В умовах становлення української незалежної держави в історичній науці триває складний пошук методологічних основ вивчення історії України.

Автор намагався підійти до висвітлення і характеристики історичних подій без ідеологічної заангажованості, притаманної недавньому минулому; водночас показати ці події без пропагандистського пафосу, що часом є характерним уже для сьогоднішнього дня.

У посібнику приділено увагу і державотворчим процесам. Ложе не секрет, що Україна й досі не набула чітких ознак сучасної цивілізованої країни. Чи не єдиною характерною рисою національного розвитку стала глибока криза, що охопила всі сфери життя. Основні джерела її походження - відсутність державної стратегії, концептуальна безпорадність, невиразність політичної тактики державотворення. .

Прагнучи донести до студентів історію рідного народу, автор намагався також прищепити їм і любов до нашої історії.

Для закріплення навчального матеріалу наприкінці кожної теми подано тести, які виходять за межі поданої у посібнику інформації. Зроблено це з метою більш глибокого самостійного опрацювання студентами додаткової літератури.

Тема 1. Первісні збирачі, мисливці та рибалки

1. Початки людського життя в Україні

Територія України була заселена з найдавніших часів, проте вона, як і Європа в цілому, не входила до зони, де йшов процес олюднення високорозвиненої мавпи. Близько мільйона років тому найдавніші люди проникли на південь Європи, понад 300 тисяч років тому з'явились у Закарпатті та Подністров'ї, а згодом і в інших регіонах України. Природні умови тоді істотно відрізнялись від теперішніх - савани зі стадами слонів та носорогів, табунами коней; широколистяні ліси (в долинах великих річок), де знаходили притулок та їжу олені, косулі, лосі; у водоймах жили гіпопотами. Представниками хижаків були шаблезубі тигри та леви, печерні ведмеді, вовки, лисиці.

Первісні люди користувалися знаряддями праці, які виготовляли з найдоступніших матеріалів - дерева та каменю. Проте дерев'яні предмети (загострені палки, довбні, плетива з лози) довго не зберігаються в землі, тоді як камінь зберігається значно краще. Тому археологи виділяють перший щабель у розвитку людського суспільства як кам'яний вік.

Кам'яний вік поділяють на давній кам'яний вік (палеоліт), середній кам'яний вік (мезоліт) та новий кам'яний вік (неоліт). В основу періодизації вчені поклали ступінь розвитку продуктивних сил та суспільства. Палеоліт датують часом від появи людини до 11 тисяч років тому. Мезоліт тривав приблизно 10 - 8 тисяч років тому. Неоліт - 8 - 6 тисяч років тому. Палеоліт, у свою чергу, поділяють на ранній, або давній, нижній (закінчився близько 150 тисяч років тому), середній, або мустьє (150 - 40 - 35 тисяч років тому), пізній, або верхній (35 - 11 тисяч років тому). Деякі археологи вказують інші межі періодів, а декотрі вчені включають мустьє до раннього періоду.

Найдавніші стоянки на території України: Шари в Криму, Рокосово, Корольово в Закарпатті, Лука-Врублівецька в Середньому Подністров'ї (Хмельницька область), Житомирська, Ізюмська (Харківщина), Амвросіївська (Донецька область). Відомо понад 30 стоянок доби раннього палеоліту.

На цих стоянках були виявлені найдавніші для України знаряддя праці. Найпримітивніші знаряддя виготовлялись у такий спосіб: людина кидала один камінь на інший, що лежав на землі, а потім відбирала ті уламки, що мали гострі краї. В той же час окремі знаряддя праці виготовлені технікою двобічної обробки. Це ручні рубила мигдалевидної форми, які були універсальним знаряддям тієї епохи. Вони виконували функції сокири, кайла, метального каменя тощо.

Найдавніші люди займалися збиранням рослинної їжі (живилися корінцями, молодими пагонами рослин, ягодами та іншими плодами), слимаків, їстівних комах, пташиних яєць, полювали на дрібних тварин. У пошуках їжі часто переходили з місця на місце. Внаслідок мандрівного способу життя колективи людей не були сталими. Цей період в історії людства багато хто з учених характеризує як час існування первісного людського стада.