Історія зарубіжної літератури XVII - XVIII століття - Давиденко Г.Й. - ПЕРЕДМОВА

Курс "Історія зарубіжної літератури XVII- XVIII століття" — гуманітарна дисципліна, яка логічно продовжує вивчення історії зарубіжної літератури студентами педуніверситетів незалежно від вибраної ними форми навчання. Тому перед викладачем стоїть відповідальне завдання — залучити їх до скарбниці світової мудрості, зацікавити неперевершеними творами зазначеної доби, пробудити бажання прочитати їх, і осмисливши, зміцнити підвалини духовності, моралі.

Програмою курсу передбачено:

• виявлення світового значення та особливостей розвитку зарубіжної літератури XVII—ХУЛІ століття;

• розкриття специфіки естетичних систем окресленої доби;

• характеристика художніх напрямків;

• аналіз етапів літературного розвитку і творчості найвагоміших письменників;

• вивчення закономірностей взаємодії загальних тенденцій, національного і особистого в літературному процесі;

• засвоєння теоретичних знань у межах вивчення питань формування літературних жанрів, еволюції художньої форми.

На вивчення курсу навчальними закладами відводиться різна кількість годин. Мінімальна кількість аудиторних годин— 40 : 30 годин— лекції, 10 годин — практичні заняття, додатково 20 годин — самостійної роботи. На заочній формі навчання кількість годин значно зменшена. На лекції відводиться 6 годин, на практичні заняття — 2 години, на самостійне опрацювання 31 годину.

Дисципліну можна викладати і за кредитно-модульною системою. Компонування тем на модулі подано у робочій програмі для денної форми навчання. Результати діяльності студентів оцінюються за 100-бальною системою за такими формами контролю: поточний — виступ на практичному занятті (до 5 балів), ведення читацького щоденника (до 5 балів), вивчення творів напам'ять (до 5 балів), виконання домашніх індивідуальних занять (до 40 балів: кожне індивідуальне завдання оцінюється до 5 балів; тематичний (за модулем) контроль (тестування) — до 50 балів(кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал). Підсумковий контроль — виставлення семестрової оцінки студентам, які опрацювали теоретичні теми і практично засвоїли їх. Усі оцінки виставляються у відомість.

За результатами поточного контролю та виконання домашніх індивідуальних завдань студенти, які отримали від 90 до 100, балів можуть бути звільнені від підсумкового контролю та отримати оцінку "відмінно", від 80 до 90 балів — "добре", від 70 до 80 балів — "задовільно".

Для заочної форми навчання передбачається написання домашньої контрольної роботи за варіантами.

У результаті вивчення предмета студенти повинні вміти:

• вирізняти основні методологічні підходи до змісту та характеру цінностей художніх творів XVII—XVIII століття;

• користуватися категоріальним апаратом зазначеної доби;

• орієнтуватися в основних філософських концепціях доби Просвітництва;

• усвідомлювати світобачення й світорозуміння періоду XVII століття та доби Просвітництва;

• розрізняти жанри художньої творчості й видів мистецтва;

• володіти творчим підходом до аналізу творів художньої літератури у контексті зазначеної вище доби;

• збагачувати власну духовну культуру через самоосвіту.

Завдання посібника — сприяти вивченню та засвоєнню основних питань з теорії та історії зарубіжної літератури XVII—XVIII століття для денної та заочної (дистанційної) форми навчання студентів ВНЗІ—IV рівня акредитації.

Він складається із чотирьох розділів. У першому розділі подається навчальна програма курсу "Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття", варіанти "Робочої програми", перелік художніх текстів для обов'язкового читання і вивчення напам'ять. У другому розділі студентам запропоновані лекційні матеріали з кожної теми, які передбачено робочою програмою. Після теми подаються питання для самоконтролю. Розділ третій — практичний курс, побудований як аналіз одного окремого твору. Практичні заняття містять план, завдання для підготовчого періоду і список літератури. До них подані інструктивно методичні матеріали. Тема практичних занять методично виправдана, оскільки сприятиме більш поглибленому засвоєнню тексту з метою кращого його розуміння, отримання естетичної насолоди від читання, конкретизації уявлення про творчість окремих митців. Практичні заняття передбачають теми, необхідні майбутньому вчителю в його педагогічній роботі, оскільки всі вони включені у шкільну програму. У цьому ж розділі подається тематика для СРС і методичні рекомендації до її виконання, домашня контрольна робота за варіантами і методичні рекомендації до її написання (для заочної форми навчання), коригуючі матеріали: тести, орієнтовні запитання для іспиту та заліку, критерії оцінювання знань студентів.

Четвертий розділ — додатково-бібліографічний. У ньому подаються додаткові навчальні матеріали: логічні схеми, ілюстрації, карти, словник термінів і понять, відповіді до тестів, бібліографія.

Посібник стане в нагоді студентам гуманітарних факультетів, а також студентам вищих навчальних закладів, які вивчають курс "Культурологія" у тій частині, що стосується культури XVII—XVIII століття.