Історія України - Світлична В.В. - Лист турецького султана Мухаммеда IV до Богдана Хмельницького (1655 р., Константинополь)

Скарги послів Богдана Хмельницького, відправлених на сейм у Варшаву (липень 1648 р.)

1. їх милості пани державці поводяться з нами, людьми лицарськими, гірше, ніж з невільниками.

2. Хутори, луги, млини і все, що їм вподобається в домах козаків, забирають силою, мучать, убивають.

3. Беруть десятину з бджіл і поволовщину.

4. Старих козаків, жінок і батьків їхніх, хоч би син і був на службі, обкладають чиншем, як і інших хлопів.

5. Козацьких жінок одразу по смерті козаків примушують без милості працювати нарівні з міщанами.

6. Пани полковники не захищають, а ще й допомагають чинити нам кривди, а речі наші і майно, під виглядом торгу, забирають за половину ціни.

7. Жовнірська челядь забирає в козаків волів, худобу і всяке добро.

8. На Запорожжі і на Дніпрі не дають промишляти, ні звіра, ні рибу ловити, а з кожного козака беруть по лисиці; а якщо не зловить лисиці, то за лисицю відбирають самопали. Панам полковникам підводи даємо або замісто підвід платимо грішми...

11.3 усякої нагоди відразу садовлять козака у в'язницю і, де чують хабара, не випустять, поки не дасть доброго викупу, примушують робити, що схочуть.

Лист турецького султана Мухаммеда IV до Богдана Хмельницького (1655 р., Константинополь)

"Богдану Хмельницькому, гетьману Війська Запорозького, доброго здоров'я з усім лицарством і остаточної перемоги над ворогом, щоб Бог зводив помогти, зичимо.

Ваші посли Ромас і Яків віддали перед нами поклін при передачі ваших листів. Ретельно витлумачені, ці листи були віддані мені при всьому моєму сенаті моїм шановним візиром і мені витлумачені. У цьому своєму листі ти повідомляєш мені, що хан Махмед-Гірей зимою разом з ляхами і різними людьми нашої землі як з молдаванами, так і з угорцями з'єднавшись, воював проти вас і присягу зламав. Повідом і те, що мусив взяти на допомогу Москву, бачачи довкола себе ворога. При цьому пишеш до нас, аби ми вас прийняли під нашу руку й оборону згідно з давніми вашими листами. Ми вас як вірних і зичливих наших слуг із згоди всього нашого сенату беремо під нашу оборону і обіцяємо допомагати проти кожного вашого ворога. Угорці спочатку не відкривали дверей перед вашими послами до мене. Тепер, ретельно зрозумівши з вашого листа, ми послали до всіх наших земель, щоб про те знали і в. м., не даючи жодного приводу для невдоволення, в приязні з в. м. жили, не підносячи на вас руки. Бо я оголосив по всіх цих моїх землях, що ви, все Військо Запорозьке, залишаєтеся, вирізняючи вас з усіх вірних і зичливих моїх слуг. Тому й ти, Богдан Хмельницький, гетьман, своє Військо Запорозьке держи у стриманості; просимо, щоб козаки не вступали в нашу державу як морем, так і суходолом, і не важилися її пустошити, пам'ятаючи про те, що ми наказали всім нашим землям жити з вами в приязні. Особливо ж постарайтеся, щоб московські козаки не ходили морем в ці наші держави і не пустошили державу. Також якщо хто б, чи близький, чи далекий, мав би стати нашим ворогом і намірився воювати проти нас, то щоб ви з Військом були готові і воювали проти того ворога. Ми також, коли хто б мав бути вам ворогом і воював би проти вас, обіцяємо дати допомогу за першим зверненням. А оскільки для ліпшої віри і певності ви вимагали від нас присяги, то наша присяга така є: насамперед закликаємо у свідки того, хто створив все з нічого, насамперед землю і небо і всіх нас, того, що під його рукою ми живемо, всіх пророків, котрих як ми, так і ви визнаємо. Ці нехай будуть свідками на цьому світі, що я з усією моєю державою хочу дотримати цю мою присягу.

Ти також, гетьман Хмельницький, з усім Військом Запорозьким, малим і великим, щоб виконав нам присягу у тому, що маєте бути нам в усьому вірними і зичливими слугами і так, як і ми, свою присягу в. м. виконали. Якщо ви будете нам нашими вірними слугами, то і ми будемо вас мати за вірних і зичливих своїх слуг. Як раніше ви жили в приязні з небіжчиком, ханом Іслам-Гіреєм, так і тепер живіть у тісній приязні з нинішнім ханом, також і з молдаванами, волохами, угорцями, як з нашими слугами, щоб були у приязні. Цю приязнь пам'ятаючи, щоб залишалися в ній довгі роки і не забували про неї. А при цих ваших послах ми посилаємо до вас нашого Шахінагу, з яким посилаємо, згідно з нашим звичаєм, шість каптанів, які б ви прийняли як подяку і не забували про нас. Бо як читаємо ті чотири книги, дані нам Мойсеєм, на котрих ми й виконали нашу присягу, якщо це ваше посольство тепер добре закінчилося і коли вже присягли, то треба в цій приязні жити довгі роки. І того від вас вимагаємо, щоб ви, пам'ятаючи про нашу присягу, котру ми вам присягнули на приязнь, то й ви б взаємно присягнули і через свого посла освідчили б тепер свою присягу, щоб і ми були впевнені у вашій зичливості.

Дано у Константинополі".