Банківське кредитування - Владичин У.В. - Короткі підсумки

1. Банківські установи повинні чітко організовувати процес кредитування для мінімізації кредитних ризиків банку та досягнення найбільшої ефективності і прибутковості. Умовно процес кредитування в банку можна поділити на попередній, підготовчий, основний та заключний етапи, кожен з яких характеризується сукупністю процедур та відповідних дій для здійснення кредитної операції.

2. На попередньому етапі кредитного процесу здійснюється подання позичальником клопотання на одержання кредиту та заповнення кредитної заявки, проведення кредитного Інтерв'ю та формування необхідної кредитної документації позичальника. При проведенні співбесіди з позичальником кредитні працівники можуть заповнювати заздалегідь підготовлені форми, які містять ключові питання щодо діяльності клієнта, майна, що надається у забезпечення, та характеру кредитної операції. На основі визначеного банком переліку позичальник подає документи, які проходять перевірку у юридичному відділі службі безпеки банку.

3. Підготовчий етап процесу кредитування полягає у визначенні кредитоспроможності позичальника та аналізі кредитного проекту, структуруванні кредиту та зарахуванні позичальника до відповідного класу за рейтингом надійності. Оцінювання кредитоспроможності позичальника полягає у всебічному вивченні кредитними працівниками банку як фінансового стану позичальника, так і його репутації, ділових якостей, а також у визначенні ризику кредитної операцій. При цьому банківські установи використовують різноманітні внутрішні і зовнішні джерела інформації. За результатами оцінювання кредитоспроможності позичальників зараховують до відповідного класу за рейтингом надійності. Структурування кредиту полягає у визначенні основних параметрів кредитної операції, зокрема, виду, суми та вартості кредиту, забезпечення, строку кредитування, способу видачі та погашення кредиту тощо.

4. Сутність основного етапу проявляється у розробці умов кредитного договору, прийнятті рішення щодо надання кредиту позичальнику та видачі кредитних коштів. Рішення щодо надання кредиту позичальнику приймається колегіально на засіданнях кредитного комітету банку. При цьому, перш ніж представити кредитний проект на кредитний комітет банку, на основі отриманих резолюцій від юридичного відділу, служби безпеки банку та відділу ризик-менеджменту кредитний підрозділ готує висновок про можливість кредитування даного клієнта. Рішення оформляється протоколом кредитного комітету і доводиться до виконання відповідним підрозділам банку. Після цього здійснюється видача кредитних коштів позичальнику.

5. На заключному етапі здійснюється супроводження кредиту та погашення позичальником основної суми боргу за кредитом і процентів за користування ним. Супроводження кредиту здійснюється не тільки до настання строку повернення коштів за кредитним договором, а й після цього. При цьому банк має здійснювати: контроль за цільовим використанням кредиту, умовами зберігання та станом заставного майна, періодичне оцінювання фінансового стану позичальника, розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, перенесення кредитної заборгованості на рахунок простроченої, роботу з проблемними кредитами. Погашення кредиту може здійснюватися позичальником аннуїтетними платежами, одноразово після закінчення строку дії кредитного договору, однаковими або різними частинами основного боргу за індивідуальним графіком,

6. На підставі прийнятого кредитним комітетом позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику, розробляються умови та підписується кредитний договір. Він має укладатися у письмовій формі і передбачати весь спектр взаємозв'язків банку і позичальника. Банківські установи, як правило, розробляють власні типові форми кредитних договорів залежно від характеру кредитної операції, методу кредитування та інших умов.

7. З метою мінімізації ризиків за кредитними операціями банківські установи здійснюють формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Банки формують резерви під стандартну та нестандартну заборгованість клієнтів. Розрахунок резерву здійснюється відрахуванням певного відсотка від чистого кредитного ризику за кожним наданим кредитом. При цьому чистий кредитний ризик визначається зменшенням валового кредитного ризику, класифікованого за ступенем кредитного ризику, на вартість прийнятого забезпечення.