Контроль за формуванням цін в Іспанії здійснюється Великою радою з цін при Міністерстві економіки та фінансів, яка за своєю суттю є робочим органом Урядової комісії з економічних питань.
Регулювання цін здійснюється в основному на продукти першої необхідності, а також на продукцію підприємств-монополістів. Перелік контрольованих державою товарів публікується в пресі. На засіданнях Великої ради розглядаються питання зміни цін на конкретні товари та послуги, розробка рекомендацій щодо цих питань, нагляду за виконанням рішень урядової комісії та ін. Контроль за цінами поширюється не тільки на державні, а й на інші, в тому числі й приватні, підприємства.
Державне регулювання цін здійснюється на підставі дозвільних, повідомних та місцевих цін. Відмінність полягає в різних рівнях прийняття рішень щодо їх підвищення. Так, за дозвільних цін дозвіл на їх підвищення може надати тільки Рада з цін (на газ, електроенергію, паливо, фармацевтичні товари, телеграфні послуги, залізничні, автомобільні пасажирські перевезення та ін.). Підвищення за повідомних цін (па олію, фуражне зерно, мінеральні добрива) може здійснюватися тільки після повідомлення про це Верховної Ради за один місяць До його здійснення. Підвищення місцевих цін перебуває в повній компетенції провінціальних комісій з цін.
Але останнім часом кількість товарів та підприємств, які підлягають регулюванню цін, зменшується, і сьогодні частка регульованих державою цін становить усього 10 % від загальної структури споживчих цін.
Данія
Більш ліберальна система регулювання цін діє в Данії. Вона формується під впливом різних ринкових чинників. Головною метою державного регулювання є встановлення умов, які б сприяли розвитку вільної конкуренції. Як правило, ціни встановлюють виробники під впливом попиту та пропозиції. Держава впливає на ціни через систему податків і відповідне зниження витрат виробництва. В цілому частка твердих та регульованих державою цін становить 6 % від загальної структури цін.
Головним законодавчим документом, за яким здійснюється регулювання цін, є Закон про конкуренцію. Ціни підприємств-монополістів контролює Рада з питань конкуренції, члени якої призначаються міністром промисловості країни. На сільськогосподарську продукцію ціни встановлюються під впливом механізму політики Ради Європейського Співтовариства.
Греція
Державне регулювання цін у Греції здійснюється особливим механізмом, і сьогодні частка регульованих цін становить приблизно 20 % від загальної кількості споживчих товарів та послуг. Усі товари та послуги, на які встановлюються та регулюються ціни, поділяються на дві групи.
До першої належать товари та послуги, ціни на які встановлюються урядом або іншими державними установами. Щодо пшениці, тютюну, тарифів на електроенергію, громадського транспорту, зв'язку, авіа пасажирських перевезень тощо, то рішення про зміну цін покладено на Міжміністерський комітет з цін та доходів, який очолює міністр національної економіки.
До другої належать усі інші товари, ціни на які можуть встановлювати також при узгодженні з місцевими органами. Всі ці товари підрозділяються на три категорії:
• суттєво недостатні — товари, на які встановлюються найбільші обмеження: максимальний прибуток для оптової і роздрібної торгівлі. До цієї категорії входять головні продукти харчування (сири, хліб, борошно, цукор та ін.), безалкогольні напої, послуги ресторанів, барів, деякі види автомобілів, паливо, газ, послуги таксі;
• суттєво достатні — окремі види сировини, напівфабрикати, домашнє обладнання, послуги ресторанів вищої категорії та ін. Ціни на ці товари і послуги контролюються тільки з однією метою — запобігання отриманню занадто великого торговельного прибутку;
• несуттєві — це товари не першої необхідності, на які встановлюються вільні ціни.
Особливістю Греції є також встановлення державними органами розміру орендної плати на житло, незважаючи на те, що весь житловий фонд перебуває у приватній власності.
Право встановлення цін або обмежень за ними також має Міністерство торгівлі країни, в якому діє особливий відділ. У підпорядкуванні в нього є підрозділ ринкової політики, який постійно контролює ціни на ринку. Крім того, двічі на рік у державі проводиться розпродаж товарів за зниженими цінами.
Греція
Швеція
Японія
Фінляндія
Контрольні запитання та завдання
Розділ 6. МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇЇ СУТНІСТЬ
6.1. Особливості цінової політики підприємства
6.2. Етапи розробки цінової політики та їх зміст
Перший етап (визначення загальних цілей політики ціноутворення)