Першим досвідом письменника у соціально-психологічному романі став твір "Арманс". У ньому описано історію кохання двох молодих людей - Арманс Зоілової і Октава де Малівера. Суспільний фон цього кохання - життя аристократичного салону маркізи де Бонніве в Сен-Жерменському передмісті Парижа часів Реставрації, з яким пов'язані герої родинними зв'язками. Октав належав до аристократичного середовища від народження, Арманс - бідна родичка маркізи де Бонніве, росіянка за походженням.
Зображення самого кохання героїв представлене у складному процесі - від перших туманних почуттів до трагічного фіналу. Тут Стендаль-реаліст вперше по-художньому виконав науково обґрунтований ним раніше "математичний" точний аналіз "людського серця" з урахуванням усіх об'єктивних факторів, які визначили природу особистості й долю героїв.
На першому романі письменника ще лежав штамп своєрідного художнього експерименту. Проте він завідчив, що письменник знайшов свій шлях у літературі, свій жанр і стиль психолога-аналітика.
Останнім шедевром Стендаля став роман "Пармський монастир" (1839). Основою для його створення послужив давній рукопис, у якому розповідалося про скандальні походеньки папи римського Павла III Фарнезе. Зберігаючи лише загальну схожість з документальним джерелом, ця книга стала яскравим прикладом творчої самобутності й майстерності письменника-реаліста.
Свій твір автор присвятив Італії, яка полонила його ще в роки юнацтва. Можливо, саме тому роман був створений у грандіозно короткі строки - лише за 53 дні.
Хронологічно книга ніби поділена на дві частини. У першій - Італія часів республіканських війн Наполеона, який звільнив країну від довготривалого австрійського поневолення. У другій - Італія, яка знову підпала під ненависне гноблення реставрованої монархії та чужинців. Місце основних подій - Парма, дрібне князівство країни, яка позбавлена цілісності й національної незалежності.
Головні герої - Джина П'єтранер і Фабріціо дель Донго - пристрасні та яскраві, цілеспрямовані й різнобічні натури. Свого часу Джина заради кохання до бідного італійського офіцера П'єтранера, прибічника Наполеона, пішла проти свого знатного роду і назавжди була позбавлена родинного спадку. Вона підтримувала свого чоловіка у вірності Наполеону. Відповідне виховання дала вона і своєму племіннику Фабріціо. Втеча до Франції для участі в битві під Ватерлоо - справжній початок біографії Фабріціо, долею якого визначена центральна лінія сюжету роману.
Знову кумиром головного героя став Наполеон. Але, якщо для Жюльєна Наполеон був зразком щасливого і швидкого кар'єрного росту, для Фабріціо він - визволитель Італії, герой революції, носій її ідей, сподвижник усіх великих починань.
Битві під Ватерлоо, яка пов'язала обидві частини роману, відведено важливу роль. Саме тут герой втратив свої юнацькі ілюзії, з якими раніше пов'язував свій громадянський обов'язок і активну діяльність на користь суспільству. Герой розчарований. Повернувшись на батьківщину, покинутий за вірність Наполеону батьком-феодалом, запідозрений пармською поліцією у революційній діяльності, Фабріціо відчував себе вигнанцем у суспільстві. Тільки опіка тітки Джини, яка стала герцогинею Сансеверина, забезпечила йому відповідну безпеку.
Герой бездумно розтрачував себе в любовних походеньках та інтригах. Фабріціо реалізував себе як особистість у коханні-пристрасті до Клелії Конті. Сторінки, присвяченні коханню двох молодих людей, - найчуттєвіші в романі, написані в стилі авантюрно-пригодницького роману, насичені подіями, що змінювали одна одну. На перший погляд, взаємне кохання стало гарантом щастя, але воно приречене на трагедію, бо зародилося і розвивалося в далеко не ідеальному світі. Фабріціо, втікши з в'язниці, знову туди повернувся, бо це єдине місце, де він міг бачити Клелію.
Не менш драматично склалася і доля Джини. Діяльна, життєлюбна, пристрасна, вона протистояла пармському двору, захищаючи свою незалежність і щастя. II непокірність і вільнолюбство зробили її особливо небезпечною в очах принца Парми і місцевих лібералів. Але Джину глибоко поважали і любили прості люди, серед яких особливо виділялися слуга Лодовіко і благородний "розбійник", поет-революціонер Ферранте Палле, готові заради неї на найризикованіші вчинки. Палле і розв'язав конфлікт Джини з принцем. Піднявши повстання, яке завершилося смертю принца, він підтримав тих, кого переслідували тирани.
Позитивним героям роману протиставлені ті, хто втілював режим Реставрації: принц Парми, міністр юстиції Рассі, генерал Конті. Саме ці герої розіграли придворну політичну комедію. Гострим критицизмом, злою іронією і сарказмом змальовано у творі придворну мораль епохи Реставрації.
Книга "Пармський монастир" стала виявом зрілої майстерності творця соціально-психологічного роману у сфері реалістичного відтворення самого процесу супротивного життя людського серця.
Специфічні особливості роману:
o динаміка сюжету і внутрішня дія;
o сюжетні колізії виникають у світі сильних і яскравих почуттів головних героїв;
o посилення епічного, "фрескового", начала;
o гостро-сатиричний, гротескний стиль;
o відчутні риси авантюрно-пригодницького роману.
Творчий метод Стендаля
o використав прозорий і простий стиль;
o застосував точний метод у сфері психології;
o показав, що психіка героїв завжди визначена сукупністю соціальних умов, у яких вони жили і діяли;
o розкривав образ "зсередини";
o створив мемуарно-однострижневу композицію, яка дозволила сконцентрувати увагу не стільки на подіях, скільки на переживаннях;
o здійснив гнучкість переходів від епізодів до внутрішнього монологу, від діалогу до авторського коментаря;
o визнавав матерію єдиною основою Всесвіту, досвід і відчуття - єдиним джерелом пізнання;
o цінував силу логіки, могутність розуму;
o дотримувався ідеї природного прагнення людини до свободи і щастя. Він був переконаний, що люди народжуються для щастя.
Питання для самоконтролю:
1. Назвіть справжнє ім'я Фредеріка Стендаля. Чому він обрав собі такий псевдонім?
2. Ще дитиною Анрі розділив людей на дві категорії. На які саме? Що вплинуло на такий розподіл?
3. Чим було почуття кохання для Фредеріка Стендаля? Скільки різновидів кохання він виділив у своєму трактаті "Про кохання"?
4. Розкрийте романтичні та реалістичні тенденції романістики письменника.
1. Життєвий шлях письменника
2. Універсальність задуму, тематико-жанровий склад, основні принципи побудови епопеї "Людська комедія" О. де Бальзака
3. Ідейно-художній аналіз творів "Ежені Гранде", "Шагренева шкіра"
Творчий метод письменника
ЛЕКЦІЯ 14. Творчість Гюстава Флобера
1. Життєвий шлях французького письменника
Естетичні погляди Флобера
2. Характеристика творчості: "Лексикон прописних істин", "Саламбо", "Виховання почуттів", "Проста душа"
3. Творчий метод Флобера