Банківський нагляд - Васюренко O.B. - Прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

Рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформлюється відповідною постановою.

Одночасно за цією постановою також:

— призначається ліквідатор;

— припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком;

— надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку, з дня отримання цього рішення;

— надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді;

— надається доручення підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду, повідомити контрольні органи інших держав, у яких банк мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками;

— зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку.

Процедура ліквідації банку має бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії.

Вимоги Національного банку до ліквідатора та до осіб, залучених до ліквідації банку.

Ліквідатором може бути призначено фізичну особу (незалежного експерта або службовця Національного банку) або юридичну особу, яка відповідає вимогам, визначеним Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 76, 90).

Фізична особа — ліквідатор банку має відповідати таким вимогам: у минулому не була керівником суб'єкта господарювання, який відповідно до законодавства України визнаний банкрутом або керівником банку, щодо якого Національний банк прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію; не була звільнена за вимогою Національного банку; має досвід роботи не менше трьох років у сфері надання аудиторських, юридичних послуг або в банківській системі; протягом трьох останніх років до дати відкликання Національним банком банківської ліцензії не працювала в банку, що ліквідовується; не є ліквідатором в іншому банку; не є арбітражним керуючим іншого суб'єкта господарювання, у тому числі банку. Юридична особа — ліквідатор банку призначає керівника ліквідаційної процедури, який має відповідати таким самим вимогам, що й ліквідатор — фізична особа.

Фізична або юридична особа перед призначенням її ліквідатором, а також особа, яка призначається керівником ліквідаційної процедури, зобов'язані надати Національному банку інформацію про свої особисті та ділові інтереси відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 76).

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, перед призначенням ліквідатора готує обґрунтований висновок про відповідність особи, яку передбачається призначити ліквідатором, вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку. У разі призначення ліквідатором юридичної особи цей висновок також має містити інформацію про відповідність керівника ліквідаційної процедури вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

Укладання договору з ліквідатором, порядок оплати його роботи та затвердження кошторису витрат ліквідатора.

Національний банк до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії укладає з особою, яка призначається ліквідатором (юридичною особою або незалежним експертом), договір про ліквідацію банку. У договорі з юридичною особою визначається керівник ліквідаційної процедури та на вимогу Національного банку інші фізичні особи, які залучаються ліквідатором до участі в ліквідаційній процедурі.

Рішення про умови оплати роботи ліквідатора приймає Комісія Національного банку. Оплата роботи ліквідатора може визначатися в договорі про ліквідацію банку за однією з таких форм: у сталій сумі за місяць; у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та повернення активів; основна оплата роботи в сталій сумі та додаткова винагорода у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та повернення активів.

Кошторис витрат на здійснення ліквідаційної процедури складається ліквідатором. Витрати на ліквідацію банку оплачуються за рахунок коштів банку. Граничний розмір сум, призначених для оплати роботи ліквідатора та осіб, залучених до ліквідаційної процедури (у тому числі додаткової винагороди в разі її призначення), визначається в кошторисі окремими статтями.

Ліквідатор зобов'язаний: уключати до кошторису всі витрати, необхідні для забезпечення ліквідаційної процедури банку, у тому числі на оплату роботи ліквідатора банку та осіб, залучених до ліквідаційної процедури згідно з договорами; складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 20 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Національного банку. На початку ліквідації банку кошторис включає період з дня, в який ліквідатор приступив до виконання обов'язків, до кінця поточного кварталу і подається не пізніше 20 днів після призначення ліквідатора. Зекономлена у звітному кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний квартал; має забезпечувати максимальне задоволення вимог кредиторів із мінімальним обсягом витрат на здійснення ліквідаційної процедури та досягнення максимального результату з використанням визначеного кошторисом обсягу витрат. До кошторису додаються обґрунтування, розшифрування, розрахунки за кожною статтею планових витрат (у тому числі щодо розміру оплати роботи осіб, залучених до ліквідаційної процедури), які підтверджують доцільність їх включення до кошторису; забезпечувати рівний доступ усіх філій банку до фінансових ресурсів, необхідних для ефективної ліквідації банку, відповідно до кошторису. Кошторис складається з розподілом за філіями та головним офісом банку; використовувати кошти виключно на потреби та в межах, передбачених кошторисом. Кошторис затверджується Комісією Національного банку.

Ліквідатор має право укладати договори з юридичними або фізичними особами з метою їх залучення до участі в ліквідаційній процедурі, якщо в кошторисі передбачені кошти на оплату їх роботи. У таких договорах мають чітко зазначатися види робіт, для виконання яких залучаються ці особи, їх обов'язки, а також установлюватися умови оплати роботи (у тому числі щодо додаткової винагороди в разі її встановлення ліквідатором).

Комісія Національного банку розглядає питання про затвердження кошторису за наявності висновку про витрачання коштів згідно з кошторисом за попередній квартал. Висновок про витрачання коштів згідно з кошторисом за попередній квартал готує підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів.

Зміни до кошторису можуть бути внесені Комісією Національного банку на підставі обґрунтованого клопотання ліквідатора за наявності позитивного висновку підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, не пізніше закінчення кварталу, на який затверджено кошторис.

Комісія Національного банку приймає рішення про оплату роботи ліквідатора, що визначена у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку.

Рішення про оплату роботи ліквідатора приймається на підставі письмового звернення ліквідатора, наданої ним інформації про надходження на накопичувальний рахунок банку коштів від продажу, повернення активів банку (залежно від умов договору) і розрахунку суми оплати роботи ліквідатора.

Розрахунок суми оплати роботи ліквідатора повинен містити порядок визначення: суми оплати роботи у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку; суми коштів, яка згідно з умовами договору підлягає виплаті відразу після прийняття рішення про оплату роботи ліквідатора, але бути не більшою, ніж та, що затверджена в кошторисі; суми коштів, яка згідно з умовами договору підлягає виплаті ліквідатору перед складанням ліквідаційного балансу.

Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, звіряє отриману від ліквідатора інформацію про надходження коштів на накопичувальний рахунок банку з фактичним їх надходженням, визначеним за даними бухгалтерського обліку територіального управління Національного банку (Операційного управління Національного банку), з умовами договору про ліквідацію та перевіряє правильність розрахунку.

Документи для прийняття рішення про оплату роботи ліквідатора подаються до Національного банку після подання щомісячної звітності та інформації про проведену роботу відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та договору про ліквідацію банку.

Рішення про оплату роботи ліквідатора Комісія Національного банку приймає не пізніше 12 робочих днів після надходження від ліквідатора відповідних документів. Після прийняття рішення про оплату його роботи ліквідатор має право перерахувати кошти на визначений ним рахунок.

Службовець Національного банку може бути призначений ліквідатором, якщо можливість виконання ним відповідних функцій передбачена його посадовими обов'язками. Службовець Національного банку на період його призначення ліквідатором звільняється від виконання всіх інших службових обов'язків зі збереженням за ним посади, заробітної плати та всіх виплат згідно із системою оплати праці за основним місцем роботи. За здійснення ліквідаційної процедури йому можуть установлюватися спеціальні надбавки.

Банк зобов'язаний відшкодовувати Національному банку витрати на оплату праці службовця, призначеного ліквідатором. Витрати Національного банку на оплату праці службовця, призначеного ліквідатором, відшкодовуються за рахунок коштів банку. Ліквідатор на підставі наданого Національним банком розрахунку перераховує Національному банку належну суму з накопичувального рахунку банку.