економічні важелі, соціальна справедливість і взагалі здоровий глузд.

Як і після жовтневого перевороту 1917 р., головна увага насамперед зверталася на конфіскацію й розподіл віками нажитих засобів виробництва та побутового майна. Оптимально організована й виплекана приватна власність директивно замінялася на загальнонародну, було експропрійовано понад 2 тис. промислових підприємств. Одночасно здійснювалися заходи по реконструкції існуючих виробництв і будівництву нових, дрібні фабрики і заводи укрупнювалися. Понад мільйон гектарів землі, значну кількість худоби, насіннєвого матеріалу, різного реманенту було конфіскованб",.в поміщиків, осадників, монастирів та великих державних чиновників і передано безземельним та малоземельним селянським господарствам. Створювалися МТС, різні обласні та районні установи й організації, які взялися допомагати селянам.

Серед трудящих розподілялося житло, націоналізоване у великих власників, запроваджувалася безплатна медична допомога. Зросла кількість лікарень, поліклінік, амбулаторій. Із східних областей України приїхало багато медичних працівників. Уводилася система соціального забезпечення. Було реорганізовано відповідно до діючої в країні систему народної освіти. Всі бажаючі могли навчатися в школі з українською мовою викладання. Ліквідовувалася неписьменність і малописьменність серед дорослого населення. Розширювалася мережа культосвітніх закладів, проголошувалося створення умов для розвитку науки, літератури, мистецтва. Але — тільки в межах потреб зміцнення офіційної влади.

Деформації всіх сфер життя, які сталися в нашому суспільстві, у 1939—1941 рр. повною мірою виявилися в Західній Україні, як і на інших возз'єднаних землях. Це не сприяло зміцненню позицій радянської влади, зростанню до неї довір'я, живило антисоціалістичні настрої, породжувало у людей невпевненість і страх.

Уніфікація державного ладу й управління у нових радянських областях здійснювалася вже звичними на сході жорсткими адміністративно-командними методами, не враховувалися певні відмінності в економічному та духовному житті, у народних звичаях, що зумовлювалися кількавіковим відрубним існуванням західних і східних частин української землі. Переважна більшість галичан та волинян не могли зрозуміти соціального сенсу націоналізації дрібних ремісничих майстерень чи приватних будинків.

Значна частина керівних кадрів, різних уповноважених, які прибували зі східних областей України, не знали місцевої специфіки, що призводило до серйозних порушень законів у галузі податкової політики, хлібозаготівель, до передчасної колективізації, за яку взялись уже в 1940 р., до всього з порушенням принципів переконання й добровільності. У людей насильницьки відбирали не тільки землю, яку вони одержали рік тому, а й прабатьківську. Для селянина ж власність на землю традиційно була основою його буття. В процесі колективізації ламалися традиції, нівечилися садиби, руйнувався звичний спосіб життя. Насаджувалася підозрілість, доносительство, запроваджувався терор.

Ліквідація старої системи управління супроводжувалася арештами, висланням з краю (без урахування їхніх політичних поглядів) службовців колишнього держапарату, органів суду, прокуратури, поліції тощо разом із родинами. Відразу ж після возз'єднання почалися арешти й виселення колишніх функціонерів різних політичних партій та громадських організацій, великих і дрібних підприємців, поміщиків, осадників, заможних селян. Виселялися й колишні члени КПЗУ і комсомольці Західної України, які перед тим були політичними в'язнями в польських тюрмах. Жертвами сталінщини стали адвокати, вчителі, вузівські викладачі, діячі культури. Було розстріляно близько 15 тис. еліти польської армії — від генерала до капітана, хоча вони за наказом свого головнокомандуючого у вересневі дні 1939 р. склали зброю перед Червоною армією.

Як метод політичного переслідування та адміністративного покарання широко використовувалася депортацїя — виселення без правових на це підстав. Сам факт депортації був злочином проти людяності, не кажучи вже про жахливі, нелюдські методи її здійснення. Чимало невинних людей, яких Велика Вітчизняна війна застала в місцевих в'язницях, були замордовані й знищені.

Отже, населення Західної України раніше від інших на собі відчуло наслідки зговору Сталіна з Гітлером. Тому й не дивно, що було чимало незадоволених тими порядками, які прийшли зі сходу. Виразником інтересів цих людей була ОУН — єдина на той час політична сила, що чинила організований опір новій владі. Радянські каральні органи піддавали за це оунівців жорстоким репресіям, організовували над ними закриті процеси. Найбільшим з них був так званий "Процес 59", який відбувся у Львові в січні 1941 р. На лаві підсудних були в основному студенти та студентки університету, учні середніх шкіл та священик Р. Берест. Частину з них було розстріляно, частину засудили до тривалих строків ув'язнення.

Таким чином, мету певної частини трудящих західноукраїнських земель щодо возз'єднання з радянською Україною було досягнуто. Іншій частині населення, значно більшій, довелося пристосовуватися до нових умов чи подаватися на еміграцію, або й ставати на шлях боротьби проти радянської влади.

В економічному, політичному і культурному житті краю відбулися певні позитивні зрушення. Але вони були затьмарені знищенням багатьох ні в чому не повинних людей, поступовим укорінюванням сталінського режиму.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Користуючись географічною картою, розкажіть, які українські землі у 20—30-х рр. були під владою Польщі, Румуні? та Чехо-Словаччини. Пригадайте, чому так сталося. 2. Розкрийте характерні особливості соціально-економічного і політичного становища західноукраїнських земель. 3. Назвіть найважливіші осередки українсько еміграції. Що вам відомо про її політичну та культурно-громадську діяльність? Розкрийте основні напрямки діяльності Організації українських націоналістів (ОУН). Коли вона була створена? 5. Підготуйте повідомлення на тему: "Августин Волошин — президент Карпатської України". 3 яких джерел ви дізналися його життя і діяльність? 6. Що являє собою таємний протокол Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною 1939 р.? Яке місце в ньому відводилося питанням українських земель? 7. Коли і за яких обставин радянські війська вступили на територію Західної України? а Покажіть на карті українські території, які відійшли до СРСР внаслідок реалізації договорів з Німеччиною. Як проходила радянізація цих територій?