Новітня історія країн Європи та Америки - Газін В.П. - Політичний та економічний розвиток країн Північної Європи у 80-ті роки. "Шведський соціалізм"

На початку 80-х років усі країни Північної Європи переживали кризу, спад виробництва, застій. Загальним явищем стали банкрутства. Атому заходи "жорсткої економії" застосовувались повсюдно. Проте вже з 1983 р. економічне піднесення охопило всі країни регіону.

Країни Північної Європи характеризувалися високопродуктивною соціальною економікою і адекватно високим життєвим рівнем, а також не менш високим рівнем розвитку демократії. І це попри далеко не ідеальні кліматичні умови та бідність природних ресурсів. У чому ж причини цього феномена? Найбільш яскраво це видно на прикладі Швеції. Основний чинник успіху — це розумне використання елементів ринкової економіки. Головне, вважають шведи, дозволити ринковим силам вільно виробляти матеріальні блага та цінності, а державі якомога рівномірніше розподіляти багатство, створене за умов приватної власності. Суть "шведської моделі" — поєднання динамічного ринку з досягненням соціальних цілей. Ця теза, що дістала назву "функціонального соціалізму", сформувалася ще на початку 30-х років. Смисл її простий: щоб було що розподіляти, треба раціонально використати найбільш ефективний шлях до створення національного багатства. Головні ознаки цього шляху — приватна власність та вільна ринкова економіка. Звичайно, у Швеції, як і в інших демократичних країнах, є

різні форми власності, однак приватна займає панівне становище і становить 90 % усього національного багатства. І про це не слід забувати, аналізуючи причини успіху так званого "шведського соціалізму".

У Швеції не прийнято керувати. У 14 міністерствах Швеції 2000 експертів, завдання яких полягає у тому, щоб вивчати стан справ і давати рекомендації економіці, фінансам, торгівлі тощо. їм допомагають організації типу "Експериментальна група для вивчення економіки" та ін. Свої міркування вони надсилають усім заінтересованим організаціям для детального розгляду. Одна з важливих особливостей цих досліджень — прагнення зберегти творчу ініціативу за певного втручання держави в економіку. Як бачимо, організація економічного життя країни поставлена на солідну наукову основу.

Стабільність економіки базується на трьох китах:

· прогнозування економічної рівноваги на найближчу перспективу (тенденції у сфері зайнятості, темпи росту інфляції і стан зовнішнього та внутрішнього платіжних балансів);

· контроль за капіталовкладеннями, їх цілями та обсягами;

· розподіл ресурсів серед населення, вирівнювання можливостей кожної людини.

Шведи, дотримуючись універсальних загальнолюдських законів, порушення яких — дорога у глухий кут, зуміли створити суспільство благополуччя. Рівень життя у Швеції — один з найвищих у світі. За цим показником Швеція посідає шосте місце у світі, а за рівномірністю розподілу доходів усередині країни — перше. Союз фермерів з лихвою забезпечує всіма необхідними продуктами країну. Держава через комуни покриває квартплату, якщо вона надто обтяжує бюджет шведської сім'ї, на кожну дитину до 16 років виплачується близько 5000 крон на рік, а тим, хто має лише одного з батьків, — ще більше. Кожен член суспільства має високий юридичний, соціальний і побутовий захист. З іншого боку, швед не ремствує на високі податки. Допомогти ближньому, тому, кому не повезло, стало загальноприйнятим правилом. Високий гуманізм — прекрасна нагорода за багаторічне формування національного менталітету. До страйків шведи, як і інші північно європейці, вдаються лише у крайніх випадках.

У Швеції досить поширені кооперативи, в яких панує дух свободи і демократії. Щоб стати членом кооперативу, не обов'язково в ньому працювати. У будь-якому з 1800 супермаркетів можна зробити внесок у касу, щоб стати співвласником і членом кооперативу, причому, за схемою: один член — один голос. Самі ж супермаркети мають власне виробництво, серйозно конкурують з компаніями, збивають ціни і працюють за принципом: заробляти не за рахунок інших, а один для одного.

Неабияку роль у "шведській моделі" відіграють також риси скандинавського менталітету, такі як висока працездатність, акуратність, пунктуальність, доброзичливість, вимогливість людини до себе, спокійність та небагатослівність, господарська впевненість у собі тощо.

Слід зазначити також, що на рахунок так званого шведського соціалізму існує чимало навмисних інсинуацій та помилкових суджень. Проте далеко не всі, хто захоплюється "шведським соціалізмом", згодні рівнятися на шведський, а точніше скандинавський, менталітет у ставленні до праці, до ближнього, виконання громадських обов'язків.

У зовнішньополітичному плані Північна Європа останнім часом зробила цілий ряд рішучих кроків у бік європейської економічної та політичної інтеграції. Запорука цьому — високий рівень економічного розвитку та зрілість демократичного життя в суспільних стосунках. З 1 січня 1995 р. Швеція та Фінляндія стали повноправними членами Євросоюзу. Що ж до Норвегії, то референдум з питань вступу до Євросоюзу не набрав тут потрібної кількості голосів. У цьому теж своєрідна перемога демократичного волевиявлення норвезького народу.