Логіка - Карамишева Н.В. - 6.3. Логічна модель наукового пізнання та знання

Наука є не що інше як відображення дійсності.

Ф. Бекон

Доведення і знання про те, що ця річ є, відрізняється від доведення і знання про те, чому вона є.

Арістотель

Наука формує об'єктивне, істинне знання про об'єкти, які вона досліджує за допомогою специфічних методів. Наукове знання - це результат пізнавальної діяльності вчених, що виражено в логічних формах поняття, висловлювання, умовиводах.

Використання логічних методів дає змогу аналізувати наукове знання, структуруючи його на види, типи, форми, визначати загальні принципи побудови систем наукового знання, перевіряти наукове знання на істинність.

На сучасному етапі розвитку науки виокремлюють такі види, типи, форми наукового знання:

1. Залежно від засобів отримання знання в процесі наукового пізнання, його поділяють на емпіричне (фактуальне) та теоретичне. Емпіричне знання формується й розвивається на підставі спеціально проведених спостережень і експериментів.

Наукове спостереження - метод наукового пізнання, раціональне визначено суб'єктом пізнання дослідження об'єктів (предметів, явищ, процесів, дій і подій), наприклад, спостереження над небесними тілами, природними явищами на Землі, над поведінкою людей.

У спостереженні виокремлюють етапи:

- визначення вихідних положень спостереження (предмета дослідження, мети, методу);

- процес спостереження;

- результат спостереження (отримання фактичних даних, визначення помилок у спостереженні, фіксування результатів спостереження в протокольних висловлюваннях).

Науковий експеримент - штучно створена пізнавальна ситуація, коли виявляють і досліджують основні, суттєві, специфічні властивості об'єктів пізнання.

Емпіричне знання виражається у формі наукового факту. Науковий факт є формою емпіричного знання, отриманого на підставі обробки результатів наукових спостережень й експериментів. З погляду сучасної логіки термін "науковий факт" - це логічна реконструкція того, що відображається в процесі експериментів і спостережень у формі знання, вираженого окремим висловлюванням або системою висловлювань, яке класифікується як фактуальне висловлювання (висловлювання про одиничне), "протокольне" висловлювання, за допомогою чого перевіряють істинність теоретичних положень науки.

Логічний зміст терміна "факт": це аналог того, що існує в світі в логічному континуумі. "Світ є сукупністю фактів, а не речей" (Л. Вітгенштайн). Образ факту в логічному континуумі - висловлювання (фактуальне висловлювання), що визначається як істинне або хибне (істина факту). Наприклад, космологія (наука про походження й еволюцію Всесвіту) на підставі спостережень за Всесвітом (Космосом) відкрила факт існування множинності Галактик. Відповідно, висловлювання "У Всесвіті (Космосі) існують гігантські системи (Галактики), які складаються з зірок, газу та пилу", є відображенням (аналогом) того, що реально існує у Всесвіті, а саме висловлювання визначається як фактуальне, що має значення істинності (істина факту).

Теоретичне знання трактується в таких значеннях: як узагальнення фактичних даних (наукових фактів) у формі емпіричної теорії; як суто дедуктивне знання, тобто отримане дедуктивним методом унаслідок логічного виведення із раніше набутого знання у формі дедуктивної теорії.

2. За видами (напрямами наукового пізнання) наукове знання поділяється на природознавче знання (природознавство), науково-технічне, гуманітарне та ін.

3. За типами: конкретно-наукове, загальнонаукове (загальнонаукові принципи пізнання, науково-дослідницькі програми), методологічне знання (формується на рівні метанауки).

4. За формою побудови наукове знання поділяється на проблему, гіпотезу та теорію.