Інфраструктура товарного ринку - Шубін О.О. - 3.8. Перспективи розвитку логістики

Бачення майбутнього в логістиці можна звести до трьох основних напрямків: 1) глобальна логістика; 2) інтеграція організацій України у світову логістичну мережу; 3) логістика "стрункого" виробництва. Перший і третій напрямки мають загальносвітове значення, другий — це проблема України.

Під терміном "глобальна логістика" розуміються стратегія і тактика створення, як правило, стійких макрологістичних систем, що пов'язують бізнес-структури різних країн світу на основі поділу праці, партнерства і кооперування у формі договорів, угод, спільних планів, підтримуваних на міждержавному рівні.

Рушійні сили глобалізації

На думку Д. Бауерсокса і Д. Клосса — провідних західних фахівців у галузі логістичного менеджменту, основними рушійними силами сучасної глобалізації є: 1) зростання рівня світової економіки, що триває; 2) експансія новітніх технологій; 3) розвиток та інтеграція макрорегіональних господарських структур; 4) нові можливості для формування глобальних логістичних ланцюгів (каналів); 5) реалізація процедур дерегулювання, проведених багатьма країнами для прискорення і здешевлення просування матеріальних потоків. На сьогодні економічне зростання характерне не лише для індустріально розвинутих країн. Воно помітно виявляється в багатьох країнах "третього світу". Активний обмін новітніми технологічними досягненнями (ноу-хау), результатами ефективних наукових розробок, винаходами сприяє зближенню економічних рівнів розвинутих країн, їх соціальній та господарській інтеграції.

Багатьом відомі приклади успішного формування макрологістичних регіональних структур і систем у країнах Європейського Союзу (ЄС), Південно-Східної Азії, Північної Америки, їхній досвід наочно підтверджує природне прагнення країн до регіональної інтеграції. Цьому сприяють подібність політичних систем, укладів життя населення, традицій, близькість історичних коренів, практика користування єдиними джерелами енергії та сировинних ресурсів, спряженість комунікацій, відсутність торговельних і митних бар'єрів. Разом з тим пошук нових резервів зростання і загострення конкуренції викликають прагнення багатьох компаній та фірм шукати нові ринки збуту, дешеві джерела сировини і трудових ресурсів за межами національних кордонів своїх країн.

Міжнародний поділ праці та кооперація привели до створення великої кількості транснаціональних компаній, що використовують у бізнесі глобальні логістичні ланцюги і канали. Перспективи їхнього розвитку пов'язані, насамперед, із можливим збільшенням віддачі на вкладений капітал, нижчими тарифами логістичних посередників у інших країнах, кращими фінансовими умовами. Створенню логістичних каналів сприяють великі міжнародні транспортно-експедиторські фірми, страхові компанії, що використовують глобальні телекомунікаційні мережі.

Зрештою, істотне значення для реалізації глобальної логістики мають процедури регулювання, проведені багатьма країнами для зняття торговельних, митних, транспортних і фінансових бар'єрів на шляху розвитку міжнародних торговельних соціально-політичних та економічних взаємин. Ці процедури полегшують рух капіталу, товарів та інформації через національні кордони.

Водночас не можна вважати, що всі обмеження на шляху розвитку глобальної логістики знято. Є багато бар'єрів, зумовлених різними причинами, у тому числі різними політичними системами, економічним і соціальним рівнем розвитку країн. Такі бар'єри є, наприклад, між країнами ЄС і Східної Європи, ЄС і Україною, США і ЄС, США і Мексикою, країнами ЄС і центральної Азії, США і Японією. Крім того, у глобальній логістиці необхідно враховувати міжнародну конкуренцію, обмеження на розподільні мережі транснаціональних корпорацій та ін. Фінансові бар'єри пов'язані з податковою, митною, торговельною політикою держав, обмеженнями на ввезення капіталу. Близькі до них обмеження в розподілі товарів фірм-конкурен-тів з інших країн.

Велику роль у вирішенні глобальних логістичних завдань відіграють так звані "міжнародні канальні посередники", до яких належать: міжнародні транспортно-експедиційні фірми; транспортні компанії; компанії з керування експортними операціями; зовнішньоторговельні компанії і представництва; брокерські й агентські фірми; компанії з упакування товарів, експортно-імпортних операцій; морські порти. Найбільші пакети логістичних послуг зазвичай пропонують великі міжнародні транспортно-експедиторські фірми. Діяльність більшості цих фірм сертифікована стандартом ISO-9002, що свідчить про високий рівень послуг, котрі надаються.

Експортно-імпортні операції в глобальних логістичних системах, як правило, пов'язані з більшим, ніж у звичайному логістичному менеджменті, обсягом інформації, більш складним документообігом і потребою в державному регулюванні. Роль держави в цій сфері зводиться до упорядкування потоків експортно-імпортних вантажів, захисту прав споживачів, запобігання контрабанді заборонених до ввезення-вивезення товарів і протекціоністської політики відносно своїх виробників, транспортних, експедиторських та інших компаній, що беруть участь у глобальних логістичних системах. Важливе місце в структурі глобальних логістичних систем посідають зони вільної торгівлі (ЗВТ).