Філософія родознавства - Черепанова С.О. - Символіка орнаментації та кольорів писанки.

До поширених видів декоративно-ужиткового мистецтва східних слов'ян належить писанкарство.

Образ світового яйця відомий у багатьох міфопоетичних традиціях: ведійській, єгипетській, китайській, фінській та ін. Від X—XII ст. відомі керамічні писанки з Києва, Галича, Чернігова, Волині.

Розписи українських писанок містять рослинні візерунки, космогонічні мотиви, стилізовані зображення солярних і лунарних знаків, зірок, світового дерева, зображення бо-гині-праматері ("Берегиня", "Богиня", "Княгиня") (Біняшевський, 1968).

Звичай дарувати курячі яйця на знак приязні та щирого вітання виник задовго до християнських часів. Згодом писанка стала символом Воскресіння Ісуса Христа і Великодніх святкувань.

Поширені стилі розпису писанок — геометричний, рослинний, анімалістичний. Сюжети розпису мають реальну основу: "сонечко", "троянди", "сороки" тощо.

Побутують різні види писанок і методи оздоблення великодніх яєць, зокрема дряпанка, мальованка, воскова писанка. Вощані писанки дещо складніші за технікою. Виготовляли монастирські писанки (при монастирях), які оздоблювали бісером, візерунками з фольги та ін.

Орнаментація писанок має давню традицію. Наприклад, "дерево життя" — символ безсмертя людини; восьмираменна зірка ("звізда" або "рожа") — символ сонця; "спіраль" — символ нескінченності життя. Мотив спіралі має народні назви — "кучері", "хвостики ластівки", "баранячі ніжки"; "ламаний хрест", "свастика" (народна назва — "вітрячки") — символ сонця і вогню. Трикутник — символ трьох стихій, води, повітря, вогню, а також засвідчує єдність матері, батька, дитини. Сорок клинців-трикутників — символ життя, кожен клинець має свій зміст і молитву-присвячення Сонцю, Місяцю, зорям, стихіям, родині (народження, добро, щастя тощо).

З настанням християнства давня символіка набула нового сенсу. Хрест — символ чотирьох стихій (земля, вода, повітря, вогонь) став символом християнства. "Риба" — символ здоров'я, у християнстві — символ Ісуса Христа. Грецьке слово ісhthys — "риба" складено із початкових літер грецьких слів у значенні "Ісус Христос. Син Божий, Спаситель".

Кольори писанки символізують певні побажання: червоний — символ сонця, радість життя, а для молоді — любов і надії на вдалий шлюб. Бронзовий — родючість і багаті дари Матері-Землі. Блакитний — символ неба, здоров'я сім'ї й усієї родини. Жовтий колір — символ місяця та зірок, у господарстві означав урожай. Чорний з білим колір — шанування душ померлих. Фіолетовий — мудрість, рожевий — щедрість, золотавий — достаток, зелений — символ весни, воскресіння природи та ін. Тобто, чим більше кольорів, тим більше побажань.

Наукові дослідження розглядають ґенезу писанки, джерела, основні елементи орнаментації, символіку (Сумцов, 1891; Волсуновський, 1909; Щербаківський, 1926, 1990; Кара-Васильєва, 1992; Романець, 1992 та ін.).

З 1987 р. діє Коломийський музей писанкового розпису (Івано-Франківська обл.); тут експонується понад 2655 писанок; різноманітні техніки їх виготовлення за регіонами України та країн світу (Ласійчук, 1997).

Цікаві писанки має колекція Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові (С. Павлюк, Р. Чмелик, 2005).

Парк української писанки у Вегревіллі — своєрідний музей просто неба. Окрасою Канади і символом української громади стала писанка 20 м, яка крутиться на залізній опорі (автор оригінального проекту — буковинець Павло Цимбалюк).

Канадський музей Шмале Лунж має самобутню колекцію, яка вміщує писанки та декоративні яйця з багатьох країн світу: яйця з металу, каменю, мармуру, кришталю, тканини, вишукані малярські твори, виконані на яєчній шкаралупі (пейзажі, портрети).

Декоративні яйця виготовляли з різних матеріалів, наприклад, у Великій Британії — з фарфору, в СІІІА — із шоколаду, Італії — з локшини, Китаї — зі скла (зсередини їх віртуозно розписували тоненьким пензликом з одним-єдиним волоском).

Неперевершеними за виконанням і художнім оздобленням вважаються сувенірні пасхальні яйця відомої петербурзької ювелірної фірми Фаберже (засновник Густав Фаберже, 1814—1893). Таких сувенірів фірма виготовила — 54 (збереглося 45; з них лише десять експонує Оружейна палата, Москва).