Банківський нагляд - Васюренко O.B. - Вимоги та порядок формування статутного капіталу об'єднання

Мінімальний розмір статутного капіталу (сплачений та зареєстрований підписний капітал) на час реєстрації банківської корпорації не може бути менше ніж 5 млн євро.

Формування і збільшення статутного капіталу об'єднання може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків його учасників. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу об'єднання резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

Статутний капітал об'єднання не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела яких не підтверджені. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу об'єднання бюджетні кошти, якщо вони мають інше цільове призначення, а також банківські метали.

Для формування статутного капіталу об'єднання до його реєстрації в територіальному управлінні Національного банку за місцем створення об'єднання банкам-учасникам, які отримали згоду Національного банку, відкривається тимчасовий рахунок банківської корпорації, на який кожний засновник (учасник) об'єднання за рахунок власних коштів уносить визначену установчими документами частку статутного капіталу.

Державна реєстрація банківської корпорації.

Порядок такої реєстрації визначається "Положенням про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань" (рис. 2.11).

Рис. 2.11. Процедура державної реєстрації банківської корпорації

Для державної реєстрації банківської корпорації, якщо на тимчасовому рахунку відповідно до установчого договору зібрано потрібну суму коштів, уповноважена особа після цього в двотижневий строк подає до територіального управління Національного банку за місцем створення корпорації такі документи:

— заяву на реєстрацію корпорації за підписом уповноваженої особи та згоду Національного банку на її створення;

— установчий договір, засвідчений підписами засновників корпорації та відбитками їх печаток;

— статут корпорації, затверджений установчими зборами (зборами засновників) і засвідчений підписом голови правління корпорації;

— протокол установчих зборів (зборів засновників), засвідчений підписами голови та секретаря зборів, в якому зазначаються місце і дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування;

— бізнес-план, що визначає види діяльності, які корпорація планує здійснювати в поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо). Бізнес-план має бути підготовлений корпорацією з урахуванням випадків сприятливого та несприятливого розвитку ринку операцій, які корпорація планує здійснювати, стану ринків, що обслуговуватимуться корпорацією, обґрунтування припущень, на підставі яких побудовано бізнес-план, відповідності операцій, які здійснюватиме корпорація, загальним інтересам;

— відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

— документи, що підтверджують бездоганну ділову репутацію голови та членів спостережної ради корпорації;

— копію звіту про наслідки підписки на акції (для корпорації, що створюється у формі публічного акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банківської корпорації. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка в статутному капіталі корпорації;

— угоду про надання приміщення для розміщення корпорації, засвідчену підписом уповноваженої за установчим договором особи, або договір оренди приміщення на строк не менше ніж п'ять років;

— документи про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера;

— копії платіжних документів про здійснення засновниками сплати внесків до статутного капіталу;

— фінансову звітність засновників корпорації, яка підтверджується висновком аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності засновників. Інформація, яка викладена у висновку аудиторської фірми (аудитора), може перевірятися підрозділами Національного банку;

— копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників корпорації (якщо вони здійснюють таку діяльність);

— копію рішення Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення корпорації з метою обмеження проявів монополізму та сприяння захисту економічної конкуренції в банківській сфері у випадках, передбачених чинним законодавством України.

У разі потреби Національний банк має право вимагати від засновників корпорації подання додаткових документів, які містять потрібну інформацію для прийняття рішення про реєстрацію корпорації.

Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням корпорації у двотижневий строк з дати отримання повного пакета документів готує висновок про:

— відповідність установчих документів корпорації вимогам чинного законодавства України;

— загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність засновників корпорації, наявність у них власних коштів для внесення до статутного капіталу та підтвердження їх унесення на тимчасовий рахунок корпорації кожним з її засновників;

— технічний стан приміщення, в якому має розміщуватися корпорація, та його відповідність нормативно-правовим актам Національного банку;

— професійну придатність і ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) та головного бухгалтера корпорації.

Повний пакет документів, включаючи статут корпорації у чотирьох примірниках, а також висновок територіального управління Національного банку, до якого додається таблиця формування статутного капіталу корпорації, засвідчена підписами керівних осіб (голови правління (ради директорів), головного бухгалтера) корпорації та відбитком печатки відповідного територіального управління, подається до Національного банку.

Документи для реєстрації корпорації розглядаються Департаментом реєстрації та ліцензування банків та в разі потреби іншими департаментами і подаються Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

Рішення про державну реєстрацію корпорації або про відмову в її державній реєстрації приймає Правління Національного банку

України не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів.

