Український історик
Народився 8 лютого 1922 р. у с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині у родині хліборобів. Закінчивши семирічну школу, навчався у технікумі, у військовому авіа-технічному училищі. З 1942 р. перебував на фронті.
Здобувши після війни вищу освіту, присвятив себе викладацькій і науковій діяльності. Досліджував проблеми вартості й ціноутворення, зокрема 1967 р. опублікував книгу »Видатки виробництва і ціноутворення в крупносерійному і масовому машинобудуванні».
Подальша доля вченого склалася незвичайно: професор-економіст за фахом, який досяг високих наукових рангів, став відомим істориком. Насамперед його зацікавив прадавній період української історії, що сягав кількох тисячоліть до зародження Київської Русі. За часів, коли переслідувалося кожне нове слово про джерела і коріння українського народу, це була подвижницька праця.
Г. Василенко науково довів, що епохи зарубинецької, черняхівської культур — це наша історія, стародавні племена агафірсів, гелонів, неврів, меланхленів — наші далекі пращури, а легендарні гуни жили в Придніпров’ї. Ці та інші відкриття вчений виклав у працях »Руси» (1900) і »Велика Скіфія» (1991).
Помер 19 січня 1994 р.
ІВАЩЕНКО Григорій Григорович
ВЕРЗИЛОВ Аркадій Васильович
ВЕРНАДСЬКИЙ Володимир Іванович
ВОВК (Волков) Федір Кіндратович
ВОЗНЯК Михайло Степанович
ВОЛИНСЬКИЙ Петро Костьович
ВОЛОБУЄВ Михайло Сидорович
ВОРОПАЙ Олекса
ГАЛШКА (Єлизавета) Василівна Гулевичівна