Міжнародний маркетинг - Барановська М.І. - 4.3.10. В чому особливості самофінансування інвестиційних проектів?

Відзначимо, що в ринкових умовах самофінансування представляє найбільш надійний спосіб здійснення інвестиційних проектів. Так, інвестиційна діяльність може фінансуватися суб'єктами за рахунок формування власних інвестиційних фондів. Джерелами інвестиційних фондів служать фінансові ресурси і внутрішньогосподарчі резерви: прибуток, амортизаційні відрахування, грошові накопичення і заощадження громадян і юридичних осіб, засоби страхування у вигляді відшкодування втрат від аварій, стихійних лих та інші засоби.

Знайшовши фінансову самостійність і незалежність, підприємства можуть самі вирішувати питання про розподіл чистого прибутку, що залишився після виплати податків до бюджету і виконання інших боргових зобов'язань. Ніхто не має права втручатися в процес розподілу і використання чистого прибутку.

Отриманий чистий прибуток підприємство може прямувати на фінансування робіт, пов'язаних з реконструкцією, технічним переозброєнням і модернізацією виробничих потужностей, проведенням наукових досліджень, поліпшенням якості продукції та ін.

З чистого прибутку покриваються витрати на соціальні потреби підприємства: премії, надбавки до пенсій, виплати дивідендів по акціях, матеріальна допомога, в якій є потреба, оплата житла та інше.

За рахунок чистого прибутку виплачуються штрафи за порушення чинного законодавства: недотримання вимог з охорони довкілля, незаконне отримання прибутку, порушення санітарно-гігієнічних умов та ін.

Для проведення ризикових операцій, пов'язаних з можливими втратами, на підприємствах створюється фінансовий резерв у вигляді ризикового фонду. Його розмір повинен бути не менше за 15% статутного капіталу. Джерелом поповнення резервного фонду служать щорічні відрахування в розмірі 5% від чистого прибутку підприємства.

Резервний фонд використовується не лише на відшкодування втрат, але і на заповнення недостачі або приросту власних оборотних коштів, розширення виробництва і його модернізацію, поліпшення культурно-побутових умов працівників та ін.

Певна частина прибутку може бути направлена на надання спонсорської допомоги та інші цілі. В ринкових умовах підтримка високої конкурентоспроможності підприємства є його стратегічною метою. Тому прибуток повинен сприяти її реалізації. Виходячи з цього пріоритет при розподілі прибутку повинен віддаватися розвитку виробництва, що в перспективі сприятиме вирішенню соціальних проблем підприємства.

Крім прибутку, найважливішим джерелом самофінансування на підприємстві виступають амортизаційні відрахування. Основні засоби в процесі їх експлуатації поступово зношуються фізично і застарівають морально, тобто втрачають свої первинні параметри. Вартість їх зносу погашається за допомогою нарахування амортизації, яка включається у витрати виробництва, і після реалізації продукції поступає підприємству в грошовій формі. Проте основні виробничі фонди не вимагають відшкодування їх натуральної форми після кожного виробничого циклу. В результаті на підприємстві утворюються вільні грошові кошти, які можуть накопичуватися або використовуватися на розширення виробництва і його модернізацію. Амортизаційні відрахування проводяться згідно до певних норм, що отримали назву норми амортизації.

Крім прибутку і амортизаційних відрахувань підприємства, для самофінансування можуть використовувати продаж частині своїх активів, привертати інших інвесторів на основі пайової участі.