До розгляду питання про реєстрацію корпорації на засіданні Комісії кандидати на посади голови правління (ради директорів) та головного бухгалтера корпорації проходять співбесіду з членами Комісії згідно з анкетою співбесіди. Анкета співбесіди додається до пакета документів про реєстрацію корпорації, результати співбесіди враховуються при розгляді питання про реєстрацію корпорації.

Комісія приймає рішення про професійну придатність та ділову репутацію кандидатів на посади голови правління (ради директорів) і головного бухгалтера корпорації з урахуванням загальної оцінки всіх поданих документів та ділових якостей рекомендованого кандидата.

Реєстрація корпорації здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Рішення про реєстрацію корпорації доводиться до відома уповноваженої особи корпорації і територіального управління Національного банку за місцезнаходженням корпорації листом за підписом директора Департаменту реєстрації та ліцензування банків з доданням статуту зареєстрованої корпорації, титульна сторінка якого має бути засвідчена підписом заступника Голови та відбитком печатки Національного банку.

Після реєстрації корпорації в територіальному управлінні Національного банку за її місцезнаходженням відкривається кореспондентський рахунок, на який із тимчасового рахунку перераховуються зібрані кошти, що утворюють її статутний капітал.

Національний банк може відмовити в реєстрації корпорації в разі:

— якщо угода про створення об'єднання не передбачає покладення на корпорацію додаткових організаційних функцій стосовно банків-засновників, а також не передбачає створення системи управління спільною діяльністю;

— порушення порядку створення корпорації;

— невідповідності установчих та інших документів, що потрібні для реєстрації корпорації, чинному законодавству України;

— подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України;

— незадовільного фінансового стану засновників, що загрожуватиме інтересам кредиторів корпорації;

— відсутності бездоганної ділової репутації власників істотної участі в корпорації;

— професійної непридатності та відсутності бездоганної ділової репутації голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера корпорації.

При відмові в державній реєстрації банківської корпорації Національний банк приймає мотивоване рішення та у тижневий строк повідомляє про це уповноважену особу корпорації.

Державна реєстрація банківської холдингової групи.

Порядок такої реєстрації визначається "Положенням про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань" (рис. 2.12).

Рис. 2.12. Державна реєстрація банківської холдингової групи

Для реєстрації банківської холдингової групи уповноважена особа банків-учасників холдингової групи, що отримали попередню згоду Національного банку на створення холдингової групи, подає до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням материнського банку холдингової групи такі документи:

— заяву про реєстрацію холдингової групи;

— згоду на створення холдингової групи;

— договір про заснування та діяльність холдингової групи;

— бізнес-план, що визначає види діяльності, які холдингова група планує здійснювати на поточний рік, та стратегію діяльності на наступні три роки;

— фінансову звітність банків-учасників за останні чотири звітних періоди (квартали);

— позитивні аудиторські звіти аудиторських фірм (аудиторів) щодо перевірки фінансової звітності банків-учасників за останній звітний період (рік);

— нотаріально засвідчену копію установчих документів материнського банку та його дочірніх банків.

Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням материнського банку холдингової групи у двотижневий строк з дати отримання повного пакета документів готує: висновок про загальну оцінку фінансового стану банків-учасників та відсутність (наявність) зауважень і фактів порушень вимог чинного законодавства України.

Уповноважена особа банків-учасників подає Національному банку повний пакет документів, а також висновок його територіального управління.

Документи для реєстрації холдингової групи розглядаються Департаментом реєстрації та ліцензування банків та в разі потреби іншими департаментами і подаються Комісії.

Правління Національного банку України приймає рішення про реєстрацію холдингової групи не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів та набуття банками-учасниками відповідного статусу (материнський банк, дочірні банки).

Реєстрація холдингової групи здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію холдингової групи доводиться до відома уповноваженої особи банків-учасників і територіальних управлінь Національного банку за місцезнаходженням материнського банку та дочірніх банків холдингової групи листом за підписом директора Департаменту реєстрації та ліцензування банків.

Національний банк може відмовити в реєстрації холдингової групи в разі порушення порядку створення холдингової групи, подання неповного пакета документів, їх невідповідності чинному законодавству України, незадовільного фінансового стану банків-учасників, якщо дочірній банк володіє акціями материнського банку більше ніж один місяць та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

При відмові в державній реєстрації холдингової групи Національний банк приймає щодо цього мотивоване рішення та у тижневий строк повідомляє про це уповноважену особу банків-учасників рекомендованим листом за підписом заступника Голови Національного банку.