Ультразвукові хвилі можуть поширюватися у будь-якому середовищі: рідкому, твердому, газоподібному. Швидкість поширення у цих середовищах різна і залежить від їхніх властивостей. Частотна характеристика і довжина хвилі (менша, ніж у чутних звуків) значною мірою визначають особливості поширення ультразвукових коливань у навколишньому середовищі.
Ультразвук за способом передачі від джерела до людини буває:
• повітряним, що передається через повітряне середовище;.
• контактним, що передається на руки працюючої людини через тверде чи рідке середовище.
За спектром ультразвук поділяють на дві групи:
• низькочастотний, коливання якого передаються людині повітряним та контактним шляхом (від 1,2*10 у 4 ступені до 1,0*10 у 5 ступені Гц);
• високочастотний, коливання якого передаються людині тільки контактним шляхом (від 1,0*10 у 5 ступені до 1,0*10 у 9 ступені Гц).
Вплив ультразвуку на організм людини спричиняє головний біль; утому; підвищену збудливість; закладеність у вухах; відхилення з боку вестибулярного, слухового, зорового та інших аналізаторів;
порушення ендокринних та обмінних процесів; зміни функції серцево-судинної системи. У вираженій стадії захворювання відбувається органічне ураження центральної нервової системи, можливі діенцефальні кризи, психічні порушення, втрата працездатності.
Нормованими параметрами ультразвуку, утворюваного коливаннями повітряного середовища у робочій зоні, є рівні звукового тиску Lv (дБ) у третинооктавних смугах із середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 50,0; 63,0; 80,0; 100 кГц.
Нормованим параметром ультразвуку, що передається контактним шляхом, є пікове значення віброш вид кості у частотному діапазоні від 0,1 до 1,0* 10 у 3 ступені МГц або його логарифмічний рівень у дБ, який визначається за формулою:
де V — пікове значення віброшвидкості, м/с; V0 - опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5*10 у -6 ступені м/с.
Для ультразвуку при контактній передачі допускається застосовувати як параметр, що нормується, інтенсивність у ватах на квадратний сантиметр (Вт/см2).
Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 та ГОСТу 12.1.001-89 допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах із середньо-геометричними частотами 12,5; 16; 20; 25; 31,5-100 кГц на робочих місцях від ультразвукових установок наведено у табл. 3.4.
Таблиця 3.4. Допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах на робочих місцях
Середньогеометричні частоти третинооктавних смуг, кГц | 12,5 | 16 | 20 | 25 | 31,5-100 |
Допустимі рівні тиску, дБ | 80 | 90 | 100 | 105 | 110 |
Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах із середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63 кГц та вище подано у табл. 3.5.
Таблиця 3.5. Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах на робочих місцях
Середньогеометричні частоти октавних смуг, кГц | 16 | 31,5 | 63 та вище |
Допустимі рівні тиску, дБ | 88 | 106 | 110 |
Максимальне значення ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування протягом 8-годинного робочого дня, не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 3.6.
Таблиця 3.6. Максимальне значення ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування протягом 8-годинного робочого дня
Параметр, що нормується | Допустиме значення |
Віброшвидкість, см/с | 1,6*10 у -2 ступені |
Логарифмічний рівень віброшвидкості, дБ | 110 |
Інтенсивність, Вт/см2 | 0,1 |
Заходи боротьби з несприятливим впливом ультразвуку на організм людини аналогічні заходам захисту від чутних звуків:
1) зменшення випромінювання звукової енергії у джерелі при проектуванні (за рахунок підвищення номінальних робочих частот УЗ-установок);
2) локалізація дії ультразвуку конструктивними та планувальними рішеннями (розміщення УЗ-приладів в окремих приміщеннях, кабінах із дистанційним управлінням; улаштування систем блокування, застосування кожухів, екранів, облицьовки кабін та приміщень звукопоглинаючими матеріалами та ін.);
3) організаційно-профілактичні заходи (інструктаж, раціональний режим праці та відпочинку, медичні огляди, тимчасове або повне усунення від роботи в умовах інтенсивного ультразвуку);
4) індивідуальні засоби захисту (протишуми ВЦНДІОП, укладки ФПШ).
3.5. Електромагнітні випромінювання
3.5.1. Джерела електромагнітних полів
3.5.2. Характеристики електромагнітних полів
3.5.3. Вплив ЕМП на організм людини
3.5.4. Нормування електромагнітних випромінювань
3.5.5. Методи захисту від БМП
3.6. Захист від радіоактивних випромінювань
3.6.1. Природа іонізуючих випромінювань та їхня біологічна дія
3.6.2. Джерела радіоактивного забруднення. Принципи нормування і захисту навколишнього середовища