Археологія України - Залізняк Л.Л. - Передмова

Україна відома в Європі надзвичайним багатством археологічних пам'яток. Це зумовлено її вигідною позицією на карті континенту. Три потужні міграційні потоки перетинали нашу країну з первісних часів. Близько 1 млн років тому з півдня через Балкани й Україну до Східної Європи переселялися найдавніші мешканці Європейського континенту. Близько 35 тис. років тому схоже цим же шляхом просувалися перші люди сучасного типу — Homo sapiens. Неолітичні мігранти з Балкан та Подунав'я принесли сюди відтворювальне господарство, остаточне утвердження якого в Україні пов'язане з приходом із Трансільванії трипільського населення. З південного заходу в Україну поширювалися прогресивні греко-римські, а пізніше — візантійські культурні впливи.

Численні міграційні хвилі накочувалися на Північно-Західну Україну з Центральної Європи починаючи від середнього палеоліту. Наприкінці палеоліту на Волинь та Полісся із заходу просувалися носії традицій культур лінгбі, свідер; у мезоліті — кудлаївка, яніславиця; у неоліті — лінійно-стрічкової кераміки, лійчастого посуду; в енеоліті-бронзі — кулястих амфор, шнурової кераміки, тшинецько-комарівської; за доби раннього заліза — гольштатської, милоградської, латенської, пшеворської, вельбарської.

Степи Надчорномор'я та Надазов'я були своєрідним коридором, через який протягом останніх трьох тисячоліть зі сходу котилися численні хвилі агресивних номадів (кіммерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, болгари, хазари, угри, печеніги, торки, половці, татаро-монголи).

Усі ці потужні міграційні потоки визначали драматичну історію України з найдавніших часів до пізнього середньовіччя і навіть до сьогодення. Вони залишили на теренах України безліч стоянок, поселень, городищ, курганів, могильників тощо.

Незвичайне багатство української археології дисонує з нечисленністю українських археологів, яких у кілька разів менше, аніж у будь-якій іншій розвиненій країні Західної чи Центральної Європи. Природа не терпить порожнечі, тож нестача "білих" археологів компенсується зростанням кількості "чорних", які по-варварськи грабують безцінні археологічні пам'ятки задля особистої наживи. Активізація інтересу багатих колекціонерів та бездіяльність правоохоронних органів фактично стимулюють цей кримінальний бізнес.

Різке скорочення фінансування державою наукових досліджень, у тому числі археологічних, призвело до падіння престижу професії науковця в очах молоді й, відповідно, до катастрофічного старіння кадрів, що поставило українську археологію на межу виживання.

Таким чином, фахова підготовка молодих, здібних дослідників — одна з найважливіших, нагальних проблем сучасної археології в Україні. Необхідною умовою її успішного розв'язання є створення сучасного, цікавого навчального посібника з археології України. Вирішити це актуальне питання української археології спробував авторський колектив пропонованого видання.

Книга написана відомими археологами, які з 70-х років XX ст. працюють у провідній археологічній установі України — Інституті археології НАНУ. Вміщені в ній курси лекцій тривалий час читаються їх авторами студентам магістерської програми "Археологія та давня історія України п Національного університету "Києво-Могилянська Академія ". Численність авторського колективу пояснюється тим, що вперше кожен розділ посібника з археології України написано не просто археологом, а провідним фахівцем з даної проблематики. Розділ "Кам'яна доба " підготував д-р іст. наук, проф. Л. Л. Залізняк; "Епоха енеоліту-бронзи " — д-р іст. наук, проф. В. В. Отрощенко; "Доба раннього заліза" — канд. іст. наук К. П. Бунятян; "Антична цивілізація в Північному Причорномор'я" — д-р іст. наук В. М. Зубар; "Давні слов'яни та їхні сусіди " — д-р іст. наук Р. В. Терпиловський; "Епоха Київської Русі" — член-кореспондент НАНУ, проф. О. П. Моця. Вступну лекцію написала канд. іст. наук К. П. Бунятян. У багатьох випадках автори пропонують власне бачення ключових проблем археології України і свій підхід до їх вирішення, чим пояснюються певні відмінності у структурі та стилі викладу.

Навчальний посібник розрахований насамперед на студентів перших курсів історичних факультетів, які слухають нормативний курс "Археологія України ", а також тих, хто вивчає археологію чи просто цікавиться давнім минулим України.