Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ГУДЗІЙ Микола Каленикович

Український та російський учений, літературознавець

Народився 3 травня 1887 р. в м. Могилеві-Подільському Вінницької області. У 1911 р. закінчив слов’яно-російське відділення історико-філологічного факультету Київського університету. Ще будучи студентом надрукував свою першу наукову статтю »Прения живота и смерти» и новый украинский его список» (1910). Після закінчення навчання залишився працювати в Київському університеті. З 1918 р. — викладач Таврійського університету (м. Сімферополь), з 1922 — професор Московського університету. Протягом 1938—1947 рр. очолював відділ давньої російської літератури і літератури XVIII ст. в Інституті світової літератури ім. М. О. Горького АН СРСР. У 1957—1963 рр. завідував відділом давньої української літератури Інституту літератури АН УРСР. З 1945 р. — академік АН УРСР.

У своїх наукових дослідженнях основну увагу приділяв вивченню давньої літератури з часів Київської Русі до XVIII ст. Уклав хрестоматію давньоруської літератури (1935) та підручник »Курс давньоруської літератури» (1938). Серед наукових інтересів М. Гудзія особливе місце посідало »Слово о полку Ігоревім». Він автор цілої низки праць, присвячених різним аспектам дослідження цієї літературної пам’ятки. В 1938 р. виступив ініціатором святкування 750-річчя написання твору.

Важливою працею М. Гудзія є »Литература Киевской Руси и украинско-русское единение XVII—XVIII в.», де було чітко визначено роль давньої київської літературної спадщини в контексті літературної традиції слов’янських народів. Зусиллями М. Гудзія було укладено збірку »Українські інтермедії XVII—XVIII ст.», яка стала першим науковим виданням творів цього оригінального жанру української літератури. Глибоким і неординарним є дослідження М. Гудзієм »Енеїди» І. Котляревського.

У своїх наукових працях особливу увагу приділяв проблемі співвідношення традиції і новаторства, їх взаємодії та синтезу. Був одним із редакторів 90-томного видання творів Л. Толстого (текстологічно опрацював 10 томів), головою редколегії зібрання творів Т. Шевченка, В. Стефаника.

Науковий доробок М. Гудзія став важливою віхою в історії дослідження літературної спадщини Київської Русі та давньої української літератури.

Помер 29 жовтня 1965 р.