Логіка - Жеребкін В.Є. - 10.4. Повна індукція

Повною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу.

Другий приклад. Слідчий, опитавши усіх нічних сторожів колективного господарства "Світанок", кожен з яких засвідчив, що він не бачив автомобіля, котрий цієї ночі проїздив по двору господарства, зробив узагальнюючий висновок: "Жоден із нічних сторожів господарства "Світанок" цієї ночі не бачив автомобіля".

У вигляді схеми умови від повної індукції можна записати так:

Повна індукція складається із засновків і висновку. Розрізняють засновки подвійного типу. 1. Засновки, у котрих виражені судження про окремі факти, їх у повній індукції стільки, скільки налічується предметів, що складають даний клас. 2. Один із засновків у повній індукції є судження, у котрому виражено знання про те, що перелічені предмети вичерпують собою клас досліджуваних предметів. У практиці мислення цей засновок звичайно не висловлюється, а мається на думці.

Повна індукція дає висновки не ймовірні, а достовірні. У цьому важлива перевага повної індукції. Основою достовірності висновків є те, що засновки у повній індукції вичерпують клас предметів.

Повна індукція застосовна не завжди. Вона можлива лише в тих випадках, коли кількість предметів, що складає клас, невелика, чітко обмежена і всіх їх можна вивчити.

У розумінні повної індукції серед логіків не існує єдиної думки. Розбіжності відбуваються щодо двох основних питань, а саме — питання логічної природи повної індукції про те, до яких умовиводів вона відноситься: індуктивних чи дедуктивних, та питання про те, чи дає повна індукція нове знання.

Одні логіки розглядають повну індукцію як правомірний вид індуктивних умовиводів. Інші, наприклад, вважають, що повна індукція — це несправжня, така, що здається індукцією, а по суті — це дедукція. Таке твердження робиться на тій підставі, що в повній індукції висновок не поширюється на нові, не розглядувані в засновках предмети, що в повній індукції ми не виходимо у висновку за межі того, про що йдеться у засновках.

Дійсно, у повній індукції висновок про клас предметів робиться на основі вивчення всіх предметів класу, висновок стосується тільки тих предметів, за якими ми спостерігаємо. У цьому полягає одна з особливостей повної індукції. Але в основі поділу умовиводів на дедуктивні та індуктивні знаходиться спрямованість ходу думки, а не те, чи виходимо ми у висновку за межі того, що дано в засновках, чи ні. У дедукції рух думки здійснюється від загального до окремого, від більш загального до менш загального. У дедукції до нового знання ми приходимо внаслідок докладання якогось знання до окремого предмета або частини предметів. Вихідним у дедукції є загальне, поширивши яке на одиничне, ми здобудемо нове знання про цей одиничний предмет.

В індукції рух думки здійснюється від окремого, одиничного до загального. Вихідним тут є не загальне, а окреме, через котре ми приходимо до знання загального. Чи буде загальне одержане шляхом вивчення всіх елементів класу, чи тільки частини їх — принципового значення не має. Хід думки і в тому, і в іншому випадку той самий. Отже, логічна природа повної і неповної індукції одна й та ж. Вони відрізняються одна від одної тільки структурою, пізнавальною роллю і сферою застосування. Тому повна індукція е умовиводом не дедуктивним, а індуктивним.

Не можна також погодитися з думкою про те, що повна індукція, оскільки у її висновках досліджувана ознака не поширюється на нові предмети, нібито не дає нового знання. Із того факту, що в умовиводах повної індукції розглядувана ознака не переноситься на нові предмети, ще не можна робити висновок про те, що у висновку повної індукції немає нічого нового. Висновок повної індукції — це не просто підсумовування засновків, а судження про клас у цілому, знання загального, тим часом, як ми мали знання лише про окремі предмети класу.

Завдяки тому, що повна індукція дає достовірні висновки, вона використовується в доказах. У судовій практиці, і особливо в експертизі, вона застосовується досить широко. Більше того, під час дослідження деяких об'єктів узагальнюючі висновки експертом можуть бути зроблені тільки у формі повної індукції. Так, експерт не може дійти висновку про характер дробу всієї партії патронів, що надійшли на дослідження, на підставі вивчення лише деякої частини їх. Дослідженими мають бути всі патрони. Так само, якщо на дверях наявні сліди злому, то експерт може зробити висновок про те, яким знаряддям нанесені наявні пошкодження, тільки на підставі дослідження усіх слідів і не може зробити певного висновку, вивчивши лише частину їх.