Основи логістики - Дудар Т.Г. - 4. Особливості вибору постачальника

Однією із основних проблем в управлінні закупівельною діяльністю є вибір постачальника. Суть даної проблеми полягає в тому, що з-поміж великої кількості постачальників схожих матеріальних ресурсів потрібно відібрати одного, який би відповідав поставленим вимогам і був найнадійнішим партнером.

Процесу вибору постачальника передує ряд підготовчих етапів, серед яких:

1.Ідентифікація або переоцінка потреб - визначення потреб виробництва чи споживчих потреб, які ми повинні задовольнити;

2. Прийняття рішення "зробити чи купити" - перш ніж визначати можливих постачальників слід відповісти на основне питання: чи не вигідніше підприємству самому виробляти окремі види матеріальних ресурсів чим купувати в інших;

3. Визначення типів закупівель - найпоширенішими типами організації закупівель матеріальних ресурсів в залежності від їх тривалості і складності є: закупки, які постійно повторюються; модифіковані закупки, в яких змінюється постачальник або окремі параметри товарів; повністю нові закупки.

У випадку, якщо планується здійснювати закупки, які постійно повторюються - проблема вибору постачальника відпадає автоматично після першого обгрунтованого вибору. При інших же типах закупок пропонується дотримуватися наступної послідовності етапів вибору постачальника:

1. Пошук потенційних постачальників. При цьому можуть бути використані наступні методи:

♦ оголошення конкурсу (тендеру);

♦ вивчення рекламних матеріалів (каталогів, оголошень в ЗМІ, "стихійної" реклами);

♦ відвідування виставок і ярмарків;

♦ листування і особисті контакти з потенційними споживачами.

В результаті формується список потенційних постачальників, який постійно поновлюється і доповнюється.

2. Аналіз потенційних постачальників. Формується список критеріїв, яким повинен відповідати постачальник і товар, який ми плануємо купувати. До критеріїв, які найчастіше висуваються відносять:

♦ ціну товару;

♦ якість товару;

♦ віддаленість постачальника;

♦ строки виконання поточних і термінових замовлень;

♦ наявність резервних потужностей;

♦ психологічний клімат у постачальника (можливість страйків);

♦ післяпродажне обслуговування;

♦ фінансовий стан постачальника.

Після аналізу постачальників відповідно до поставлених критеріїв формується вибірка постачальників, з якими проводиться робота по підписанню договорів.

3. Оцінка результатів роботи з постачальником. Після підписання договорів розробляється спеціальна шкала оцінок, яка дозволяє розрахувати рейтинг постачальника. При цьому оцінюється діяльність постачальника по десятибальній шкалі по всіх визначених нами параметрах, встановлюється важливість кожного з параметрів у вигляді питомої ваги, пізніше значення параметрів і їх питома вага перемножуються, а результати сумуються.

Окрім визначених кількісних критеріїв оцінки постачальника існує також велика група якісних показників, які відіграють важливу роль в процедурі вибору, але погано піддаються визначенню. До таких показників відноситься імідж постачальника, відсутність негативних повідомлень про нього у партнерів по бізнесу або в засобах масової інформації, здатність іти на контакт і розвивати тривалі партнерські відносини і т.д. Негативна оцінка хоча б по одному із цих параметрів може викреслити постачальника зі списку можливих партнерів.

Відповідно до поданого загального алгоритму вибору постачальника, спочатку необхідно проаналізувати можливі джерела інформації про постачальників. Тривала практика аналізу ринку постачальників, що використовувалася різними компаніями, дозволяє виділити наступні основні джерела інформації: каталоги і прайс-листи; торговельні журнали; Інтернет-сайти; рекламні матеріали: фірмових каталогів, оголошень в ЗМІ; конкурси; банки і фінансові інститути офіційних органів; виставки і ярмарки (Експо-центр, ВВІД, галузеві і фірмові виставки та ін.); торги і аукціони; торговельні директорії ("Жовті сторінки", "Оптовик", "Товари і ціни" і так далі); торговельні представництва; власність дослідження; листування і особисті контакти з можливими постачальниками; конкуренти потенційного постачальника; торговельні асоціації; спеціалізовані інформаційні агентства і дослідницькі організації (наприклад, PIA "РосБизнесКонсалтинг"); державні відомства, реєстраційні палати, податкова інспекція, ліцензійні служби і ін., що мають відкриту для ознайомлення інформацію.

