Творчість Золя справила величезний вплив на розвиток натуралізму та реалізму в усьому світі. Еміль Золя започаткував у літературі філософську концептуальність і публіцистичність, він розробив прийом монтажу в романі замість традиційного для класичного реалістичного роману драматичного розвитку дії. Письменник створив новий тип роману, в центрі якого нерідко опинився "економічний організм" - ринок у "Череві Парижа".
Уже в перших романах натураліста проступала одна з характерних рис його стилю - поєднання деталізованого опису з образом-символом, у якому був сконцентрований головний зміст картини. Такими, скажімо, були описи зимового саду в помешканні Саккара ("Здобич") і картина центрального ринку в "Череві Парижа".
У романі "Черево Парижа" показано шлях до влади пройдисвіта та авантюриста на кшталт Ежена Ругона, змальовано те живильне середовище, що стало опорою для нового режиму - дрібна торгова буржуазія, котра вхопила свою частку здобичі від милостей імперії, усі ці "гладкі", самовдоволені міщани (родина Кеню).
Але за яскравим фасадом Другої імперії Золя побачив нещастя і знедоленість нижчих прошарків суспільства, стрімке падіння моральності та страхітливе лицемірство можновладців. Ці тривожні процеси в суспільному житті Франції він аналізував в романах кінця 70-х - поч. 80-х років ("Пастка", "Нана").
Роман "Пастка" був першим у творчості Золя розлогим полотном із народного життя. Книга зробила письменника скандально відомим. Літературні сноби протестували, багато читачів відмовилися від передплати, і все ж за рекордно короткий термін роман витримав 30 перевидань. Гостра реакція певної частини публіки читачів пояснювалася тим, що у творі вперше з такою правдивістю було показано життя французьких низів.
У романі йшлося про драму родини Купо, про її фізичну та моральну деградацію. "Від банальності інтриги мене може врятувати лише велич і правдивість зображених мною картин народного життя. Позаяк я беру дурнувату, вульгарну і брудну обстановку, я повинен надати малюнкові більшої рельєфності", - писав Е.Золя про "Пастку". Таким чином, письменник поставив перед собою складне завдання: продемонструвати придатність для справжнього мистецтва будь-якого матеріалу, розширити відповідно до принципів натуралістичної естетики сферу художнього.
Праля Жервеза і покрівельник Купо, працелюбні та прості люди, намагалися облаштувати своє маленьке щастя, своє скромне родинне життя. Але з Купо трапився нещасний випадок на роботі, й це позбавило його можливості працювати. Він залишився без роботи й поступово спився, дедалі частіше навідуючись в шинок під назвою "Пастка".
Своїм романом Золя стверджував, що злидар приречений на загибель, що умови життя і праці неминуче призводили його до деградації і вимирання. Водночас романіст не забував дати й біологічну мотивацію того, що відбувалося в романі: крах Купо та Жервези пояснювався не лише соціальними, а й спадковими чинниками (Купо страждав від спадкового алкоголізму).
Еміль Золя особисто підкреслював "філософський зв'язок", який існував між "Пасткою" і наступним його романом "Нана". Зробивши головною героїнею роману куртизанку Нана, посиливши фізіологічний, сексуальний елемент у романі, автор хотів показати "розклад, що йде знизу, пастку, якій панівні верстви дають можливість вільно поширюватись". Образ Нани мав символізувати всю Другу імперію, її пишну зовнішність і розбещену сутність.
Незаперечним був вплив Золя на формування італійського веризму і творчість Г.Гауптмана, Т.Манна, Дж. Ґолсуорсі, Т.Драйзера, А.Барбюса, ЛАрагона та ін.
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте, у чому відмінність натуралізму від реалізму.
2. Е.Золя - теоретик натуралізму. Розкрийте положення його теорії.
3. Хто у французькій літературі став "літературним батьком" Еміля Золя?
4. Що стало поштовхом до створення письменником епопеї"Руго-Маккари"?
5. Який роман Еміля Золя став найбільшим виявом теорії натуралізму?
ЗАНЯТТЯ 1. "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер" - романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом
ЗАНЯТТЯ 2. Об'єктивність зображення історичного процесу і соціальних відносин у романі Вальтера Скотта "Айвенго"
ЗАНЯТТЯ 3. Процес вивільнення людської свідомості з-під влади церковно-аскетичних догм, пробудження третього стану у романі В. Гюго "Собор Паризької Богоматері"
ЗАНЯТТЯ 4. Засудження прагнення до збагачення як основної мети життя у казці Натаніеля Готорна "Золото царя Мідаса"
ЗАНЯТТЯ 5. Поєднання комічного та жахливого у новелах Е. А. По ("Вбивство на вулиці Морг", "Викрадений лист", "Золотий жук")
ЗАНЯТТЯ 6. Правдивість зображення місцевого колориту і справжнього іспанського характеру в новелі П. Меріме "Кармен"
ЗАНЯТТЯ 7. Показ трагедії сучасної людини у побутовому злочині за романом Фредеріка Стендаля "Червоне і чорне"
ЗАНЯТТЯ 8. Конфлікт між мрією та реальністю в романі Г.Флобера "Пані Боварі"
ЗАНЯТТЯ 9. Влада золота та її філософія у повісті Оноре де Бальзака "Гобсек"