Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - Переднє слово

Минуло дванадцять років з часу проголошення незалежності України. За ці роки в нашу історію, науку, культуру, мистецтво повернулося багато імен — відомих і маловідомих, колись знеславлених, знищених і забутих, представників різних національностей. Свого часу вони самовіддано утверджували українську духовність, були її будителями й оборонцями. Водночас у вирі бурхливих подій, безкомпромісного зіткнення думок, прийняття різних, іноді протилежних рішень були відкинуті імена багатьох наших співвітчизників, які через політичні обставини або власні світоглядні уподобання віддавали данину радянському режимові. Редакційна колегія і робоча група, розпочинаючи роботу над довідником »Провідники духовності в Україні», насамперед враховували, що кожний із них є часткою вітчизняної історії, і ставили собі за мету з позицій сьогоднішнього дня дати неупереджену оцінку внеску цих постатей у становлення та розвиток Української держави.

Хронологічно довідник охоплює період з X по XX ст. і складається з п’яти розділів.

У першому розділі подано імена тих, хто за своїм службовим обов’язком мав творити національну державність. їм належало робити цю важку, часом невдячну, але благородну справу задля майбуття свого народу. Складним було їхнє життя, воно випробовувало їх славою і ганьбою, визнанням і несприй-няттям. На їхню долю випали почесті й переслідування, шана й забуття, однак вони назавжди залишилися на скрижалях історії.

В історії України величезне значення споконвіку мала церква, її діяльність була пов’язана з розвитком духовних цінностей людини. Представники церкви зробили вагомий внесок у формування ментальності народу, розвиток науки, культури, освіти, літератури, адже серед них було багато всебічно обдарованих особистостей — письменників, публіцистів, істориків, філософів, культурно-освітніх діячів, педагогів. Кожна їхня проповідь сприймалася як пророча, вони освячували виступи знедолених проти іноземних поневолювачів, радісні й сумні події в житті свого народу, а храми та монастирі ніколи не відмовляли людям у порятунку від ворогів.

Чи не найактивнішою у становленні української духовності на всіх етапах історії нашої держави була роль письменників, публіцистів, видавців. Найкращі, найталановитіші з них жили життям свого народу, були виразниками його мрій і сподівань, боротьби і звершень. Вони сповістили світові про мелодійну й вишукану українську мову, яка разом з іншими високороз-виненими (грецькою, французькою, латинською, італійською, іспанською) сягає корінням у сиву давнину. Нею можна висловлювати найпотаємніші людські почуття, в художній формі відтворювати минуле народу, прозирати в майбутнє, провіщати його нелегку, але щасливу долю.

Представникам української науки і освіти присвячено наступний розділ. Історики й мовознавці, математики і географи, природознавці й лікарі — вони завжди були рушійною силою на шляху прогресу нашої держави в усі періоди її розвитку.

Україна має сузір’я талановитих синів і дочок, про яких ідеться в останньому розділі довідника. Він охоплює постаті видатних українських митців — музикантів, композиторів і співаків, художників, скульпторів, архітекторів і акторів, а також дослідників мистецтва. Своєю творчою працею, своїм талантом вони служили народові, відображали життя в усьому його розмаїтті. Неперевершені художні полотна, величні архітектурні споруди, досконалі музичні твори свідчать про невичерпність талантів нашого народу.

Редакційна колегія не ставила собі за мету охопити всі імена і вмістити на сторінках порівняно невеликого за обсягом довідника всі відомості про їхнє життя й діяльність. Більшою мірою увагу зосереджено на постатях тих, про кого впродовж багатьох років згадували і писали мало або й цілеспрямовано викреслювали з історії.

І. КУРАС, доктор історичних наук, професор, академік НАН України, віце-президент НАН України