Більшість джерел не вимагають додаткового коментаря, але, наприклад, таке джерело, як "Власне дослідження", є досить містким може включати:

o неформальні особисті контакти з колегами, знайомими, конкурентами;

o неформальні особисті контакти і листування з можливими постачальниками;

o спілкування з конкурентами потенційного постачальника і так далі За кордоном основними джерелами інформації про постачальників є загальнодоступні і інформаційні довідники - каталоги, торговельні журнали, прайс-листи і т.д. Особлива увага приділяється Інтернету.

У різних обставинах на перше місце по важливості можуть виходити і інші чинники, скажімо, зручність розміщення", здатність забезпечувати попит, що швидко змінюється, і т. д.

5. Система доставки "точно-вчасно" в закупівельній логістиці

Заснована на однойменній логістичній концепції, система доставки "точно-вчасно" реалізує основну її ідею - доставку товарів, комплектуючих та матеріалів потрібної якості, в потрібній кількості, в потрібний час, в потрібне місце із найменшими затратами. Суть її полягає в тому, що попит на будь-якій ланці ланцюга доставки визначається попитом, який виникає в кінці ланцюга. Поки немає попиту в кінці ланцюга продукція не виробляється і не накопичується, не замовляються і не накопичуються комплектуючі.

Система доставки "точно-вчасно" (JIT) - це система виробництва і доставки комплектуючих або товарів до місця виробничого споживання чи продажу в торгівельній мережі в потрібній кількості і в потрібний час.

Протилежною за своєю суттю до системи доставки ЛТ є традиційна система накопичування запасів і очікування попиту. Основні відмінності між цими системами зображено на рисунку 5.4.

Рис. 5.4. Порівняльна характеристика традиційної системи постачання і постачання по методу "точно-вчасно" a -- схема постачання по методу "точно-вчасно"; б - традиційна схема постачання матеріальних ресурсів

Як видно з даного рисунка, шлях товарів від постачальника до споживача в умовах системи доставки ЛТ є значно коротшим. Проте, в цій системі не передбачено контролю якості зі сторони споживача.

Відповідно, дану функцію бере на себе постачальник. З цієї, а також ряду інших причин відносини між постачальником та споживачем, які дозволяють використовувати дану систему доставки, повинні носити характер довготривалих господарських зв'язків і будуватися на довгострокових контрактах.

Основні ефекти, які досягаються при використанні системи постачання JIT полягають в наступному:

o виключається ряд операцій з технологічного ланцюга системи постачання;

o скорочуються поточні запаси, оскільки предмети праці надходять або на виробничу ділянку або в торговельний зал;

o скорочуються страхові запаси, оскільки збільшується надійність поставок;

o скорочуються запаси в дорозі, оскільки скорочується час доставки;

o покращується якість продукції;

o збільшується надійність поставок, оскільки використовується спільна зацікавленість у функціонуванні системи JIT.

Проте, не зважаючи на це, даній системі притаманні також ряд недоліків, зокрема:

o вимоги, які висуваються до постачальника можуть здаватися йому занадто високими;

o віддаленість споживача може зробити частіші поставки товарів невеликими партіями економічно не вигідними;

o нестабільність попиту кінцевих споживачів, відбивається в кінцевому результаті на постачальниках;

o при орієнтації на одного споживача чи одного постачальника значно зростає залежність між ними і, відповідно, комерційний ризик кожної із сторін.

Вирішення цих проблем може полягати у вигіднішій пропозиції постачальнику одночасно із запевненням у своїй надійності. Це, наприклад, може бути пропозиція вищих цін закупівлі на перших порах, поряд із декларуванням більших штрафів за невиконання умов угоди.