Історія України - Юрій М.Ф. - 6. Культура України в роки війни

Остаточне визволення України. У другій половині вересня 1943 р. радянські війська вийшли на рубіж Дніпра. 21 вересня першими подолали водну перешкоду південніше Києва війська 13-ї армії. У районі Великого Букрина переправлялись танкісти З -ї гвардійської танкової армії. Одночасно Дніпро був форсований на ділянці Дніпропетровськ-Запоріжжя, в районі Канева й Кременчука.

29 вересня Ставка Верховного Головнокомандувача поставила перед Воронезьким фронтом (командуючий - генерал Ватутін) завдання зосередити зусилля на Київському напрямку і, взаємодіючи з частинами Центрального фронту, ліквідувати угрупування ворога в районі Києва та визволити місто. Спочатку було вирішено завдати удару на південь від Києва - з району Великого Букрина, а допоміжного - з Лютізького плацдарму північніше міста. Але ворожу оборону не вдалося подолати, командування не могло забезпечити розгортання танкової армії (бої на Букринському плацдармі були надзвичайно жорсткими - загинули 40 тисяч - радянських воїнів). Тоді вирішальним став Лютізький плацдарм.

3 листопада після артилерійської підготовки й ударів авіації почався наступ радянських військ на північ від Києва. Удар був раптовим для ворога. У ніч на 6 листопада бої розгорнулися на північних околицях міста, далі перемістилися до центру, і вже о четвертій годині ранку столиця України була визволена. За успішне форсування Дніпра звання Героя Радянського Союзу було присвоєне 2438 бійцям і командирам.

24 грудня 1943 р. на 1400-кілометровій смузі від Полісся до Чорного моря почався загальний наступ-радянських військ. Внаслідок боїв були визволені Кіровоград (8 січня), Луцьк і Рівне (8 лютого).

У лютому 1944р. війська 1-гой 2-го Українських фронтів оточили в районі м. Корсунь-Шевченківського 10 дивізій і одну бригаду фашистів. У березні це угрупування було ліквідовано (55 тис. вбито й поранено, 18 тис. взято в полон). Водночас війська 2-го Українського фронту перейшли до наступу на уманському напрямку та, форсувавши Південний Буг та Дністер, вийшли 25 березня на державний кордон з Румунією.

Війська 3-го й 4-го Українських фронтів завдали тяжкої поразки німецьким військам у районі Кривого Рогу - Нікополя та Березнегуватого - Снігурівки. 13 березня було визволено Херсон, 28 березня - Миколаїв, а 10 квітня - Одесу.

8 квітня війська 4-го Українського фронту й Окремої Приморської армії перейшли в наступ і 13 квітня здобули Сімферополь 5 травня почався штурм Севастополя. 9 травня радянські війська звільнили Севастополь.

Під Львовом, у районі Бродів, було розгромлено 8 дивізій вермах та 27 липня був звільнений Львів. У серпні, в результаті Ясько-Кишинівської операції визволено межиріччя Дністра-Дунаю, з містами Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Рені. На початку жовтня в ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилось визволення території України. 27 жовтня було визволено місто Ужгород.

6. Культура України в роки війни

Внесок України в перемогу. В умовах окупації України різноманітні заклади науки й культури функціонували на територіях інших республік. Працівники вузів, технікумів УРСР і забезпечували підготовку необхідних фронту й тилу спеціалістів, здійснювали наукові дослідження, проводили активну оборонно-масову роботу. В лютому 1942 р. у Кизил-Орді (Казахстан) почав роботу Об'єднаний український державний університет у складі викладачів і студентів Київського та Харківського університетів.

Академія наук УРСР в евакуації згуртувала навколо себе найбільш досвідчених фахівців з багатьох галузей наукових знань. Інститут електрогазозварювання на чолі з Євгеном Пагоном впровадив нові методи електрозварювання у виробництві танків та інших видів озброєння. Інститут клінічної фізіології створив цінні препарати для лікування ран і переломів кісток. Колектив інституту біохімії створив препарат, що сприяв згортанню крові.

Війна активізувала творчі сили українських письменників і поетів (П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, А.Малишко та ін.), їх твори пронизані високим патріотичним духом й глибокою вірою в перемогу. Активну творчу діяльність розгорнули Київський драматичний театр ім. І.Я.Франка, Харківський драмтеатр ім. Т.Г.Шевченка, Сумський драмтеатр та багато інших.

Вийшли художні фільми: "Як гартувалась сталь" режисера Марка Донського, "Партизанив степах України" І.Савченка. Найвищим досягненням радянської кінематографії у роки війни вважається фільм "Райдуга" М.Донського. Ця картина одержала "Оскара" - премію Академії кіномистецтва США, Золотого лева на VII Венеціанському міжнародному кінофестивалі (1946 р.).

На окупованій загарбниками території України теж не вщухало культурне життя. Спершу окупанти не звертали уваги на спроби відродження мистецьких та літературних осередків. Проте пізніше вони перейшли до тактики знищення національної інтелігенції-так, загинули в Києві відомі поети Олесь Ольжич (Кандиба), Олена Теліга у Харкові було розстріляно академіка Бекетова та ін. На території України окупанти пограбували 151 музей, знищили Харківську картинну галерею, вивезли багато старовинних рукописів та цінних книг. Великих втрат зазнав історичний заповідник Києво-Печерська лавра. Значний внесок у перемогу над фашизмом зробив народ України. Близько 5,3 млн жителів України загинуло під час Другої світової війни. Кожний п'ятий воїн Червоної армії був з УРСР. За мужність та відвагу в боях проти загарбників понад 2070 українців були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, причому 31 з них - двічі й один І.Кожедуб - тричі. За самовіддану боротьбу партизани та підпільники країни одержали майже 63,5 тис. урядових нагород із 152 тис. нагород, котрі одержали партизани всієї України. Багато українців, які билися проти фашизму в лавах руху Опору, одержали високі бойові нагороди від польського, чехословацького, румунського, угорського, італійського, французького та інших урядів.