Історія України - Лазарович М.В. - Наука

З початком радянсько-німецької війни на службу фронту була поставлена наука. Вчені Академії наук УРСР, яка спочатку була евакуйована в Уфу, а з літа 1943 р. перебувала в Москві, розробляли важливі проблеми, що мали велике значення для забезпечення виробництва високоякісного металу, створення нових зразків зброї, бойової техніки, вишукування нових джерел сировини, підвищення продуктивності праці тощо. Так, фахівці Фізико-технічного інституту АН УРСР розробили прилади для військової авіації та наземної радіолокаційної системи. Інститут електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є. Патоном, розробив метод автоматичного дугового зварювання під флюсом, який, між іншим, дав змогу поліпшити міцність та якість танків Т-34.

Медичні наукові установи працювали над підвищенням ефективності лікування поранених і хворих. Зокрема, Інститут клінічної фізіології на чолі з академіком О. Богомольцем створив препарати для лікування ран та переломів кісток. Співробітники Харківського інституту переливання крові організували пункти заготівлі та консервування крові. Інститут біохімії АН УРСР, очолюваний академіком О. Палладіним, створив препарат для прискорення згортання крові. Відомий хірург-офтальмолог В. Філатов удосконалив методи лікування очних хвороб та розробив ефективну пересадку рогівки.

Інститути історії, економіки, археології, мовознавства і літературознавства були об'єднані в Інститут суспільних наук. Його фахівці вели активну роботу серед червоноармійців у тилу, виступаючи з лекціями, статтями в газетах і журналах, видаючи наукові праці. Зокрема, українські історики видали монографію "Боротьба українського народу проти німецьких загарбників", економісти розробляли план відбудови господарства республіки.

Значну увагу розвитку науки держава приділяла й у повоєнний час. Українські вчені здійснювали важливі теоретичні дослідження у галузі ядерної фізики, фізики твердого тіла, низьких температур та напівпровідників, у галузі біологічних і математичних наук тощо. В 1946 р. було здійснено запуск першого в СРСР атомного реактора. Впродовж 1948—1950 рр. в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом С. Лебедєва створено першу в Європі електронну цифрову обчислювальну машину. Колектив Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона АН УРСР розробив нові зразки авто зварювальної і електричної апаратури, яку почали широко використовувати на виробництві. Свідченням її ефективності стало будівництво в 1953 р. найбільшого в світі суцільнозварного моста через Дніпро в Києві довжиною понад 1,5 км. Важливий внесок у розвиток вітчизняної науки зробили вчені, що на той час працювали в Україні: математики М. Боголюбов, М. Лаврентьєв, відомий селекціонер В. Юр'єв, хімік О. Бродський, мікробіолог М. Гамалія та ін. Винахідником першого радянського турбореактивного двигуна став виходець з України академік А. Людька, який розпочав цю роботу в Харкові, а згодом продовжив у Ленінграді. Розгортали свою роботу інститути історії, філософії, економіки, археології, мовознавства, літератури та ін.

Істотною проблемою у цей час був партійний контроль, який пригнічував розвиток науки. Зокрема, впродовж 1947—1951 pp. відбулися так звані "дискусії" з історії філософії, біології, фізіологи, політекономії, мовознавства, де вченим інкримінувалося послаблення партійності в науці, розрив із практикою. Як наслідок, були оголошені буржуазними, ворожими і розгромлені генетика та кібернетика. Жертвами кампанії гонінь стало багато видатних учених, що зумовило відставання вітчизняної науки від світового рівня. Ще раніше, наприкінці 1946 p., було затверджено новий, зрусифікований, український правопис.