Банківський нагляд - Васюренко O.B. - 3.2. Проведення попереднього контролю на етапі безвиїзного нагляду за діяльністю банків

Діяльність безвиїзного нагляду в Україні спрямована на виявлення на ранньому етапі потенційних проблем у будь-якому напрямі діяльності банків і своєчасного на них реагування шляхом внесення відповідних рекомендацій керівництву банків щодо їх усунення, а також застосування адекватних заходів впливу до банків-порушників.

Безвиїзний нагляд полягає в проведенні попереднього контролю за діяльністю банків на підставі даних фінансової та статистичної звітності банків як на індивідуальній, так і консолідованій основі, та іншої інформації, що надходить до Національного банку.

Суб'єктами проведення попереднього контролю є Департамент безвиїзного банківського нагляду Національного банку України та територіальні управління Національного банку України (рис. 3.2).

Завданнями попереднього контролю є такі:

— установлення контролю з боку Національного банку України за визначеними для банків обмеженнями та вимогами відповідно до розроблених періодичних форм звітності;

— проведення комплексного аналізу звітності банків та їх розрахунків економічних нормативів;

— створення інформаційної бази з метою використання її даних для прогнозування банківської діяльності та планування поточного контролю.

Проведення попереднього контролю дає можливість забезпечити перевірку дотримання банками встановлених вимог, розумне (з оптимальним ризиком) ведення ними власних справ. Водночас при проведенні попереднього контролю реалізується заборона або обмеження Національного банку щодо деяких видів банківської діяльності, здійснюється контроль за відрахуванням коштів до резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків, запроваджуються штрафні санкції щодо банків, які порушують економічні нормативи тощо.

Попередній контроль здійснюється на підставі звітності, яку Національний банк отримує від банків. Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 69) банки зобов'язані подавати Національному банку України фінансову і статистичну звітність щодо їх роботи, операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банків з метою оцінки фінансового стану банків.

Рис. 3.2. Проведення Національним банком України попереднього контролю на етапі безвиїзного нагляду за діяльністю банків

Також Національний банк має право вимагати від банків подання консолідованої фінансової звітності. При цьому Національний банк встановлює для банків: форми звітності та методику її складання; періодичність та строки подання звітності; структуру пояснювальної записки; мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх подання; методику складання консолідованої звітності.

В окремих випадках Національний банк має право вимагати подання разової та тимчасової звітності.

Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов'язаний подати Національному банку України у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт повинен містити таку інформацію: види діяльності, які здійснює юридична особа; інформація щодо суб'єктів господарювання, в яких особа має участь, що перевищує 10 %, зокрема: найменування та місцезнаходження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у власності цієї особи, види діяльності; баланс та звіт про прибутки цієї особи на кінець останнього фінансового року.

Національний банк України має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку.

Фінансова звітність банків, що подається до Національного банку України, має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку України на аудиторську перевірку банківських установ. Аудиторський звіт має містити: баланс банку; звіт про рахунки доходів та витрат; звіт про рух капіталу; таблицю строків активів та пасивів; інформацію стосовно достатності резервів та капіталу банку; інформацію стосовно адекватності бухгалтерського обліку, процедури внутрішнього аудиту та заходів контролю банку; висновок про те, чи відображає наданий банком фінансовий звіт дійсний фінансовий стан банку.

З метою вдосконалення нагляду та контролю за станом справ у банках Національний банк України розробив "Методичні рекомендації щодо порядку здійснення аналізу фінансового стану банку та складання звіту про моніторинг банку — юридичної особи". Методичні рекомендації мають на меті сприяти практичному впровадженню вимог Базельських принципів ефективного банківського нагляду (принципи 20—22) фахівцями служби банківського нагляду Національного банку України під час здійснення ними безвиїзного нагляду та практичного використання процедури аналізу фінансового стану банку, а також складання звіту про моніторинг банку — юридичної особи (висновку щодо діяльності банку). Метою впровадження цих методичних рекомендацій є:

— визначення єдиного й послідовного підходу до проведення аналізу фінансового стану банку;

— своєчасне виявлення ризиків (потенційних проблем) у діяльності банку, запобігання втраті банком капіталу, активів, настанню неплатоспроможності, забезпечення захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку;

- нагляд за дотриманням банками законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України;

— складання звіту, який має містити об'єктивні висновки та оцінку про діяльність (стан) банку, для підготовки пропозицій щодо подальшої стратегії нагляду за ним;

— здійснення безперервного процесу нагляду за діяльністю банків, підвищення ефективності служби банківського нагляду Національного банку України і забезпечення стабільності банківського сектору;

— моніторинг сфер діяльності банку, що потребують постійного нагляду або втручання служби банківського нагляду Національного банку України;

— накопичення, систематизація та аналіз інформації, отриманої службою банківського нагляду Національного банку України, як шляхом виїзного, так і безвиїзного нагляду для своєчасного вжиття заходів з метою уникнення або подолання небажаних наслідків у діяльності банку;

— розвиток наглядових підходів, що ґрунтуються на оцінці ризиків, та оцінка стійкості банку на основі збалансованого поєднання оцінок рівня дотримання банками пруденційних норм, установлених Національним банком України, з оцінками рівня прийнятих банком ризиків і якості управління цими ризиками.

Результати аналізу мають використовуватися під час визначення режиму нагляду за діяльністю банків, прийняття рішень про доцільність здійснення інспекційних перевірок, визначення їх тематики, а також характеру заходів впливу, що застосовуються до банків за поданням структурних підрозділів центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку України.

Для всебічного аналізу показників діяльності банків у Національному банку України створено інформаційну систему банківського нагляду. Вона містить: статистичну звітність, отриману за допомогою системи "New stat"; автоматизовану інформаційну систему "Досьє банків" (АІС "Досьє банків"); реєстр кореспондентських рахунків; єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за банківськими кредитами (ЄІС "Реєстр позичальників").

У складі автоматизованої інформаційної системи "Досьє банків" функціонують модулі: "Реєстрація банків", "Ліцензування банків", "Моніторинг банків", "Інспектування банків", "Узагальнена інформація по системі банків".

Модуль "Моніторинг банків" включає такі блоки: "Фінансовий стан банку", "Найбільші кредитори банку", "Картотека великих кредитів та інсайдерських позик". Цей модуль створено для забезпечення контролю за діяльністю банків на підставі даних звітності, максимальними розмірами великих кредитних ризиків і ризику на одного позичальника, а також для запобігання виникненню системних ризиків. Він розроблений на основі системи "New stat".

Блок "Фінансовий стан" містить основні показники діяльності банків у динаміці, обов'язкові економічні нормативи, показники раннього реагування та передбачає графічне зображення даних. Це сприяє здійсненню оперативного та стратегічного аналізу діяльності банків, формуванню ефективної політики нагляду за ними, вчасному застосуванню заходів впливу.

Основними завданнями щодо функціонування та розвитку автоматизованої інформаційної системи "Досьє банків" є створення нових модулів, розширення обсягів інформації, деталізація показників і застосування їх для виявлення системних ризиків, ефективності (результативності) діяльності банків тощо.