Маркетингова цінова політика - Литвиненко Я.В. - 3.4. Сутність ціни та функції, які вона виконує

Ціна як важливий елемент та складова ринкової економіки є еквівалентом обміну виробів і товарів. У загальному вигляді — це кількість грошей, за яку продавець прагне продати, а покупець купити певний товар. Коли будь-яка одиниця конкретного товару обмінюється на еквівалентну кількість іншого товару, то ціна стає товарною ціною цих виробів.

За допомогою ціни формується більшість економічних відносин у суспільстві. Це стосується сфери як виробництва товарів, так і обігу та реалізації* Ціна безпосередньо стосується утворення, розподілу та використання грошових накопичень, тобто всіх товарно-грошових відносин.

Значення ціни зумовлюється місцем, яке вона займає в системі відносин розширеного відтворення.

По перше, ціна відображає ту кількість матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, яку підприємство-виробник витрачає під час виробництва товарів, а підприємство, яке реалізує, — під час їх реалізації, а також — визначений розмір прибутку. У сучасних умовах розвитку наукової теорії виокремлюють два підходи до визначення сутності ціни — класичну політекономію та ринкову теорію. Ці теорії мають протилежні трактування економічних явищ і різні погляди на наукові проблеми. Але в окремих випадках їх позиції збігаються, зокрема щодо питання ціни, в основі якої є вартість товару. Водночас вони по-різному визначають основу вартості. За класичною теорією в основі вартості є суспільно необхідні затрати праці, тобто середні витрати сукупності всіх підприємств, які виробляють цей товар. Ця теорія характерна для країн з командно-адміністративним напрямом розвитку економіки. Підприємства, які мали індивідуальні витрати вищі (або нижчі), ніж суспільно необхідні, то такі підприємства не мали ні прибутку, ні витрат, оскільки весь прибуток надходив до державного бюджету і потім перерозподілявся між підприємствами (при цьому ті підприємства, що мали високі витрати, які перевищували суспільно необхідні, отримували відповідні дотації від держави).

Згідно з теорією ринковою економіки в основі ціни є гранична корисність товару, тобто кінцева частина корисності товару. Якщо вартість товару стає нижчою, ніж гранична корисність, то це означає, що такий товар не користується попитом і не може бути проданий. Ця теорія характерна для країн із ринковим напрямом розвитку економіки. За цими двома теоріями і визначається внутрішня сутність ціни.

По-друге, ціна обслуговує господарський обіг і є показником мінових відносин між товарами та грошима. Товар не може бути проданий, якщо для нього не визначена ціна. При цьому ціна, особливо в умовах ринкової економіки, може відхилятися від вартості виробу. Ця можливість відхилення закладена в самій формі ціни і залежить від багатьох чинників, які наявні у суспільстві. Найважливіше значення належить розвитку та стану товарно-грошових відносин. Ігнорування цим показником у теоретичній та практичній діяльності в період Радянського Союзу призвело до того, що поняття ціни як грошової форми вартості трансформувалось у плановий норматив суспільно необхідних витрат праці, оскільки питання вдосконалення ціноутворення і визначення ціни зводилося тільки до проблем повного відображення в ціні цих витрат.

По-третє, закупівельні, оптово-посередницькі та роздрібні ціни утворюють єдину взаємопов'язану систему цін, яка забезпечує в цілому процес реалізації створеного в національній економіці загального суспільного продукту матеріально-речового складу та вартості. Особливе значення при цьому належить роздрібним цінам, які забезпечують у цьому процесі реалізацію за вартістю тієї частини вартості виробленого загальносуспільного продукту, яка у натуральній формі може бути використана як предмети особистого споживання й утворює, по суті, фонд споживання. Рівень роздрібних цін визначає також співвідношення кінцевого розподілу національного доходу в грошовому вираженні на фонди накопичення та фонди споживання. Тільки через ціну можна оцінити споживчу вартість товару.

По-четверте, пропорції обміну окремих споживчих товарів на грошові доходи населення кількісно впливають на співвідношення рівня цін на товари та рівня цін, які складаються на окремих товарних ринках. Формування співвідношень рівня цін на окремі товари необхідно розглядати на підставі утворення товарних ринків, які відображають пропорції, що склались у суспільному поділі праці в Його галузевому та регіональному аспектах. А це передбачає як утворення єдиного національного ринку та єдиної ціни для окремих товарів, так і наявність кількох регіональних ринків з різним рівнем цін на єдиний товар. На це впливають різні чинники: доходи населення, національні та демографічні особливості, розвиток транспорту тощо. Ціни можуть суттєво відрізнятися в областях України, Наприклад, найвищі ціни в м. Києві, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій областях і значно нижчі в Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій (головна причина — рівень доходу населення; найбільша середня заробітна плата згідно зі статистичними даними в м. Києві).

По-п'яте, у грошовій формі вартість фонду споживання в його основній частині (за винятком позаринкового фонду) має вигляд суми всіх грошових доходів населення (за винятком податків і збільшення грошових заощаджень). Цей фонд включає заробітну плату робітників і службовців, грошову оплату праці працівників сільського господарства, пенсії, стипендії, різні види допомоги та інші доходи, що утворюють попит населення. Ця частина фонду споживання є сумою роздрібних цін товарів і послуг, призначених задовольняти різноманітні потреби населення, і утворює за матеріально-речовим складом загальну кількість товарів та послуг споживачів. Тому в умовах збалансованого ринку сума цін товарів споживання дорівнює сумі їх вартостей, а також відповідає ЇЇ грошовому еквіваленту та розміру попиту населення.

По-шосте, розподіл фонду споживання за вартістю й у натуральній та інших формах відбувається на підставі системи грошових доходів населення. За допомогою системи роздрібних цін відбувається розподіл фонду споживання за вартістю та у натурально-речовій формі. Під час кінцевого розподілу фонду споживання роздрібні ціни визначають пропорції обміну окремих товарів і послуг на грошові доходи населення, що безпосередньо впливає на розмір реальних доходів споживачів, рівень та структуру споживання окремих соціальних груп населення, які мають різний розмір грошових доходів. У цьому й полягає соціальне призначення цін. Крім того, ціна стимулює збільшення грошових доходів населення, тому що це впливає на збільшення обсягів товарів і послуг, які громадянин може придбати.