Короткий зміст розділу
Пізнання в будь-якій галузі науки чи практичної діяльності починається з емпіричного пізнання - аналізу чуттєвих сприйняттів якостей та властивостей окремих предметів та явищ. У процесі споглядання однотипних природних та суспільних явищ дослідник зосереджує увагу на повторюваності певних властивостей у схожих обставинах. Стійка повторюваність наводить на думку про те, що вона не є індивідуальною, а загальною, притаманною всім явищам деякого класу предметів. Логічний перехід від знання часткового до знання загального здійснюється в цьому випадку в формі індукції (від латинського - наведення).
1. Загальна характеристика індуктивного виводу
*Індуктивним називають умовивід, в формі якого відбувається емпіричне узагальнення, коли на підставі повторюваності ознаки у явищ певного класу роблять висновок про їх приналежність усім явищам даного класу
Засновками індуктивного умовиводу є судження, в яких фіксується отримане досвідним шляхом знання про стійку повторюваність деякої ознаки Р у низки явищ - Б,, 82,8п, що належать до одного класу. Схема умовиводу при цьому буде такою:
Кожен елемент R має ознаку Р. Основною функцією індуктивних виводів у процесі пізнання є узагальнення або генералізація (від латинського generalis — загальний), тобто отримання загальних суджень, що виражають закон науки.
Індуктивні виводи є логічними процедурами, в формі яких узагальнюються результати досвідних досліджень. Повнота та завершеність досвіду суттєво впливає на характер логічного слідування, визначаючи врешті-решт необхідність (демонстративність) чи ймовірність (правдоподібність) індуктивних виводів.
Залежно від повноти та завершеності емпіричного дослідження розрізняють два види індукції: повну та неповну.
2. Повна індукція
* Повна індукція — це умовивід, в якому на підставі повторюваності ознаки у кожного предмета певного класу роблять висновок про приналежність цієї ознаки всім предметам даного класу.
Такого виду індуктивні виводи можливі лише у випадку, коли дослідник має справу з закритим класом предметів, кількість елементів якого є скінченна. Наприклад, європейські держави, планети Сонячної системи, студенти нашої групи тощо.
Схема умовиводу повної індукції має вигляд:
Кожен елемент Я має ознаку Р. Аналіз закритої множини предметів означає повноту і завершеність емпіричного дослідження точно зафіксованого класу. Через це відображені в засновках знання про кожен елемент класу слугують достатньою підставою для логічного переходу від кожного з предметів до всіх предметів даного класу.
Змістовна повнота емпіричного дослідження визначає необхідний характер виводів повної індукції. Тобто, якщо засновки такого виводу є істинними, то висновок про всі предмети даного класу теж буде істинним. Висновок повної індукції може бути як стверджувальним, так і заперечним, у залежності від якості суджень-засновків.
Застосування повної індукції в міркуваннях є обмеженим кількістю закритих множин предметів та явищ. Якщо неможливо охопити всі предмети даного класу емпіричним обстеженням їх, то емпіричне узагальнення здійснюється в формі неповної індукції.
3. Неповна індукція
* Неповна індукція - це умовивід, в якому на підставі повторюваності ознаки у деяких явищ певного класу роблять висновок про приналежність цієї ознаки кожному явищу даного класу.
Схема неповної індукції має такий вигляд:
Імовірно, кожен елемент множини Я має ознаку Р.
Неповнота індуктивного узагальнення полягає в тому, що обстежуються не всі, а лише деякі елементи класу - від Б, до 5п. Якщо у кожного з них знаходять повторювану ознаку Р, то роблять висновок про його приналежність всьому класу явищ. Саме тому для умовиводів неповної індукції характерне ослаблене логічне слідування - істинні засновки є підставою для отримання лише ймовірного (проблематичного) висновку. На цій підставі неповну індукцію відносять до правдоподібних умовиводів.
Суттєвий вплив на характер логічного слідування у виводах неповної індукції має спосіб відбору вихідного емпіричного матеріалу, який проявляється в систематичності формування засновків індуктивного виводу. За способом відбору розрізняють два види неповної індукції: індукцію через простий перелік, яка отримала назву популярної індукції, та індукцію через виключення, яку називають науковою індукцією.
5. Наукова індукція
6. Методи наукової індукції
Розділ 11. Доведення та спростування
Короткий зміст розділу
1. Поняття та структура доведення
2. Правила формально-логічного доведення
3. Пряме доведення
4. Непряме доведення
5. Поняття спростування та його види